Ухвала суду № 100710430, 01.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2021 року Справа 160/18879/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Златіна С.В.

за участі секретаря судового засідання – Лісна А.М.

представника позивача – Сироткін С.С.

представника відповідача – 1 - Хоменко Л.Ю.

представника відповідача – 2 – Савостіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду та клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про передання справи за територіальною підсудністю та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 160/18879/21 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 26.10.2021 року просить визнати протиправними та скасувати:

постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51658513, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Кошкером І.А., боржником в якому є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 );

постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2021 року в виконавчому провадженні ВП № 66511557 з примусового виконання постанови № 51658513 від 22.09.2016 року, прийняту старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савостіною О.В.;

постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.08.2021 року в виконавчому провадженні ВП № 66511557 з примусового виконання постанови № 51658513 від 22.09.2016 року, прийняту старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савостіною О.В.;

постанову про арешт майна боржника від 16.08.2021 року в виконавчому провадженні ВП № 66511557 з примусового виконання постанови № 51658513 від 22.09.2016 року, прийняту старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савостіною О.В.;

постанову про арешт коштів від 07.09.2021 року в виконавчому провадженні ВП № 66511557 з примусового виконання постанови № 51658513 від 22.09.2016 року, прийняту старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савостіною О.В.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання про передання справи за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва. Клопотання обгрунтовано посиланням на статтю 26 КАС України, а також тим, що відповідач є юридичною особою та має місцезнаходження у м. Києві.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення з позовом до суду в частині позовних вимог - визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51658513, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Кошкером І.А., боржником в якому є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). Клопотання обгрунтовано тим, що позивач у 2016 році знав або міг знати про існування оскаржуваної постанови, оскільки ознайомлювався із матеріалами виконавчого провадження ВП № 51658513 у 2016 році.

Позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду. Клопотання обгрунтовано тим, що позивач не отримував оскаржувані постанови державних виконавців, а довідався про їх існування лише 05.10.2021 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 66511557. До цього моменту позивач не знав про існування оскаржуваних постанов державних виконавців.

У судовому засіданні позивач підтримав клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду та заперечував проти клопотань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні підтримав заявлені клопотання.

Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) підтримав клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Суд дослідивши клопотання позивача та відповідача, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Стосовно підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду, то суд зазначає наступне.

Предметом спору є постанови державних виконавців, які винесені стосовно позивача у рамках двох виконавчих проваджень ВП № 51658513 та ВП № 66511557.

Всі оскаржувані постанови є індивідуальними актами у розумінні п.19 ч.1 ст. 4 КАС України, оскільки стосуються прав та законних інтересів позивача та дія яких вичерпується виконанням.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Позивач має зареєстроване місце проживання у Дніпропетровській області, що підтверджується копією паспорта громадянина України, яка міститься у матеріалах справи.

Позивач на власний вибір обрав адміністративний суд у відповідності до вимог статті 25 КАС України.

Отже, дана справа може розглядатися Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Посилання відповідача на вимоги статті 26 КАС України є безпідставними, оскільки відповідачі у спірних правовідносинах не є юридичними особами, а є перш за все суб`єктами владних повноважень. Стаття 26 КАС України регулює підсудність справ, у яких фізичні або юридичні особи є відповідачами у справах за позовами суб`єктів владних повноважень. Стаття 26 КАС України не врегульовує питань з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань).

За вказаних обставин клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про передання справи за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва не підлягає задоволенню.

Стосовно строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Предметом позову є правомірність постанов державних виконавців, одна з яких винесена 22.09.2016 року, а всі інші 16.08.2021 року та 07.09.2021 року.

Згідно ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження ВП № 51658513 саме 25.10.2016 року та 08.11.2016 року, що підтверджується розписками представника позивача на зворотному боці обкладинки матеріалів виконавчого провадження ВП № 51658513.

Оскільки оскаржувана постанова датована 22.09.2016 року, то остання містилася у матеріалах виконавчого провадження ВП № 51658513 на момент ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження ВП № 51658513 саме 25.10.2016 року та 08.11.2016 року

З даним позовом позивач звернувся до суду 12.10.2021 року.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду.

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 123 та статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, з позовної заяви не вбачається та суд не може самостійно встановити інших причин пропущення позивачем строку звернення до суду, а заявлені позивачем обставини про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише 05.10.2021 при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження ВП № 66511557 не підтверджені та спростовуються доказами, які надані відповідачем.

У зв`язку із викладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог - визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року ВП № 51658513, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а причини пропуску такого строку не визнані судом поважними.

Стосовно інших заявлених позовних вимог, то відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач отримав або ознайомився з постановами державного виконавця від 16.08.2021 року та від 07.09.2021 року ВП № 6651157 раніше ніж 05.10.2021 року, тобто після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 6651157.

Постанову державного виконавця від 16.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 6651157 позивач по пошті не отримував, оскільки поштове відправлення не вручено адресату, що підтверджується інформацією із сайту ДППЗ «Укрпошта», роздруківка з якого міститься у матеріалах справи.

За вказаних обставин позивачем не пропущено строк оскарження постанов державного виконавця від 16.08.2021 року та від 07.09.2021 року ВП № 6651157.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про передання справи за територіальною підсудністю – відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду з позовною вимогою визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51658513, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Кошкером І.А., боржником в якому є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) – відмовити.

Заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду в частині наступних заявлених позовних вимог: визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51658513, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Кошкером І.А., боржником в якому є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) – задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов в частині наступних заявлених позовних вимог: визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.09.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51658513, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Кошкером І.А., боржником в якому є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) – залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.