Рішення № 100708657, 27.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5838/21

Провадження № 2/645/2453/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 в особі адвоката Федорова Д.С. звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати Виконавчий напис № 15774 виданий 30.12.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованості таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.05.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 65430707 з примусового виконання Виконавчого напису № 15774 виданого 30.12.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 16000,00 гривень за Кредитним договором №3256793 від 12.07.2019 року. Позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку). Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами " (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; Доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого «лису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Так, Виконавчий напис № 15774 було вчинено 30.12.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14) "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання". Всупереч вищевикладеного, Виконавчий напис № 15774 від 30.12.2020 року було вчинено на підставі Кредитного договору №3256793 від 12.07.2019 року, який не було посвідченні нотаріально. Вказане свідчить про недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а тому оскаржуваний виконавчий напис підлягає скасуванню. ОСОБА_1 не погоджується із розміром заборгованості згідно оскаржуваного виконавчого напису, що свідчить про наявність спору, що унеможливлює стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки всупереч ст.88 Закону України «Про нотаріат», умова безспірності заборгованості не була дотримана. Позивач зазначає, що відповідач грубо порушив його права, в зв`язку з чим була змушена звернутись за правничою допомогою до адвоката для складання позову та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної з визнанням виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню та нести додаткові витрати, пов`язані зі сплатою судових зборів та оплатою послуг адвоката.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в даній справі, в якій просив зупинити стягнення за виконавчим написом, посилаючись на те, що відкрито виконавче провадження по виконанню оскаржуваного виконавчого напису, здійснюються виконавчі дії, зокрема проводиться відрахування коштів з заробітної плати позивача.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання із розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 3 вересня 2021 року заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа задоволено.

30.09.2021 від представника позивача адвоката Федорова Д.С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

07.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника за довіреністю Самойліченко О.Д. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування відзиву зазначено, що 12 липня 2019 року ТОВ «Мілоан» з однієї сторони та громадянин України ОСОБА_1 , з другої сторони уклали кредитний договір №3256793, відповідно до якого позивачу надані кредитні кошти в сумі 5 000 грн. Кредит надавався строком на 20 днів з 12.07.2019 р. по 01.08.2019 р. зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед позивачем виконав в повному обсязі, надавши йому відповідно до п.2.1. кредитного договору кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої позичальником для цієї цілі у особистому кабінеті на сайті miloan.ua. Позичальник, своїх зобов`язання перед Позикодавцем не виконав, відповідно до умов кредитного договору мав повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6., п. 2.4. Кредитного договору. Відповідно до п.3.2.6. ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь- яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Відповідно до п.7.1. Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його укладення в електронній Формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua., а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Тому, керуючись чинним законодавством та виходячи з умов кредитного договору 22.10.2019 року між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем, було укладено Договір відступлення прав вимоги №40-МЛ від 22.10.2019 р. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан» в тому числі і до Позивача за кредитним договором №3256793 від 12.07.2019 року. Після набуття статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до позивача за кредитним договором №3256793 від 12.07.2019 року, відповідачем не нараховувалась пеня або будь-які штрафи. На адресу Позивача було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості та надано термін для добровільного врегулювання Позивачем зобов`язання. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18 - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника. 07.12.2020 р., вих. №19316880/2 відповідачем була подана заява на вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Відповідачем, при поданні заяви на вчинення виконавчого напису нотаріуса було подано оригінал кредитного договору, надана Виписка з особового рахунку за кредитним договором №3256793 від 12.07.2019 року, виключно за грошовими сумами простроченої заборгованості та заборгованості за процентами, оскільки ці платежі мають безспірний характер та є обов`язковими. Тому, заборгованість Позивача за кредитним договором перед Відповідачем станом на 07.12.2020 р. (включно) складає 16 000 грн. Крім того сторона відповідача заперечує проти суми витрат на професійну правничу допомогу, вона не є співмірною, даний розмір не відповідає складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом який був витрачений на виконання робіт адвокатом та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Предмет позову у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи. В зв*язку з зазначеним, сторона відповідача просили ухвалити рішення про відмову у задоволені позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та представник позивача адвокат Федоров Д.С. не з`явилися, надали до суду заяву в якій просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомили, від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника за довіреністю Самойліченко О.Д. надійшов відзив на позовну заяву.

Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, відзивів на позовну заяву не надали, у зв`язку з чим розгляд даної справи проведено на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані стороною позивача та відповідача докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідач своїм правом на подання відзиву, зустрічного позову та доказів на підтвердження своєї правової позиції у відповідності зі статтями 43, 49 ЦПК України не скористався, у зв`язку з чим суд вирішує спір за наявними матеріалами справи у відповідності зі статтею 191 ЦПК України.

Судом встановлено, що 12 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» з однієї сторони та громадянин України ОСОБА_1 , з другої сторони уклали кредитний договір №3256793, відповідно до якого позивачу надані кредитні кошти в сумі 5 000 грн.

Кредит надавався строком на 20 днів з 12.07.2019 р. по 01.08.2019 р. зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (п. 1.4 кредитного договору).

З виконавчого напису № 15774 від 30 грудня 2020 року вбачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором, укладеним ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 40-МЛ від 22 жовтня 2019 року.

Крім того, з виконавчого напису № 15774 від 30 грудня 2020 року вбачається, що сума заборгованості складає 16000,00 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5 000 грн., прострочена заборгованість за комісією становить - 500 грн., прострочена заборгованість процентами становить - 8 000 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту становить - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить - 0,00 грн., строкова заборгованість за процентами становить - 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить - 2 500 грн.

Тобто суми загальної заборгованості та її окремі складові не відповідають сумам, зазначеним в договорі про надання споживчого кредиту № 3256793 від 12 липня 2019 року на Графіку розрахунків.

Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичної видачі кредитних коштів позичальнику. Такими доказами мають бути первинні бухгалтерські документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Зазначений правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 750/1627/18.

Відповідачем зазначені обставини належними доказами в силу ст. 83 ЦПК України не спростовані.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що сума заборгованості, зазначена в виконавчому написі № 15774 від 30 грудня 2020 року, не є безспірною.

Зазначені обставини, що встановлені судом, унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису в силу приписів статей 87 та 88 Закону України «Про нотаріат».

Як на підставу своїх заперечень щодо правомірності вчинення виконавчого напису нотаріусом позивач також вказує на порушення його процедури, зокрема на те, що нотаріусом не було перевірено у встановленому законом порядку, що подані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи не відповідають вимогам статті 87 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п.1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включено пункт 2 «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», який містить пункт 2. «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.», відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а саме 22.02.2017 року, та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року.

Таким чином п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» втратив чинність з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 662, а саме з 26.11.2014 року.

З викладеного вбачається, що до спірних правовідносин має застосовуватися Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, у редакції від 29.11.2001 року, яка діяластаном на час вчинення оспорюваного виконавчого напису та містила тільки пункт 1, згідно з яким для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, законом передбачено, що виконавчі написи вчиняються лише на нотаріально посвідчених договорах і не можуть вчинятися на кредитних договорах, укладених між сторонами у простій письмовій формі.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29.01.2019 року у справі № 910/13233/17.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний виконавчий напис в порушення вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат» вчинений на договорі, який не посвідчений нотаріально, на підставі пункту 2 Переліку документів, який є нечинним.

Отже з наданих письмових доказів, судом встановлено, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у наявності у відповідача права вимоги, за захистом якого відповідач звернувся до нотаріуса, не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не переконався у наданні відповідачем усіх документів у відповідності з Переліком, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про зворотне ані представником відповідача ані приватним нотаріусом суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведені обставини, на які він посилається як на підставу свого позову, уся сукупність зібраних по справі доказів підтверджує викладені в позовній заяві обставини, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Судом встановлено, що 9 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об*єднанням «Брати Федорови» укладений договір № 009/08/21 про надання правової допомоги, згідно з яким Адвокатське об*єднання надає Клієнту правову допомогу, зокрема консультації з правових питань, представництво інтересів Клієнта в судах ті інше.

Цього ж дня між ОСОБА_1 та Адвокатським об*єднанням «Брати Федорови» укладено Додаткову угоду № 2, згідно з якою Адвокатське об*єднання надає Клієнту правову допомогу щодо захисту у суді першої інстанції порушених прав Клієнта в результаті вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчого напису № 15774 від 30.12.2020 року, а винагорода адвоката визначається у фіксованому розмірі та складає 5000 (п*ять тисяч) гривень незалежно від обсягу робіт та фактично витраченого часу. Крім того надано квитанцію № 0.0.2223695414.1 від 09.08.2021, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перерахував Адвокатському об*єднанню «Брати Федорови» суму 5000,00 грн.

За приписами ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 09.08.2021 року, Додаткова угода № 2 від 09.08.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 09.08.2021 року, квитанцію № 0.0.2223695414.1 від 09.08.2021, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перерахував Адвокатському об*єднанню «Брати Федорови» суму 5000,00 грн. в якості оплати надання правової допомоги.

Оскільки розмір витрат на правничу допомогу визначений сторонами у фіксованому розмірі, детальний опис витрат не подається. Зазначене відповідає висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеному в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.

Оскільки згідно Додаткової угоди № 2 від 09.08.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 09.08.2021 року та квитанції № 0.0.2223695414.1 від 09.08.2021 строк оплати витрат на надану професійну правничу допомогу не настав, витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеному в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, здійснену адвокатом на загальну суму 5000 грн., є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Крім того, судовий збір у справі визначається судом виходячи із Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами, а саме, з відповідача підлягає стягненню в доход держави 1% від розміру задоволених вимог по позові, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно наданого посвідчення НОМЕР_1 виданого 08.04.2016 р. позивач ОСОБА_1 - учасник бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, сплачений останнім за подання до суду позовної заяви у розмірі 908 грн. судові витрати по сплаті послуг за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 гривень

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 50, 87,88 ЗУ «Про нотаріат», суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем № 15774 виданий 30.12.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 16000,00 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" судові витрати по сплаті послуг за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ,

Представник позивача: Адвокат Федоров Дмитро Сергійович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7498/10 від 14.03.2019 року адреса для листування: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28,

третя особа- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса місце знаходження: м. Київ, 01034, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб.2-7,

третя особа- Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, адреса місце знаходження 61057, Харківська обл., м. Харків, Конституції майдан, 21/2, кімната 3А.

Повний текст рішення складено 01.11.2021 року.

Головуючий суддя -