Ухвала суду № 100709886, 01.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

01 листопада 2021 р. Справа № 120/8017/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2193 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 2193 (далі-відповідач), у якому просив:

визнати протиправними дії Військової частини 2193 щодо врахування лютого 2016 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2016 по 28.02.2018;

визнати протиправними дії Військової частини 2193 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нархуванні індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01.03.2018 по 17.02.2020;

зобов`язати Військову частину 2193 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2016 по 28.02.2018 у сумі 73573,91 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Військову частину 2193 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 17.02.2020 у сумі 105366,75 грн., із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення інднесації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що наказом начальника 24 прикордоного загону Південно регіонального управління Державної прикордонної комендатури («Могилів-Подільський -1») позивача звільнено у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника 24 прикордоного загону Південно регіонального управління Державної прикордонної комендатури імені України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова Південно регіонального управління Державної прикордонної служби України №65-ос від 17.02.2020 року позивача виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

При цьому, з позивачем не був проведений повний розрахунок при звільненні та не виплачено індексацію грошового забезпечення, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного судувід 17.09.2020 року у справі № 120/2967/20-а було зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Проте з відомостей які були надані відповідачем, на думку позивача у період з 01.03.2016 по 28.02.2018 відповідачем невірно застосовано лютий 2016 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць); у період з з 01.03.2018 по 17.02.2020 відповідач протипрвно не застосовує вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення інднесації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Також цією ж ухвалою зобов`язано

Військову частину 2193 подати до суду докази, а саме: довідку про грошове забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по лютий 2020 року включно з відображенням усіх складових грошового забезпечення помісячно з зазначенням інформації про виплачені суми та довідки про розмір індексації грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2020 року включно, розрахованої відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з зазначенням базового місяця для проведення індексації.

02.09.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що якщо проаналізувати вимоги законодавства до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та після нього, слід прийти до наступних висновків: до зазначеного набрання чинності в грудні 2015 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, як наприклад зміна окладу за військовим званням чи надбавки за вислугу років, а не тільки збільшення посадового окладу; після зазначеного набрання чинності в грудні 2015 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації мали враховуватись тільки зміни в бік збільшення в розмірі посадового окладу під час переміщення по службі конкретного військовослужбовця, а не зміна посадового окладу виключно рішенням Уряду.

Тобто відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, починаючи з січня 2016 року сума індексації не зменшується у разі збільшення будь яких складових грошового забезпечення (премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію тощо).

До січня 2016 року, у разі зростання грошового забезпечення (в тому числі за рахунок збільшення розміру надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікацію тощо) місяць, в якому відбулось підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідач вказує, що врахування базовим місяцем січня 2008 року (набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294), не буде відповідати обставинам проходження служби позивачем - постанова встановлювала тільки загальні показники складових грошового забезпечення для військовослужбовців ЗСУ , в той час як у позивача у зв`язку із зміною посадового окладу при переміщенні по службі і окладу за вислугу років фактично мінявся в бік збільшення розмір грошового забезпечення, що безумовно свідчить про зміну базових місяців для обрахунку індексації на основі системного аналізу вимог законодавства.

Вимоги законодавства прямо вказують, що базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення має безпосередню прив`язку до першого встановлення посадового окладу та подальших змін грошового забезпечення за рахунок постійних його складових для конкретного військовослужбовця, що підлягало безумовному застосуванню до грудня 2015 року, коли відбулося набрання чинності змін до Порядку № 1078 Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, а після відповідного набрання чинності змінилась підстава для встановлення базового місяця – залишилось тільки підвищення посадового окладу, яка могла бути застосована у разі таких змін у майбутньому, що і відбулось з позивачем в березні 2016 року.

За таких обставин, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

14.09.2021 року позивач подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги.

17.09.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині 2193.

Наказом начальника 24 прикордоного загону Південно регіонального управління Державної прикордонної комендатури («Могилів-Подільський -1») позивача звільнено у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника 24 прикордоного загону Південно регіонального управління Державної прикордонної комендатури імені України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова Південно регіонального управління Державної прикордонної служби України №65-ос від 17.02.2020 року позивача виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 120/2967/20-а адміністративний позов позивача задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2193 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2016 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.07.2016 по 28.02.2018 та з 01.01.2019 по 30.11.2019, 01.01.2020 по 17.02.2020.

Зобов`язано Військову частину А2193 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2016 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Зобов`язано Військову частину А2193 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 28.02.2018 та з 01.01.2019 по 30.11.2019, 01.01.2020 по 17.02.2020.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з 01.03.2016 по 28.02.2018 відповідач протиправно застосував лютий 2016 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, а у період з 01.03.2018 року по 17.02.2020 року протиправно ігнорує вимоги абзаців 4,5,6 п.5 Порядку №1078.

Оцінюючи позовні вимоги у даній справі, обгрунтування позовних вимог, а також позовні вимоги позивача у справі №120/2967/20 та висновки суду за результатами розгляду справи, суд доходить висновку про закриття провадження у справі враховуючи наступне.

Так у даній справі позивач просить визнати протиправними дії Військової частини 2193 щодо врахування лютого 2016 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2016 по 28.02.2018;

визнати протиправними дії Військової частини 2193 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нархуванні індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01.03.2018 по 17.02.2020;

зобов`язати Військову частину 2193 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2016 по 28.02.2018 у сумі 73573,91 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення інднесації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Військову частину 2193 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 17.02.2020 у сумі 105366,75 грн., із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення інднесації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Тобто позовні вимоги стосуються періоду з 01.03.2016 до 17.02.2020.

У справі №120/2967/20 позивач просив: - визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р. з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця в розмірі 186 502,64 грн.;

стягнути з військової частини заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р. з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця в розмірі 186 502,64 грн.

Тобто позовні вимоги стосувалися періоду 01.12.2015 до 17.02.2020 року.

Як вбачається зі змісту рішення суду у справі №120/2967/20 суд надав оцінку визначенню базових місяців та зробив висновок щодо необхідності нарахування індексації у період з 01.12.2015 р. по лютий 2016 р., з липня 2016 р. по лютий 2018 р. і з січня 2019 р. по листопад 2019 р., січень - лютий 2020 р.

Щодо встановлення базового місяця січень 2008 року, то суд зробив висновок щодо можливості застосування такого базового місяця з 01.12.2015 р. по лютий 2016 р.. А в період з березня 2016 року, коли позивачу збільшено посадовий оклад з 530 грн. до 724.31 грн./645 грн., визначено березень 2016 року як базовий місяць для розрахунку індексації.

При цьому зазначено, що поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. не перевищив 103 %, а отже індексація грошового забезпечення за даний період позивачу не мала проводитись, відповідно не підлягає виплаті.

Окрім того рішенням встановлено, що у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшено з 645 грн. до 2 820 грн. А отже, березень 2018 року став базовим місяцем для розрахунку індексації.

В свою чергу судом розраховано, що поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 01 березня 2018 р. по листопад 2018 року не перевищив 103 %, а отже індексація грошового забезпечення за період з березня 2018 р. по листопад 2018 року позивачу не мала проводитись. Окрім того, в грудні 2018 і грудні 2019 р. позивачу виплачено індексацію, що підтверджється інформацією щодо нарахованого грошового забезпечення у 2018 р., 2019 р.

Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення індексації за період з 01.03. 2016 р. по 30.06. 2016 року та з 01.03. 2018 р. по 31.12.2018 р., грудень 2019 р. відмовлено.

Таким чином, рішенням суду встановлено базові місяці для розрахунку індексації позивача за спірний період з 01.12.2015 до 17.02.2020 січень 2008 року лише до лютого 2016 року, далі визначено базові місяці березень 2016 року та березень 2018 року, а також відповідно до Порядку №1078 визначено місяці за які належить виплатити індексацію позивачу.

Крім того, судом також встановлено, що у позовній заяві у справі №120/2967/20 позивачем також зазначалося про протиправне не застосування абз.4,5,6 п.5 Порядку №1078 у періоді з 01.03.2018 року до 17.02.2020. Разом з тим, рішенням суду визначено березень 2018 як базовий місяць та визначено періоди, зокрема, з 01.01. 2019 р. по 30.11.2019 р., 01.01.2020 р. по 17.02.2020 р. за які необіхдно нарахувати індексацію у спірний період.

В свою чергу у даній справі позивач ігноруючи висновки суду у рішенні, яке набрало законної сили, маючи на меті отримати бажане для себе рішення та виплати, заявляє позовні вимоги змінюючи їх зміст, але при цьому їх суть не змінюється. Наведеним у позові аргументам та підставам визначення базових місяців та періодів, за які належить нарахувати індексацію, надано оцінку та вирішено судом.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду, яким визначено базові місяці для виплати індексації позивачу у спірний період та періоди за які належить виплатити індексацію, залишено без змін.

А тому є така, що набрала законної сили постанова суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені норми КАС України, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2193 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 01.11.2021

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідач : Військова частина 2193 (код ЄДРПОУ 14321819, вул. Острівська 2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24004)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна