Рішення № 100710148, 04.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Справа № 160/12610/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250006317 від 06.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за заявою від 31.01.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1988 року по 02.03.1992 року; періоди роботи за записами трудової книжки та пільгові довідки № 6437 від 21.11.2014 року та №124 від 29.01.2015 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням періоду навчання з 01.09.1988 року по 02.03.1992 року; періодів роботи за записами трудової книжки та пільгових довідок №6437 від 21.11.2014 року та №124 від 29.01.2015 року, з дня звернення за призначенням пенсії - з 31.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №160/6372/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.01.2020 року. 31.12.2020 року позивач отримала виконавчий лист по справі. 06.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за вищезазначеним рішенням суду та прийнято рішення №047250006317 про відмову у призначенні пенсії та згідно з яким не враховано до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1988 року по 02.03.1992 року, періоди роботи за записами трудової книжки та пільгових довідок №6437 від 21.11.2014 року та №124 від 29.01.2015 року. За таких обставин, позивач звернувся до суду із означеним позовом.

02.08.2021 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до справу розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками 11.08.2021 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками 17.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надали, як і заяви про визнання позовних вимог.

27.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про заміну неналежного відповідача, в якій відповідач-1 просить замінити у справі №160/12610/21 неналежного відповідача на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд зазначає, в даній адміністративній справі відповідачами є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Отже, у суду відсутні правові підстави для заміни Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

31.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 07.02.2020 №1065/03.05-17 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31.01.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовило.

13.07.2020 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/6372/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2020 року про призначення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.10.2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/6372/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 р. у справі №160/6372/20 залишено без змін.

31.12.2020 року ОСОБА_1 отримала виконавчий лист №160/6372/20 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2020 про призначення пенсії.

06.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняло рішення №047250006317, згідно з яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Також в даному рішенні зазначено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період навчання з 01.09.1988 року по 02.03.1992 року, періоди роботи за записами трудової книжки та пільгових довідок №6437 від 21.11.2014 року та №124 від 29.01.2015 року та повідомлено, що страховий стаж позивача станом на 30.09.2020 року становить 21 рік 03 місяці 25 днів.

Не погодившись з таким рішенням відповідача-1 та діями відповідача -2, позивач звернулася до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Частиною 1 ст. 7 Закону №1788-ХІІ встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до частини 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановлено судом, відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 та диплому серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 в період з 01.09.1988 по 02.03.1992 навчалася в Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва по спеціальності «Промислове та цивільне будівництво».

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі, в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що перерва між днем закінчення навчання ОСОБА_2 в Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва по спеціальності «Промислове та цивільне будівництво», а саме: 02.03.1992 року та днем зарахування на роботу, а саме: 30.03.1992 року, складає менше 3 місяців, отже період навчання ОСОБА_2 в Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва з 01.09.1988 по 02.03.1992 підлягає врахуванню до страхового стажу позивача.

Відповідач при відмові в зарахуванні даного періоду до страхового стажу позивача керувався неможливістю прочитати текст на печатці на дипломі позивача.

Суд звертає увагу на те, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даного періоду навчання відповідачами суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги при розрахунку стажу позивача для призначення пенсії за віком.

Щодо періодів роботи позивача, які зазначені у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №6437 від 21.11.2014 та №124 від 29.01.2015, суд зазначає таке.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №6437 від 21.11.2014, ОСОБА_1 в період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року працювала в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3 за професією, посадою (далі -мовою оригіналу) «участковый горный нормировщик на участке им. Н.П. Базанова, оплата производилась согласно штатному расписанию», яка передбачена Списком №1.

Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №124 від 29.01.2015 року, ОСОБА_1 в період з 16.06.1995 по 09.04.2000 працювала Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3 за професією, посадою (далі -мовою оригіналу) «участковый горный нормировщик на участке ОТ и ЗП, оплата производилась согласно штатному расписанию», яка передбачена Списком №1.

Судом досліджено вказані довідки, які в свою чергу, видані відповідно до додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідач-1 у своєму рішенні № 047250006317 не зазначає, яким саме критеріям не відповідають вказані довідки додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для не зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.

Суд також зазначає, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а та від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 постанови Правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п.«а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

У той же час, згідно з п.п.7 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, означена позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки як призначення, так і виплата пенсії є дискреційними повноваженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250006317 від 06.05.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з метою захисту прав позивача та керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.01.2020, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи наведене вище та з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250006317 від 06.05.2021 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва з 01.09.1988 по 02.03.1992;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.06.1995 по 09.04.2000 на посаді «участковый горный нормировщик на участке ОТ и ЗП» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2010 по 31.12.2011 на посаді «участковый горный нормировщик на участке им. Н.П. Базанова» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.06.1995 по 09.04.2000 на посаді «участковый горный нормировщик на участке ОТ и ЗП» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2010 по 31.12.2011 на посаді «участковый горный нормировщик на участке им. Н.П. Базанова» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.01.2020, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 та 4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. З огляду на вищезазначене, судовий збір у розмірі 454,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про заміну неналежного відповідача відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250006317 від 06.05.2021 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва з 01.09.1988 по 02.03.1992.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.06.1995 по 09.04.2000 на посаді «участковый горный нормировщик на участке ОТ и ЗП» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком № 1.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2010 по 31.12.2011 на посаді «участковый горный нормировщик на участке им. Н.П. Базанова» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.06.1995 по 09.04.2000 на посаді «участковый горный нормировщик на участке ОТ и ЗП» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2010 по 31.12.2011 на посаді «участковый горный нормировщик на участке им. Н.П. Базанова» в Публічному акціонерному товаристві «КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ» №3, яка передбачена Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.01.2020, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 04.10.2021.

Суддя О.В. Царікова