Ухвала суду № 100709176, 01.11.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9498/21

Провадження № 1-кп/727/427/21

УХВАЛА

01 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.,

За участю

секретаря: Філатової К.А.

прокурора: Шелегон Б.Я.

захисника: Трифаненко А.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №727/949/21, зареєстрованого в ЄРДР за №22021260000000033 від 16.09.2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

29.09.2021 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшов затверджений обвинувальний акт та додатки, передбаченіст.291 ч.4 КК України, складені за результатами кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

До підготовчого засідання захисником Трифаненко А.І. було подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обгрунтування клопотання захисник вказувала на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті вказано, що обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КПК України, є тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину загально небезпечним шляхом.

Однак, проаналізувавши ст.67 КПК України, обставини, які б обтяжували покарання, відповідно до ст.67 КПК України відсутні, дана стаття регулює відповідальність свідка, що зовсім не має відношення до ОСОБА_1 і кримінального правопорушення, в якому її підозрюють.

З наведених вище підстав вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кодексу, а тому просила повернути його для усунення недоліків до прокурору.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність. Вказував, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Так, згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, єдиною законною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акту вимогам саме ст. 291 КПК України. Будь-які інші претензії до обвинувального акту мають отримати відповідну реакцію суду під час судового розгляду справи, й підставами для повернення обвинувального акту прокурору бути не можуть.

Згідно положень ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

За змістом п.5, п.6 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які пом`якшують покарання.

Розглядаючи наведені в клопотанні захисника доводи, суд зауважує, що прокурором при складанні обвинувального акту на підставі кримінального процесуального закону було використано його право сформулювати обвинувачення ОСОБА_1 так, як він вважає за потрібне. При цьому суд, отримавши для розгляду по суті обвинувальний акт з сформульованим прокурором таким чином обвинуваченням, не вправі вимагати від прокурора, шляхом повернення обвинувального акту для усунення його недоліків, сформулювати в обвинувальному акті обвинувачення таким чином, яке сторона захисту вважає достатнім для розгляду по суті обвинувачення.

Вказаний обвинувальний акт підписано слідчим, який його склав та прокурором, який обвинувальний акт затвердив, до обвинувального акту додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

З урахуванням наведеного та з огляду на виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, який зазначений в п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України, вказані захисником обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а оцінку зазначеним доводам судом може бути надано виключно під час судового розгляду

Тому, суд вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості не укладено.

Підстави для закриття або зупинення кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР за №22021260000000033 від 16.09.2021 року відсутні.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 ч.1, ч.3 КПК України. Порушень вимог закону, без усунення яких кримінальне провадження №22021260000000033 від 16.09.2021 року не може бути призначено до судового розгляду, судом не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Чернівці.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд, та заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти призначення судового розгляду і здійснення спеціального судового провадження.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного:

Відповідно ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Згідно з ст. 323 ч.3 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/ або міжнародний розшук.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1,437,438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе проведення спеціального судового провадження, а саме: -обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів; -оголошення у міждержавний та/або міжнародний розшук; -підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, -ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази); -підтвердження того, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ, яке є частиною національного законодавства України - "Меденіца проти Швейцарії" зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа "Сейдовіч проти Італії").

За змістом обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого допускається спеціальне провадження. Про час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Також, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII передбачено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.

Крім того, п. 2 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII встановлено, що вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження".

Враховуючи клопотання прокурора, до якого додані матеріали про те, що обвинуваченій відомо про розпочате кримінальне провадження, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 в спеціальному судовому провадженні.

Заслухавши думку прокурора, захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд зазначає, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Таким чином, у наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 314-317, 331 320 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Трифаненко А.І. про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні 727/9498/21, зареєстрованого в ЄРДР за №22021260000000033 від 16.09.2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України - відмовити.

Здійснити спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч. 1 КК України.

Кримінальне провадження №727/9498/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 листопада 2021 року 11 год. 00 хв. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці по вул. Кафедральній, 4.

Про місце та час судового розгляду кримінального провадження повідомити учасників процесу, зокрема: прокурора, захисника та обвинувачену ОСОБА_1 в установленому законом порядку (через засоби масової інформації).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Одовічен Я.В.