Рішення № 100709906, 13.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

13 жовтня 2021 р. Справа №120/6671/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 депутата Тростянецької селищної ради 8 скликання

до Тростянецького селищного голови Тростянецької селищної ради Червонецької Людмили Іванівни

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, надавши інформацію на депутатські звернення,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , депутат Тростянецької селищної ради 8 скликання (позивач) з адміністративним позовом до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (далі – відповідач).

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Тростянецького селищного голови Червонецької Людмили Іванівни щодо ненадання інформації на депутатські звернення, про розмір заробітної плати з надбавками, преміями та всіма іншими виплатами які були здійснені з місцевого бюджету щомісячно за січень - грудень 2020 року та січень 2021 року: 1. Тростянецького селищного голови - Червонецької Л. І.; 2. Секретаря Тростянецької селищної ради Ткача О. А.; 3. Керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету - Вдовиченко Н. П.; 4. Заступника селищного голови - Маснюка В.Л.; 5. Начальника управління фінансів Коломієць Т.П.; 6. Начальника відділу освіти Тростянецької селищної ради Шерстюк Т.Ф.; 7. Директора комунального закладу «Тростянецький селищний Центр культури та дозвілля» - Осоховської С.Ю.; 8. Начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Тростянецької селищної ради Тростянецької селищної ради Гаврилюк Л.Є.; 9. Начальника відділу містобудування, архітектури, земельних ресурсів, житло-комунального господарства та комунальної власності Тростянецької селищної ради Колесник Н.Л.; 10. Директора комунального підприємства Тростянецької селищної ради «Тростянецьводоканал» Щуренка М.М.; 11. ОСОБА_2 начальника управління фінансів; 12. Льолі В.Л. головного спеціаліста селищної ради; 13. ОСОБА_3 директора КУ ЦФОЗУ селищної ради; 14. Голенченко А.І. голови Ради ветеранів; 15. ОСОБА_4 представника оргвідділу селищної ради

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.01.2021, 22.01.2021 та 01.02.2021 він, як депутат Тростянецької селищної ради, звертався до відповідача з проханнями надати інформацію про розмір заробітної плати з надбавками, преміями та всіма іншими виплатами які були здійснені з місцевого бюджету щомісячно за січень - грудень 2020 року та січень 2021 року: 1. Тростянецького селищного голови - Червонецької Л. І.; 2. Секретаря Тростянецької селищної ради Ткача О. А.; 3. Керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету - Вдовиченко Н. П.; 4. Заступника селищного голови - Маснюка В.Л.; 5. Начальника управління фінансів Коломієць Т.П.; 6. Начальника відділу освіти Тростянецької селищної ради Шерстюк Т.Ф.; 7. Директора комунального закладу «Тростянецький селищний Центр культури та дозвілля» - Осоховської С.Ю.; 8. Начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Тростянецької селищної ради Тростянецької селищної ради Гаврилюк Л.Є.; 9. Начальника відділу містобудування, архітектури, земельних ресурсів, житло-комунального господарства та комунальної власності Тростянецької селищної ради Колесник Н.Л.; 10. Директора комунального підприємства Тростянецької селищної ради «Тростянецьводоканал» Щуренка М.М.; 11. ОСОБА_2 начальника управління фінансів; 12. Льолі В.Л. головного спеціаліста селищної ради; 13. ОСОБА_3 директора КУ ЦФОЗУ селищної ради; 14. Голенченко А.І. голови Ради ветеранів; 15. ОСОБА_4 представника оргвідділу селищної ради однак відповіді не отримав.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не надання інформації є грубим порушенням Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

26.08.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що листом селищної ради від 15.01.2021 №54-0215 «Про надання інформації» позивачу було повідомлено про необхідність здійснення відшкодування витрат на викопіювання документів у відповідності до рішення ради від 29.08.2017 №303 «Про затвердження фактичних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію». Тобто, відповідачем належним чином було розглянуто депутатський запит позивача та надано останньому проміжну відповідь, що свідчить про те що у діях Селради.

При цьому, отримавши інформацію про необхідність здійснення компенсування витрат на копіювання та друк, ОСОБА_1 витрат не компенсував, не виніс питання щодо, нібито, бездіяльності селищного голови на розгляд сесії ради, а звернувся до суду.

Окрім того, відповідач вказує, що надання відповіді на “депутатську запит” є виключною дискрецію селищного голови, а тому, в даному випадку, вирішення такого питання є дискреційними повноваженнями, і суд не може підміняти селищного голову, приймати замість нього таке рішення, або інше рішення, яке б відповідало закону, оскільки такі дії виходять за межі, визначених повноважень.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.11.2020 року є депутатом Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується посвідченням депутата Тростянецької селищної ради 8 скликання, яке міститься в матеріалах справи.

05.01.2021 позивач звернувся із депутатським зверненням від 04.01.2021 року №4 до Тростянецького селищного голови з проханням надати інформацію про розмір заробітної плати з надбавками, преміями та всіма іншими виплатами які були здійснені з місцевого бюджету щомісячно за січень - грудень 2020 року та січень 2021 року: 1. Тростянецького селищного голови Червонецької Л. І.; 2. секретаря Тростянецької селищної ради - Ткача О. А.; 3. керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Вдовиченко Н. П.; 4. заступника селищного голови ОСОБА_5 ; 5. начальника управління фінансів Коломієць Т. П.; 6. начальника відділу освіти Тростянецької селищної ради Шерстюк Т. Ф. ; 7. Директора комунального закладу «Тростянецький селищний Центр культури та дозвілля» - Осоховської С.Ю.; 8. начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Тростянецької селищної ради Тростянецької селищної ради - Гаврилюк Л.Є.; 9. начальника відділу містобудування, архітектури, земельних ресурсів, житло - комунального господарства та комунальної власності Тростянецької селищної ради - Колесник Н.Л.; 10. директора комунального підприємства Тростянецької селищної ради «Тростянецьводоканал» - Щуренка М.М.; 11. ОСОБА_2 начальника управління фінансів; 12. Льолі В.Л. головного спеціаліста селищної ради; 13. Федоришиної Т.І. директора КУ ЦФОЗУ селищної ради; 14. Голенченко А.І. голови Ради ветеранів; 15. Овсяннікова В.В. представника оргвідділу селищної ради.

Не отримавши відповіді на вказане депутатське звернення, 22.01.2021 позивач, як депутат Тростянецької селищної ради, повторно письмово звернувся з депутатським зверненням від 22.01.2021 № 11 до Тростянецького селищного голови з проханням надати йому вищевказану інформацію.

Не отримавши відповіді на друге звернення, позивач 01.02.2021 втретє письмово звернувся з депутатським зверненням від 01.02.2021 № 22 до Тростянецького селищного голови з проханням надати вищевказану інформацію та знову не отримав жодної інформації і відповіді.

Таку бездіяльність Тростянецької селищної ради щодо ненадання інформації позивач вважає протиправною, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як встановлено частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності визначаються Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2002 року №93-IV (далі – Закон №93-IV).

Згідно з статтею 2 Закону №93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів (частина 2 статті 3 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”).

Відповідно до частин 1-3 статті 30 Закону №93-IV депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.

Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.

Статтею 11 вищезазначеного Закону визначені права депутата місцевої ради у виборчому окрузі. Так, відповідно до частини 2 статті 11 Закону №93-IV при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради також має право, зокрема, на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Так, згідно зі частиною 1 статті 13 вищезазначеного Закону депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Відтак, Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” передбачено право депутата місцевої ради звертатись із відповідним зверненням, депутатський запитом, депутатським запитанням, при цьому таке звернення складається у довільній формі та відповідно до положень статті 13 є за своєю суттю вимогою депутата місцевої ради.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача як на підставу для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог на те, що ОСОБА_1 не звернувся з депутатським запитом та не виніс питання щодо бездіяльності Тростянецького селищного голови на розгляд селищної ради, а звернувся відразу до суду, то вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

З огляду на зазначене, суд вказує, що можливість звернення із депутатським запитом, яка передбачена статтями 13 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” є правом депутата, а не його обов`язком. До того ж ані цим, ані іншими законами, в тому числі КАС України не передбачено обов`язку депутата звернутися із депутатським запитом перед зверненням до суду.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 року у справі № 264/5790/16-а.

Відтак, відповідач протиправно посилався у відповіді на звернення ОСОБА_1 на положення статті 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, якою передбачено відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк.

Окрім того, суд відхиляє аргументи сторони відповідача щодо того, що відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною, тому що ОСОБА_1 надано відповідь на депутатське звернення.

Так, суд вказує, що позивач оскаржує саме бездіяльність Тростянецької селищної ради щодо ненадання інформації на запит, як депутату, а не лист-відповідь, наданий на запит позивача. У свою чергу, факт не надання інформації Тростянецькою селищною радою не заперечується, тому наявні підстави для визнання вищезазначеної бездіяльності протиправною.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні у справі "Bellet проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати інформацію про розмір заробітної плати з надбавками, преміями та всіма іншими виплатами які були здійснені з місцевого бюджету щомісячно за січень-грудень 2020 року та січень 2021 року:, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997, № 280/97-ВР депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради

Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов`язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов`язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

А тому, відповідач зобов`язаний надати повну і вичерпну інформацію на звернення депутатів, в тому числі і ОСОБА_1 без будь яких застережень, вимог оплати тощо.

Так, пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач розглянув звернення позивача, керуючись вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а не Законом України “Про статус депутатів місцевих рад”, суд з метою забезпечення ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах доходить висновку, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача розглянути депутатське звернення ОСОБА_1 , з урахуванням висновків, наведених у даному рішенні суду.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У той же час, положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то на переконання суду, з відповідача підлягає стягненню 454 грн, сплаченого позивачем судового збору, що є сумою пропорційною до 1/2 задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Тростянецького селищного голови Червонецької Людмили Іванівни щодо ненадання інформації на депутатські звернення ОСОБА_1 від 04.01.2021, 22.01.2021 та 01.02.2021.

Зобов`язати Тростянецького селищного голову Червонецьку Людмилу Іванівну розглянути і надати відповідь на депутатське звернення ОСОБА_1 про надання інформації про розмір заробітної плати з надбавками, преміями та всіма іншими виплатами які були здійснені з місцевого бюджету щомісячно за січень - грудень 2020 року та січень 2021 року: 1. Тростянецького селищного голови - Червонецької Л. І.; 2. Секретаря Тростянецької селищної ради Ткача О. А.; 3. Керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету - Вдовиченко Н. П.; 4. Заступника селищного голови - Маснюка В.Л.; 5. Начальника управління фінансів Коломієць Т.П.; 6. Начальника відділу освіти Тростянецької селищної ради Шерстюк Т.Ф.; 7. Директора комунального закладу «Тростянецький селищний Центр культури та дозвілля» - Осоховської С.Ю.; 8. Начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Тростянецької селищної ради Тростянецької селищної ради Гаврилюк Л.Є.; 9. Начальника відділу містобудування, архітектури, земельних ресурсів, житло-комунального господарства та комунальної власності Тростянецької селищної ради Колесник Н.Л.; 10. Директора комунального підприємства Тростянецької селищної ради «Тростянецьводоканал» Щуренка М.М.; 11. ОСОБА_2 начальника управління фінансів; 12. Льолі В.Л. головного спеціаліста селищної ради; 13. Федоришиної Т.І. директора КУ ЦФОЗУ селищної ради; 14. Голенченко А.І. голови Ради ветеранів; 15. ОСОБА_4 представника оргвідділу селищної ради, з урахуванням висновків, наведених у даному рішенні суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької селищної рада ради сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (ін. номер НОМЕР_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,, адреса місця фактичного проживання АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Тростянецький селищний голова Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області Червонецька Людмила Іванівна (службова адреса: 24300, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець Гайсинський район Вінницька область, код ЄДРПОУ-04326224).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: