
Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2021 року Справа № 160/17371/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії на пільгових умовах;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, з 03.01.2021 року, зарахувавши в якості пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 10.08.1987 по 17.10.1988, з 28.11.1988 по 16.01.1991, з 25.01.1991 по 21.05.1993. з 05.07.1993 по 10.08.1993, з 02.09.1993 по 27.06.1994. з 29.06.1994 по 27.11.1994 з 12.01.1995 по 27.03.1995 та з 24.07.1995 по 30.09.1995.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.03.2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1, надавши всі необхідні документи. Листом № 0400-010303-8/48456 від 03.04.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав недостатності загального та пільгового стажу роботи. З такою позицією пенсійного органу позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/17371/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
23.10.2021 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 19.03.2021 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Ознайомившись з наданими документами в призначенні пенсії на пільгових умовах по списку № 1 було відмовлено з наступних причин. Згідно трудової книжки та архівних довідок № 1763, 1764, 1765 від 07.08.2019 року позивач працював в Нікопольському спецуправлінні тресту "Дніпродомноремонт", яке було реорганізовано у ВАТ "Металургсервіс" та згідно архівної довідки № 43-35.3/11045-8 від 04.03.2009року на шахті "Замчалівська" ВАТ "Гуковугілля". Згідно Єдиного державного реєстра діяльність ВАТ "Металургсервіс" припинена в зв`язку з банкрутством, а шахта "Замчалівська" ВАТ "Гуковугілля" згідно довідки ПФУ Російської федерації № 7346 від 04.12.2020 року ліквідована без правонаступників. Період роботи в Нікопольському спецуправлінні тресту "Дніпродомноремонт", яке було реорганізовано у ВАТ "Металургсервіс": - з 10.08.1987 по 17.10 1988 року - монтажником постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання зараховано по списку № 2, так як в цей період діяли списки затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і ця спеціальність відноситься до списку № 2; - з 24.07.1995 по 30.09.1995 року - вогнетривником постійно зайнятим ремонтом металургійного обладнання не зараховано до пільгового стажу, так як первинними документами не підтверджено, що позивач працював на посаді яка дає право на пенсію за Списком № 1. Період роботи в шахті "Замчалівська" ВАТ "Гуковугілля": - з 29.06.1994 по 27.11.1994 року - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, не зараховано до пільгового стажу, так як відсутня атестація робочих місць шахти. Період роботи в Свердловському шахтобудівному управлінні № 1 п/о "Свердловантрацит": з 28.11.1988 по 16.01.1991 року - підземним гірноробочим з повним робочим днем під землею не зараховано до пільгового стажу тому, що архівна довідка № 909 від 31.07.2008 року видана Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області. Документи які видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях, неможливо взяти до уваги до їх перереєстрації на території України згідно наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 за № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції". Періоди роботи на шахті імені "60 річчя СРСР" виробничого об`єднання "Свердловантрацит", яка перейменована на шахту "Должанська-Капітальна" та яка в подальшому перейменована в ВАТ "Шахта "Должанська-Капітальна" дочірнє підприємство ДХК "Свердловантрацит" та реорганізована в Відокремлений підрозділ "Шахта "Должанська-Капітальна" ДП "Свердловантрацит" : з 25.01.1991 по 21.05.1993 року - прохідник з повним робочим днем під землею не зараховано до пільгового стажу за списком № 1, так як довідка № 344 від 21.07.2008 року не відповідає чинному законодавству а підприємство, яке її видало знаходяться на непідконтрольній Україні території. Період роботи виробниче об`єднання "Свердловантрацит" шахта "Володарського" м. Свердловська Луганської області: з 05.07.1993 по 10.08.1993 - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, не зараховано до пільгового стажу, через відсутність довідки про пільговий характер роботи. Період роботи на шахті імені "Войкова" виробничого об`єднання "Свердловантрацит": з 02.09.1993 по 27.06.1994 року - прохідник з повним робочим днем під землею не зараховано до пільгового стажу , так як довідка № 345 від 20.05.2008 року не відповідає чинному законодавству а підприємство, яке її видало знаходяться на непідконтрольній Україні території. Період роботи в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтового обладнання виробничого об`єднання "Свердловантрацит", яке в подальшому реорганізоване в відокремлений підрозділ Управляння "Спецшахтомонтаж" (наказ № 314 від 25.07.1995 року): з 12.01.1995 по 27.03.1995 - підземним горномонтажником з повним робочим днем під землею не зараховано до пільгового стажу , так як довідка без номера та дати не відповідає чинному законодавству а підприємство, яке її видало знаходяться на непідконтрольній Україні території. Отже, періоди роботи були зараховані до загального страхового стажу , який склав 23 роки 8 місяців 6 днів, пільговий стаж за списком № 1 відсутній.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.03.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1.
Листом від 03.04.2021 № 0400-010303-8/48456 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав недостатності загального та пільгового стажу роботи. Зазначивши, що зарахувати пільгову довідку ВП Управління «Спецшахтомонтаж» за період з 12.01.1995 по 27.03.1995 немає можливості, оскільки така довідка без номеру та дати видачі, зарахувати стаж згідно довідок від 27.07.2008р. №344 ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна», від 20.05.2008р. №345 ВП Управління «Спецшахтомонтаж» немає можливості, оскільки довідки видані на непідконтрольній території. Стаж за 13.06.1987р. по 26.07.1987р. не врахований, оскільки неможливо прочитати назву підприємства на печатці, з 23.10.1995 по 10.04.1997р. – на печатці відсутній код ЄДРПОУ, з 01.04.1999р. по 28.07.2000р. – виправлення в році прийняття на роботу.
Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача, вважає, що набув права на пенсію за віком на пільгових умовах, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Отже, лише за відсутності у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу уточнюючими довідками з підприємства.
Підтвердженням (доказом) того, що позивач у спірні періоди працював повний робочий день - є записи в його трудовій книжці.
Позивачем надані до Головного управління уточнюючі архівні довідку від 31.07.2008р. №909 про підтвердження періоду роботи з 28.11.1988 по 16.01.1991 року, від 21.07.2008р. №344 про підтвердження періоду роботи з 25.01.1991р. по 21.05.1993р., від 20.05.2008р. №345 про підтвердження періоду роботи з 02.09.1993р. по 27.06.1994р., довідка б/н про підтвердження періоду роботи з 12.01.1995р. по 27.03.1995р., однак такі довідки не були враховані відповідачем з підстав того, що вони видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях.
Щодо неврахування наданих позивачем уточнюючих довідок з підприємств, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, не проведення такої перевірки підприємства, яким видано довідки або неможливості проведення такої перевірки з будь-яких причин, не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності довідок про підтвердження пільгового стажу, у зв`язку із знаходженням установи, що її видала, на непідконтрольній українській владі території.
Отже відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача з 28.11.1988 по 16.01.1991 року, з 25.01.1991р. по 21.05.1993р., з 02.09.1993р. по 27.06.1994р., з 12.01.1995р. по 27.03.1995р.
Щодо неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 05.07.1993р. по 10.08.1993р. з підстав відсутності довідки про пільговий характер роботи, з 29.06.1994р. по 27.11.1994р. з підстав відсутності атестації робочих місць, з 24.07.1995р. по 30.09.1995р. з підстав не підтвердження первинними документами роботи позивача на посаді, яка дає право на пенсію за Списком№1, суд вважає такі доводи пенсійного органу необґрунтованими, оскільки відповідно до 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 містять всі необхідні відомості про роботу ОСОБА_1 в ці спірні періоди, окрім того, записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.
Таким чином, вказані періоди роботи з 05.07.1993р. по 10.08.1993р., з 29.06.1994р. по 27.11.1994р., з 24.07.1995р. по 30.09.1995р. підлягають врахування до пільгового стажу за списком №1 .
Стосовно неврахування періоду роботи позивача з 10.08.1987р. по 17.10.1988р. до Списку №1, суд вважає за потрібне зазначити про таке.
Як свідчать матеріали справи, вказаний спірний період роботи ОСОБА_1 на посаді монтажника постійно занятого на ремонті металургійного обладнання врахований пенсійним органом до Списку №2 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, оскільки вказана спеціальність відноситься до Списку №2.
Суд звертає увагу на те, що листом від 24.07.1991р. за №28-5-7/265 Міністерство металургії СРСР концернам, державним виробничим, науково-виробничим та виробничим об`єднанням було повідомлено про перейменування робочих, а саме робочих спеціалізованих ремонтно-будівельних та будівельно-монтажних виробництв, зайнятих ремонтом металургійного обладнання на слюсарей-ремонтників.
Посада «слюсаря - ремонтника» передбачена Списком №2, а отже період роботи ОСОБА_1 на посаді монтажника постійно занятого на ремонті металургійного обладнання правомірно зараховано відповідачем до Списку №1, а відтак позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи позивача з 10.08.1987р. по 17.10.1988р. до Списку №1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 03.01.2021 року, суд вважає за потрібне зазначити про таке.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;
- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;
- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 03.01.2021 року віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні заявленої позовної вимоги.
Однак у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умова, подану 19.03.2021 року, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 в якості пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 28.11.1988 по 16.01.1991, з 25.01.1991 по 21.05.1993. з 05.07.1993 по 10.08.1993, з 02.09.1993 по 27.06.1994. з 29.06.1994 по 27.11.1994 з 12.01.1995 по 27.03.1995 та з 24.07.1995 по 30.09.1995.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умова, подану 19.03.2021 року, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 01.11.2021 року
Помічник судді Лісна А.М.
Судове рішення № 100710337, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 01.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/17371/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: