Рішення № 100710731, 19.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 р. Справа№200/7520/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., при секретарі судового засідання – Кабановій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області МВС України (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області МВС України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №894 від 06.05.2021 в частині застосування до нього - інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №287 о/с від 17.05.2021 в частині звільнення зі служби в поліції з 17.05.2021 інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

поновити його на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 17.05.2021;

стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2021 по день поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Національній поліції України, обіймаючи посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національній поліції України.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національній поліції України № 894 від 06.05.2021 до позивача застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби та згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національній поліції України № 287 о/с від 17.05.2021 його звільнено зі служби в поліції з 17 травня 2021 року.

Підставою для прийняття наказу про звільнення слугував висновок службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження № 62021050000000269 від 16.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відносно позивача за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками Волноваського РВП.

На думку позивача, оскільки висновок службового розслідування містить лише опис скоєного діяння, яке є предметом зазначеного кримінального провадження, і матеріали службового розслідування не містять рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, застосування до нього стягнення у вигляді звільнення зі служби суперечить принципам презумпції невинуватості, який передбачено ст. 62 Конституції України.

Вважає, що сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру позивачу не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення присяги працівника поліції.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIIІ наказом Головного управління Національній поліції в Донецькій області № 287 о/с від 17.05.2021 інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 зазначеного Закону. Підставою для його прийняття став наказ ГУ НП в Донецькій області від 06.05.2021 № 894, яким прийнято рішення звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1 за особисту недисциплінованість, порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст.18, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абзацу 1 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось в укритті тяжкого злочину, скоєнні вчинку, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України. Вважає, що відповідач діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

На підставі вказаного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі та справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 05 серпня 2021 року.

Розгляд адміністративної справи, призначеної на 05.08.2021 не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді у щорічній основній відпустці. Підготовче засідання у справі призначене на 06 вересня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2021.

У визначений день у судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

До 17 травня 2021 року позивач проходив службу в органах Національної поліції України, на день звільнення працював на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

При цьому, враховуючи зазначений позивачем у позовній заяві код ЄДРПОУ відповідача – 40109058, належним відповідачем у справі є саме Головне управління Національної поліції в Донецькій області.

18 лютого 2021 року Волноваським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області до УКЗ ГУНП в Донецькій області направлено повідомлення про відкриття кримінального провадження № 62021050000000269 від 16.02.2021 Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Краматорську, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди окремими працівниками Волноваського РВП.

На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 19.02.2021 № 305 дисциплінарною комісією проведене службове розслідування, за результатами якого встановлено порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 6, 7 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, п. 5 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, п. 13 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.04. 2020 № 357, що виразилось у незаповнені позивачем паспортних даних правопорушників у бланковій продукції друкованими літерами або ж розбірливим почерком, здійсненні виправлень, недотриманні порядку застосування портативних відео реєстраторів з боку інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в області позивача, майора поліції ОСОБА_2 .

Як вбачається з наказу від 25.03.2021 № 570, вищезазначені порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості, неналежного ставлення до виконання службових обов`язків позивача - інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваської РВП ГУНП в Донецькій області майора поліції В.В. Лисенка.

За порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 6, 7 розділу 1 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, л. 13 розділу XIII Інструкції з організації реагування заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.04.2020 № 357, інспектору відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в області майору поліції ОСОБА_1 (0113147) було оголошено сувору догану (а.с. 16).

19.03.2021 з Донецького управління ДВБ НП України до УКЗ ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про факти приховування поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області причетності громадянина до скоєння крадіжок, а також відкриття Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження № 62021050010000031 за ч. 3 ст. 368 КК України щодо неправомірних дій окремих працівників СРПП Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

20.03.2021 вказану інформацію зареєстровано до ІТС ІПНП ЄО № 1172 УОАЗОР ГУНП в Донецькій області.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 24.03.2021 № 559 за фактом неправомірних дій окремих працівників СРПП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області призначене службове розслідування і створено дисциплінарну комісію (а.с 60).

Наказом ГУНП в Донецькій області від 24.03.2021 № 185 о/с позивача відсторонено від виконання службових обов`язків (а.с. 62).

За результатами службового розслідування відповідачем встановлено, що 18.02.2021 відповідно до графіка, затвердженого т.в.о. начальника Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, у складі добового наряду заступили на службу з 08.00 години інспектор відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП В. Лисенко та поліцейський відділу реагування патрульної поліції цього РВП А. Лавріненко.

Під час несення служби у складі наряду на автомобілі «Renault Daster» н.з. НОМЕР_3 зупинили автомобіль «ВАЗ-2107» під керуванням гр-на ОСОБА_3 , в салоні якого виявили дизельне паливо у кількості 200 літрів. Під час бесіди поліцейських з громадянином Р., останній зізнався, що вказане дизельне паливо ним було викрадене в одному з гаражів гаражного кооперативу м. Волноваха і яке він хотів реалізувати.

Незважаючи на отриману від водія інформацію про перевезення ним викраденого, працівники поліції, всупереч вимогам законодавства, порушуючи функціональні обов`язки, будь-яких заходів до реєстрації інформації про кримінальне правопорушення не вжили. Натомість вступили з правопорушником у неділові відносини, оцінку яким буде надано слідчими ТУ ДБР в рамках розслідування кримінального провадження №62021050010000031 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Отже, під час проведення службового розслідування посадовими особами ГУНП в Донецькій області встановлені допущені ОСОБА_1 порушення:

- пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, а саме: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- пункту 3 ч. 1 ст. 2 Закону №580-УІІІ - одним із завдань поліції є надання поліцейських послуг у сфері протидії злочинності;

- пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

- частини 2 ст. 18 Закону №580-VIII стосовно того, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції;

- статті 23 Закону №580-VIII в частині виконання покладених на поліцію завдань, а саме: припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події тощо;

- пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за №223/33194, в частині того, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події;

- абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки щодо неухильного дотримання поліцейським положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 06.05.2021 № 894 за особисту недисциплінованість, недотримання вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось в укритті тяжкого злочину, скоєнні вчинку, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 (0113147) звільнити зі служби в поліції (а.с. 14-15).

Згідно Наказу ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 287 о/с, відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію», керівництвом прийнято рішення звільнити зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 (0113147), інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського районного відділу поліції, з 17 травня 2021 року без встановлення премії. Вислуга років на 17 травня 2021 року у календарному обчисленні позивача складає: 20 років 09 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні - 36 років 06 місяців 26 днів, та відпуску за 2021 рік у кількості 15 діб вважати невикористаною на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 06.05.2021 № 894 (а.с. 13).

Постановами Територіального управління ДБР, розташованому у м. Краматорську, про закриття кримінального провадження від 06 липня 2021 року та від 30 квітня 2021 року кримінальні провадження № 62021050000000269 та № 62021050010000031 за ч. 3 ст.368 КК України закрито слідчим на підставі п. 2 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу та події кримінального правопорушення відповідно, що також підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 13.09.2021 процесуального керівника у провадженні – прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури (а.с. 139-146).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), та Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 09.11.2016 № 1179.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарно-правового аспектів.

При цьому, суд звертає увагу, що кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Отже, дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом МВС України від 07.11.2018 №893, встановлено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до вимог п. 4 розділу 1 Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Згідно з розділом VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вказаний розділ VI Порядку № 893 визначає зміст вступної, описової та резолютивної частин.

Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно ч.ч. 3, 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для призначення службового розслідування стало отримання ГУНП в Донецькій області повідомлення від Донецького управління ДБР, розташованого в м. Краматорську, про розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні від 09.03.2021 № 62021050010000031 за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом неправомірних дій окремих працівників СРПП Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

При цьому, підстави для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передусім, базуються на матеріалах кримінального провадження №62021050010000031 від 09.03.2021, відкритого за ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

З висновку службового розслідування від 21.04.2021 вбачається, що відповідачем на підставі фактів, зібраних у ході службового розслідування, встановлено, що своїми діями, зокрема, позивач укрив тяжкий злочин, вчинений В.Решетілом.

Крім того, у висновку щодо наведених подій, відповідачем зроблені лише припущення про те, що з огляду на хронологію подій, які відбувались 18.02.2021, можливо припустити, що вилучені кошти 10000 грн., які знаходились у ОСОБА_4 , - це ті самі кошти, які вони разом з ОСОБА_5 можливо отримали за продаж автомобіля «ВАЗ 2107», який належав ОСОБА_6 , та у подальшому цього ж дня слідчими ТУ ДБР було вилучено у ОСОБА_4 у ході проведення обшуку за матеріалами кримінального провадження № 6202105000000269.

Отже, беручи до уваги зміст висновку службового розслідування, судом встановлена відсутність конкретних фактичних обставин, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних наказів.

При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом, зокрема таких, збирання й закріплення яких здійснено з порушенням установленого кримінальним процесуальним законом порядку.

Дії позивача щодо вступу з ОСОБА_7 у неділові стосунки, які зазначені у висновку як встановлені та є такими, що вчинені позивачем, відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України, ст. 91 КПК України складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення та можуть бути встановлені виключно у межах кримінального провадження шляхом проведення слідчих дій.

У відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, виключно вироком суду можуть бути підтверджені обставини, описані у висновку службового розслідування та в наказі про накладення дисциплінарного стягнення, стосовно того, чи мали місце з боку ОСОБА_1 дії із вступу у неділові стосунки з іншою особою та вимаганні неправомірної вигоди.

Крім того, суд зазначає, що Постановами Територіального управління ДБР, розташованому у м. Краматорську, про закриття кримінального провадження від 06 липня 2021 року та від 30 квітня 2021 року кримінальні провадження № 62021050000000269 та № 62021050010000031 за ч. 3 ст. 368 КК України закрито слідчим на підставі п. 2 і п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу та події кримінального правопорушення відповідно.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 06 липня 2021 року № 62021050000000269 слідчим Третього відділу Територіального управління ДБР, розташованому у м. Краматорську, встановлено, що в ході досудового розслідування не встановлено об`єктивних даних, які вказують на вчинення окремими працівниками поліції протиправних дій, а факти, зазначені ОСОБА_8 в заяві та в ході його допиту в якості свідка від 16.02.2021, не знайшли підтвердження в ході досудового розслідування.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30 квітня 2021 року № 62021050010000031 слідчим Третього відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління ДБР, розташованому у м. Краматорську, встановлено, що під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ознак події кримінального правопорушення – не встановлено.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини, суд зазначає, що висновки відповідача, які, серед іншого, стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, щодо вступу позивача у неділові стосунки з ОСОБА_7 , отриманні від нього неправомірної вигоди і як наслідок укриття тяжкого злочину є протиправними, оскільки сформовані на підставі припущень і без наявності на час прийняття спірних наказів вироку суду про визнання позивача винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який набрав законної сили.

Встановлення таких обставин є компетенцією органів досудового розслідування в межах кримінального провадження, із наступною їх юридичною оцінкою у вироку суду, тобто перебуває поза межами повноважень адміністративного суду при розгляді даної справи.

Більше того, ГУНП в Донецькій області не надано жодного належного доказу на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо вказаної події та її негативного впливу на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10.02.1995р. в справі Аллене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

На підставі викладеного та враховуючи, що на момент звільнення позивача кримінальне провадження від 30 квітня 2021 року № 62021050010000031 було закрите, суд дійшов висновку про безпідставність посилань ГУНП в Донецькій області на вступ позивача у неділові стосунки з правопорушником, що призвело до порушення останнім функціональних обов`язків та невжиття будь-яких заходів щодо реєстрації інформації про кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що будь-які факти невиконання позивачем своїх посадових обов`язків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими позивачем доказами.

Варто зазначити, що Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ єдиною підставою для дисциплінарної відповідальності визначено вчинення дисциплінарного проступку, а не прорахунків в роботі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 420/5368/18.

На підставі викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що ГУНП в Донецькій області не доведено порушення інспектором відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області майором поліції Лисенком В.В. вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Проте, суд звертає увагу, що спірні накази прийнято Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, а не Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, як зазначено позивачем у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним і належним способом правового захисту у даній справі є визнання протиправним і скасування наказу ГУНП в Донецькій області №894 від 06.05.2021 в частині застосування до позивача стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказу ГУНП в Донецькій області №287 о/с від 17.05.2021 в частині звільнення зі служби в поліції з 17.05.2021 інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції іншою особою», працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено з 17.05.2021 (який є останнім днем роботи у відповідності до ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію») зі служби в органах Національної поліції, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області з 18.05.2021, а не з 17.05.2021, як зазначено позивачем у прохальній частині позовної заяви, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період. За цим же пунктом нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно п. 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Згідно довідки ГУНП в Донецькій області середньомісячний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували місяцю звільнення (березень, квітень 2021 року), тобто за 61 відпрацьований робочий день, становить 8624,00 грн., середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 280,75 грн. (а.с.108).

Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 склала 155 календарних днів з 18.05.2021 по 19.10.2021.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня наступного після звільнення (18.05.2021) та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (19.10.2021).

Таким чином, оскільки середньоденний заробіток позивача становить 280,75 грн., то загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 43 516,25 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі частини 2 статті 235 КЗпП України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних наказів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Стосовно розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем відповідно до квитанцій № 26469 від 15.06.2020 та №94565 від 30.06.2021 сплачено судовий збір у сумі 2724,00 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 2724,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) № 894 від 06.05.2021 в частині застосування до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) - інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) № 287 о/с від 17.05.2021 в частині звільнення зі служби в поліції з 17.05.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) - інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 18 травня 2021 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43 516 (сорок три тисячі п`ятсот шістнадцять) гривень 25 копійок з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2021 року, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 19 жовтня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко