Рішення № 100707292, 28.10.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2757/21; 2-а/401/60/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2021 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП відділу поліції № 1 м. Світловодськ Олександрійського РВП Стороженка Сергія Вікторовича, про скасування постанови від 26.07.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просить скасувати постанову ст. інспектора відділу №1 м. Світловодська Олександрійського РВП Стороженка С. В. серії БАВ № 146411 від 26.07.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відносно нього відповідачем була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення. Зазначає, що він їхав з дозволеною швидкістю не порушуючи правил дорожнього руху. Його не зупинили ні жезлом, ні рукою, як це передбачено законом. Потім до нього підійшов працівник поліції і попросив пред`явити водійське посвідчення, технічний паспорт на автомобіль і причіп, а також поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів. В свою чергу позивач попросив поліцейських вказати причину зупинки транспортного засобу. На що останній повідомили, що у позивача не працюють сигнали на причіпі. Під час зупинки з`ясувалось, що у позивача відсутні документи на автомобіль і водійське посвідчення, а також страховий поліс. Позивач пояснив відповідачу, що від сьогодні використовується застосунок "ДІЯ" доступний для кожного працівника поліції і за допомогою нього можна верифікувати документи водія онлайн. Для цього достатньо лише декількох кліків на планшеті поліцейського. Заповнивши пару полів та завантаживши фотографії документу, можна верифікувати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того в централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України страховий поліс на його автомобіль, зареєстрований і цю інформацію працівник поліції міг отримати в автоматичному режимі через інтернет. Тому вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення складену поліцейським про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ч. 1 ст. 126 КУпАП незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правила дорожнього руху він не порушував, зокрема подія зупинки не була зафіксована на відеокамеру, були відсутні свідки.

В судовому засіданні позивач та його представник Задорожня Н.С. позовну заяву підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить справу розглянути без його участі. Просить в задоволенні даного позову відмовити. Пояснює, що причиною зупинки автомобіля стало те, що під час руху у причіпу до автомобіля не працювали задні попереджувальні вогні (показники повороту та стопсигналу). Після зупинки автомобіля з`ясувалось, що причіп д.н.з. НОМЕР_1 був зовсім не поєднаний до роз`єму, який передає попереджувальні сигнали. Водій ОСОБА_1 посилаючись на великий водійський стаж, не вбачав у цьому великого порушення. На прохання пред`явити для перевірки документи з`ясувалось, що у водія відсутні свідоцтво про реєстрацію та страховий поліс. Тому у відношенні ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення. З приводу застосунку "Дія", на який вказує позивач, відповідач пояснив, що додаток "Дія" працює по принципу реєстрації у ньому водія у своєму смартфоні, тоді у разі необхідності без їх фактичної наявності, водій може продемонструвати їх у своєму смартфоні через застосунок "Дія". У випадку з ОСОБА_1 його свідоцтво про реєстрацію на причіп не могло бути продемонстровано у додатку "Дія" оскільки рік реєстрації ТЗ не дозволяє водієві користуватись цим додатком.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 КАС України розгляд адміністративної справи в судовому засіданні здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов до такого висновку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.07.2021 року інспектором СРПП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Стороженком С. В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 146411, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 26.07.2019 року, о 11 год. 48 хв., на 3-й обїздній дорозі у м. Світловодськ, керуючи автомобілем марки «Део» д.н.з. НОМЕР_2 та буксируючи причіп д.н.з. НОМЕР_1 , на якому не працювали попереджувальні сигнали, а саме стоп сигнал та показники повороту. Після зупинки ТЗ виявлено, що у водія відсутні документи на причіп та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушено вимоги п.9.2 2.4 ПДР України, внаслідок чого останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. ( а. с. 4).

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено поліцейським.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на причіпі до транспортного засобу, яким керував позивач, не працювали попереджувальні сигнали, а саме стоп сигнал та показники повороту, а також на вимогу працівника поліції водій не пред`явив свідоцтво про реєстрцію ТЗ та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки.

Інспектором поліції не надано суду безперервного відеозапису на підтвердження обставин викладених у постанові, а саме того, що на причіпі до транспортного засобу, яким керував позивач, не працювали попереджувальні сигнали, а саме стоп сигнал та показники повороту а також на вимогу працівника поліції водій не пред`явив свідоцтво про реєстрцію ТЗ та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки.

Крім того, пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема, п.п.1, 3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху України, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі посвідчення водія є неправомірними.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення, підставою для зупинки транспортного засобу стало те, що на причіпі до транспортного засобу, яким керував позивач, не працювали попереджувальні сигнали, а саме стоп сигнал та показники повороту.

Суд вважає, що інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту порушення водієм вимог п.9.2 та 2.4 Правил дорожнього руху України, законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача права користування транспортним засобом були відсутні, а тому вимоги посадової особи про пред`явлення документів є незаконними, а, отже, в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.126 КУпАП.

Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає, що оскільки інспектор патрульної поліції не зафіксував в установленому законом порядку порушення водієм транспортного засобу п.9.2 та 2.4 Правил дорожнього руху України, а тому вимога поліцейського про пред`явлення документів є недоведеною, так само як не доведеними є підстави для здійснення контролю за наявністю в позивача свідоцтва про реєстрацію та страхового полісу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що поліцейським не надано жодних доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ухвали судді Світловодського міськрайонного суду від 31 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», ст.ст.32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.126, 222, 245, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 72, 77, 90, 241-246, 250-251, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ст. інспектора СРПП відділу поліції №1 м. Світловодськ Олександрійського РВП Стороженка Сергія Вікторовича, про скасування постанови від 26.07.2021 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення БАВ № 146411 від 26.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок № 3, код ЄДРПОУ: 40108646) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду упродовж десяти днів з дня отримання повного рішення, у порядку визначеному ст. 297 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Ст. інспектор СРПП відділу поліції №1 м. Світловодськ Олександрійського РВП Стороженко Сергій Вікторович, місцезнаходження: вул. В. Куцевича, 8 м. Світловодськ.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш