Рішення № 100710487, 28.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 р. Справа№640/23120/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.07.2021 року ВП №64151240, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва постановлена ухвала про передачу адміністративної справи № 640/23120/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі за текстом - Фонд) до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі за текстом - ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.07.2021 року ВП №64151240 до Донецького окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства.

22 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла вищевказана справа.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача рішення відповідача про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду є протиправним, оскільки Фонд не виконує рішення суду з поважних причин. Окрім того, при перевірці рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі № 200/14688/19-а встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є спадкоємцем, що прийняв спадщину вкладника ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 . При цьому, виявлено розбіжності у прізвищі вкладника та номеру договору банківського вкладу, а саме: у рішенні суду прізвище зазначено ОСОБА_2 , а в базі даних Фонду - ОСОБА_2 ; у рішенні суду номер договору за вкладом № 094623 від 10.10.2013, а в базі даних Фонду № 94629 від 10.10.2013. Загальний залишок гарантованої суми за вкладами ОСОБА_2 , що може бути відшкодовано Фондом, складає 1 831,00 грн. (до якої включено належну вкладнику суму за договором № 94629 від 10.10.2013 у розмірі 500,00 грн.). Інформація про зазначену у судовому рішенні суму вкладу у розмірі 86 952,98 грн. у Фонді відсутня.

У зв`язку з чим позивач вважає, що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

27 вересня 2021 року судом постановлена ухвала про залишення без руху вказаної позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, з урахуванням приписів статті 30 КАС України щодо недопустимості спорів між адміністративними судами з приводу підсудності, відкрито провадження у даній справі. Призначено судове засідання на 28 жовтня 2020 року. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.

Також, витребувано з позивача докази, які свідчать про виконання судового рішення від 30.06.2020 року у справі № 200/14688/19-а в частині включення даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ЕНЕРГОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № 094623 від 10.10.2013 року в сумі 86 952, 98 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 98 копійок) гривень та надання доповнення до переліку рахунків до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЕНЕРГОБАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № 094623 від 10.10.2013 року в сумі 86 952, 98 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 98 копійок) гривень або докази, що свідчать про поважність причин його невиконання.

З відповідача витребувано всі матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу від 29.07.2021 року, в тому числі, які свідчать про повторність невиконання судового рішення від 30.06.2020 року у справі № 200/14688/19-а, а також матеріали виконавчого провадження №64151240.

Представником ВДВС відзив на позовну заяву не подано.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно із частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи положення вищевказаних норм процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, що наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 січня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64151240 з примусового виконання виконавчого листа №200/14688/19-а, що виданий 29 грудня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення цього ж суду від 30 червня 2020 року про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» надати доповнення до переліку рахунків до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЕНЕРГОБАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № 094623 від 10.10.2013 року в сумі 86 952, 98 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 98 копійок) гривень. ВДВС запропоновано боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Фондом 25 січня 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с. 14).

Згідно інформації про виконавче провадження № 64151240, що міститься на ВЕБ-сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/, 23 квітня 2021 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. на боржника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.

29 липня 2021 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. на боржника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.

Згідно інформації про виконавче провадження № 64151240, що міститься на ВЕБ-сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/, 13 серпня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64151240 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Як на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, так і на теперішній час рішення суд від 30 червня 2020 року в частині надання доповнення до переліку рахунків до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЕНЕРГОБАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № 094623 від 10.10.2013 року в сумі 86 952, 98 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 98 копійок) гривень не виконано.

Позивач оскаржує постанову державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., як таку, що винесена без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Як визначено п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

На підставі ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч.1 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404).

Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Тобто, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судове рішення за невиконання якого державним виконавцем на відповідача накладено штраф, передбачає зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» надати доповнення до переліку рахунків до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЕНЕРГОБАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № 094623 від 10.10.2013 року в сумі 86 952, 98 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 98 копійок) гривень.

Фонд обґрунтовує поважність невиконання судового рішення розбіжностями у прізвищі вкладника та номеру договору банківського вкладу, а саме: у рішенні суду прізвище зазначено ОСОБА_2 , а в базі даних Фонду - ОСОБА_2 ; у рішенні суду номер договору за вкладом № 094623 від 10.10.2013, а в базі даних Фонду № 94629 від 10.10.2013.

Суд вважає, що вказані доводи не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Позивачем не надано доказів звернення до суду із заявою про виправлення описки, очевидні арифметичні помилки.

Суд критично ставиться до доводів Фонду щодо відсутності інформації про зазначену у судовому рішенні суму вкладу у розмірі 86 952,98 грн., оскільки відповідні обставини встановлені у судовому рішенні, яке набрало законної сили.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи визначені законом повноваження та обов`язки Фонду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини невиконання рішення є неповажними.

Суд також звертає увагу не те, що виконавче провадження відкрито 15 січня 2021 року. Тобто, на час винесення оскаржуваної постанови (29.07.21) минуло більше півроку, що також не може свідчити про поважність причин невиконання рішення суду.

До того ж, позивачем не надано жодного доказу, які б свідчили про звернення до суду із заявою про відстрочення, зміну чи встановлення іншого способу і порядку виконання судового рішення, відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме: від 20 лютого 2018 року №826/6810/16, від 02 жовтня 2018 року №816/2220/17, від 30 листопада 2018 року 802/1634/15-а, від 23 жовтня 2019 року № №200/5270/19-а, від 24 січня 2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

З урахуванням того, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування поважності причин невиконання судового рішення, в тому числі на вимогу суду та на підставі аналізу вищезазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення у справі №200/14688/19-а не може вважатися невиконанням судового рішення з поважних причин.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 29 липня 2021 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак позовні вимоги Фонду не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.07.2021 року ВП №64151240 - відмовити повністю.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Лазарєв