Ухвала суду № 100710701, 01.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2021 р. Справа №200/14488/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про скасування рішень, -

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому просить: - скасувати рішення про скорочення виплати допомоги по безробіттю з 14.09.2020 по 28.09.2020 у зв`язку із невідвідуванням без поважних причин Костянтинівський міський центр зайнятості як незаконне; - скасувати рішення про припинення реєстрації як безробітної особи в Костянтинівському міському центрі зайнятості.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Усупереч наведеного законодавчого приписи позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який би підтверджував звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач просить визнати скасувати рішення відповідача про скорочення виплат по безробіттю з 14.09.2020 по 28.09.2020 і рішення про припинення реєстрації в якості безробітної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року установлено в розмірі 2270 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Отже, позивач має сплатити 908,00 грн судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.

Позивач заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач посилається на те, що на теперішній час вона не працює, оскільки займається вихованням своїх «чотирьох трьох» дітей, є тимчасово переміщеною особою, у зв`язку з чим, не має можливості сплатити судовий збір за подачу цього позову.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що вона займається вихованням своїх «чотирьох трьох» дітей, і того що вона є тимчасово переміщеною особою.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Отже, приписи статті 8 Закону України “Про судовий збір” стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові справа № 1340/5847/18 від 19.12.2020, а саме передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов`язана виключно з майновим станом сторони.

При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Як вже було зазначено, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження її майнового стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Тому клопотання про відстрочення спати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже, позивач має сплатити 908,00 грн судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру судового збору (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Позивачем також заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи клопотання позивач посилається на те, що про порушення свого права вона дізналась з відповіді від державного центру зайнятості, яку вона одержала на електронну пошту 23.03.2021.

Приписами ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач звернулася з цим позовом (від 28.09.2021) до суду 28 жовтня 2021 року (вх. № 14623/21), що підтверджується відбитком штемпелю Укрпошти на відповідному поштовому конверті.

При цьому, посилання позивача на те, що про порушення її права на звернення до суду вона дізналась після відповіді Костянтинівського міського центру зайнятості, який надійшов 23.03.2021, є безпідставним, оскільки навіть з цієї дати позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, про що зазначено в ч. 6 ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) .

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 94 КАС України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У позовній заяви зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Також зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою.

Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає, надати позивачу строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання до суду: документу про сплату 908,00 грн судового збору; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_1 проживає (або зареєстрована) за адресою АДРЕСА_1 , а також того що вона є внутрішньо переміщеною особою.

Частиною 3 ст. 169 КАС України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, про що зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Позову заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про скасування рішень – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: документу про сплату 908,00 грн судового збору; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; доказів, що підтверджують те, що ОСОБА_1 проживає (або зареєстрована) за адресою АДРЕСА_1 , а також того що вона є внутрішньо переміщеною особою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Куденков