Рішення № 100710170, 25.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа № 160/12702/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.07.2021 року № 21214-15843/Б-01/8-0400/21 щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Управління здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 76 % грошового забезпечення з врахування загальної вислуги років 27 років.

В обгрунтування позову у заявах по суті позивач посилався на протиправні дії та рішення відповідача, який усупереч вимогам законодавства України помилкового обчислив відсоткове визначення розміру грошового забезпечення та відмовив здійснити його обрахунок з врахування загальної вислуги років 27 років, а не тільки календарної.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що під час призначення пенсії позивачеві допущень вимог законодавства допущено не було. Позивачеві обчислено пенсію за 30 років страхового стажу у розмірі 55 % від грошового забезпечення, яке береться для обчислення пенсії (50 % (за 25 років) + 5% (5 років * 1%)).

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких такого.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01.01.2018 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка обчислена за 30 років 10 місяців 09 днів загального страхового стажу, з яких календарна вислуга років складає 18 років 03 місяці 01 день.

У червні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якому просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням загальної вислуги років – 27 років, яка складається з 18 років 03 місяці 01 день календарної вислуги та 9 років пільгової пенсії.

Як зазначено відповідачем у листі від 02.07.2021 року № 21214-15843/Б-01/8-0400/21 та продубльовано у відзиві на позовну заяву, позивачеві обчислено пенсію за 30 років страхового стажу у розмірі 55 % від грошового забезпечення, яке береться для обчислення пенсії (50 % (за 25 років) + 5% (5 років * 1%)). Пільгове обчислення вислуги років законодавством не передбачено.

Позивач же наполягає на тому, що відсоткове визначення розміру грошового забезпечення повинно складати 76 % у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Фактично спір виник з приводу правильності обчислення відсоткового значення розміру грошового забезпечення позивача та ураховуючи приведені сторонами доводи дослідженню підлягають можливість обчислення цього показника саме з пільгового обчислення вислуги років.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом «а» ч. 1 статті 12 Закону №2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки 06 місяців і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України Постановою від 17 липня 1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

Пунктом 1 та 3 цього Порядку установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Таке правове регулювання дозволяє зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Отже, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Наведені висновки узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №480/4241/18. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що особа має право на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгового обчислення вислуги років.

У спірному випадку судом встановлено та відповідачем на заперечується, що пільгове обчислення вислуги років позивача складає 27 повних років та з 01.01.2018 року йому призначено пенсію у розмірі 55 % від грошового забезпечення, яке береться для обчислення пенсії (50 % (за 25 років) + 5% (5 років * 1%)).

Обчислюючи цей показник відповідач керувався пунктом «б» статті 13 Законі №2262-ХІІ, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

У той же час, пунктом «а» цієї ж статті визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

За таких обставин, ураховуючи наведене вище правове регулювання, а також висновки Верхового Суду, суд погоджується з доводами позивача, що обрахунок відсоткового показника грошового забезпечення позивача повинен обраховуватися з пільгового обчислення вислуги років.

Відповідно, ураховуючи правила обчислення цього показника, а також зважаючи, що позивача звільнено зі служби за станом здоров`я, суд доходить висновку, що показник грошового забезпечення позивача повинен складати 76 % (55% (за 20 років) + 21 (7 років*3%)), що спростовує викладені відповідачем мотиви у листі від 02.07.2021 року № 21214-15843/Б-01/8-0400/21.

Однак слід зазначити, що цей лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим не може бути визнаний протиправним та скасований у судовому порядку. Суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача та зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок виходячи із 76 % грошового забезпечення позивача.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється, з огляду на те, що позивач був звільнений від його сплати. Відсутні й підстави для стягнення на користь нього судових витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність доказів їх понесення.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років виходячи із 76 % грошового забезпечення та виплатити утворену заборгованість.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна