Ухвала суду № 100709873, 01.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

01 листопада 2021 р. Справа № 120/14319/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в письмовому порядку заяву про забезпечення позову у справі за позовом Відділу культури Козятинської міської ради до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Відділу культури Козятинської міської ради до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

29.10.2021 року, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення штрафу на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ВН4560/487/АВ/ТД-ФС від 29.09.2021 року до набрання чинності рішенням у справі за позовом Відділу культури Козятинської міської ради до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вищезазначеної постанови. В обґрунтування наявності підстав для забезпечення позову сторона позивача вказує, що відкриття виконавчого провадження може спричинити стягнення сум адмністративно-господарського штрафу до моменту винесення судом рішення щодо правомірності чи протиправності накладення такого штрафу, а також спричинити стягнення з позивача витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, можливе заблокування банківського рахунку під час виконавчого провадження, що, на переконання Відділу культури Козятинської міської ради, унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

У поданій заяві про забезпечення позову доводи позивача зводяться до того, що на підставі постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 29.09.2021 року № ВН4560/487/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу органами Державної виконавчої служби можуть вчинятись примусові дії щодо виконання такої постанови, в разі відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 9 статті 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, визначено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відтак, постанова Управління Держпраці у Вінницькій області від 29.09.2021 року № ВН4560/487/АВ/ТД-ФС про накладення на Відділ культури Козятинської міської ради штрафу є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо виконання такого виконавчого документа.

Однак, у постанові органу Держпраці про накладення штрафу від 29.09.2021 року №ВН4560/487/АВ/ТД-ФС вказується про можливість пред`явлення її до виконання протягом трьох місяців з дня винесення та визначено крайній строк пред`явлення постанови до виконання - до 29.12.2021 року.

Водночас стороною позивача не долучено до заяви про забезпечення жодних доказів на підтвердження того, що Управління Держпраці у Вінницькій області вчиняє дії щодо звернена оскаржуваної постанови до виконання та на даний час вже відкрито виконавче провадження з її примусового виконання.

Окрім того, посилання позивача, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову на те, що примусове виконання вказаної постанови призведе до створення обставин за яких захист прав, свобод та інтересів стане неможливим є лише його припущеннями, оскільки не надано доказів про вчинення органом Державної виконавчої служби виконавчих дій щодо примусового виконання такого виконавчого документа.

На переконання суду, вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії постанови, допустимо за умови, що вчиняються дії щодо стягнення коштів на підставі такого виконавчого документа.

Відтак, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, суд не вбачає очевидної протиправності постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 29.09.2021 року № ВН4560/487/АВ/ТД-ФС, у свою чергу, оцінка позовним вимогам щодо визнання протиправною та скасування такої постанови буде надаватись судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що доводи сторони позивача базуються на припущеннях та станом на момент подання даної заяви про забезпечення, судом не встановлено підстав для задоволення останньої.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу культури Козятинської міської ради про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна