Рішення № 100710433, 01.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Справа № 160/14009/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) (вул. Н. Алексєєнко, 46, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 25575747), в якій позивач просить, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати Центральне територіальне управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 20 727,32 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивача було звільнено з військової служби в запас, у зв`язку із закінченням строку контракту та виключено з особового складу та всіх видів забезпечення відповідача. Однак при звільненні зі служби відповідач не провів повного розрахунку, зокрема, не виплатив компенсацію за неотримане речове майно, яка нарахована у розмірі 20727,32 грн., чим порушив його права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі № 160/14009/21 та вирішено здійснювати розгляд справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

21.10.2021 року судом отримано відзив Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що звільнення військовослужбовця з військової служби є підставою для виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, при цьому виплата такої компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна на відповідний рік, відповідно до встановленої процедури. Особисто позивачем 18.06.2021 року написано рапорт щодо ознайомлення з розрахунком виплати та відсутності претензій до Центрального територіального управління Національної гвардії України. Крім того, Центральне територіальне управління Національної гвардії України забезпечується речовим майном військовою частиною 3054 Національної гвардії України, вона ж здійснює компенсацію вартості за неотримане речове майно. Таким чином, грошова компенсація буде здійснена військовою частиною 3054, одразу після надходження грошових коштів на дану статтю витрат.

29.10.2021 року судом отримано відповідь позивача на відзив, в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, та вказує на безпідставність доводів відповідача. Зазначає, що відповідно до витягу з наказу про звільнення від 18.06.2021 року позивача знято з усіх видів забезпечення (фінансового, речового і т.д.) саме з Центрального територіального управління НГУ. Оскільки Військова частина 3054 не здійснює фінансове забезпечення, вона не може бути відповідачем по даній справі. Також позивач зазначає, що він не перебував ні на фінансовому, ні на речовому забезпеченні Військової частини 3054.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2021 року наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) № 121 капітана ОСОБА_1 звільнено за підпунктом «а» пункту два частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби на підставі наказу командувача Національної гвардії від 11.06.2021 № 101 по особовому складу у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, без права носіння військової форми одягу, з 19 червня 2021 року, направлено для взяття на військовий облік до Кам`янського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» позивачу нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно на загальну суму 20 727,32 грн., що підтверджується листом Центрального територіального управління Національної гвардії України № 4-35/27/3/14-1515 від 16.07.2021 року.

15.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального територіального управління Національної гвардії України із заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Центральне територіальне управління Національної гвардії України листом № 4-35/27/3/14-1515 від 16.07.2021 року повідомило позивача, що виплата компенсації за неотримане речове майно буде здійснена одразу після надходження коштів на дану статтю витрат, та наявності необхідних документів.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі – Закон № 2011-ХІІ).

Згідно із ч. 1 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №475 від 07.06.2017 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

На виконання вище вказаної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Так, п.п. 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 р. (далі - Положення).

Пунктом 3 указу Президента України №1153/2008 від 10.12.2008р. дія такого Положення поширюється на військовослужбовців Національної гвардії України.

За приписами абз. 1, 3 п. 242 розділу ХІІ Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Проаналізувавши вище наведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України позивачу нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 20 727,32 грн., розмір якої позивачем не оскаржується.

Як вже встановлено судом, незважаючи на звернення позивача із заявою, грошова компенсація за неотримане речове майно позивачеві виплачена не була. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача щодо необхідності звернення із заявленими позовними вимогами до Військової частини 3054, яка забезпечує речовим майном відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів вказаних тверджень, суду не надано.

Водночас, позивач проходив службу в Центральному територіальному управлінні Національної гвардії України, наказом начальника якої його звільнено у запас та Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України з позивачем проведено розрахунок при звільненні, отже саме Центральне територіальне управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) є належним відповідачем у цій справі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно протиправною та зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позову судовий збір не сплачував.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.

Зобов`язати Центральне територіальне управління Національної гвардії України (Військова частина 3006) (вул. Н. Алексєєнко, 46, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 25575747) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 20 727,32 грн

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна