Рішення № 100706803, 27.10.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3903/21

Провадження № 2/345/1149/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е )

27.10.2021 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів Олекса Любомирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник позивача - адвокат Галущак Л.О. звернулась в суд з даним позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 07.11.2013 між позивачем та ПАТ «Альфа Банк» був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, згідно якого Банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком на 2 роки з моменту її випуску з кредитним лімітом 48600,00 гривень, мета кредиту - споживчі потреби.

25.03.2021 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. видав виконавчий напис № 4847, яким пропонує стягнути з позивача заборгованість за кредитним договором № 630030347 від 08.11.2013, укладеним з ПАТ «Альфа Банк», на користь правонаступника Банку ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 16.01.2019 по 16.03.2021 в розмірі 235 904,97 гривень та 1500,00 гривень. Постановами приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіва О.Л. від 04.06.2021 відкрито виконавче провадження з його виконання, а також стягнено боржника 23 750,00 гривень основної винагороди. Також постановою приватного виконавця від 08.06.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема на заробітну плату.

Представник позивача зазначає, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів.

Представник позивача зазначає, що підставою для вчинення виконавчого напису нотаріус вказав Кредитний Договір №630030347 від 08.11.2013 року та Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року, який укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», якому передував Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року, який укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», якому передував Договір факторингу № 1 від 21.06.2016 року, який укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи». Однак між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» був укладений тільки один Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб 07.11.2013 року. Кредитний договір № 630030347 від 08.11.12013 року ОСОБА_1 не укладав.

Інформацію щодо документів, на підставі яких 25.03.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №4847 про стягнення з ОСОБА_1 235 904,97 гривень заборгованості нотаріус не надав, оскільки адвокатський запит повернувся за закінченням терміну зберігання.

Також адвокат Галущак Л.О. зазначає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір між ОСОБА_1 та Банком не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

Крім того, на думку представника позивача, вказана у виконавчому написі нотаріуса заборгованість не є безспірною, оскільки нарахована поза межами строку кредитування, так як строк дії картки закінчився 07.11.2015, та включає в себе нараховані після спливу строку кредитування проценти. Крім того, ПАТ «Альфа-Банк» не звертався до ОСОБА_1 із вимогою про повернення коштів, а також позивач жодним чином не був поінформований переуступку прав вимоги за його договором та був позбавлений можливості оспорити її чи виконати зобов`язання.

Оскільки нотаріусом при винесенні даного виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. № 4847 від 25.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 237 404,97 гривень заборгованості, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою суду від 08.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача Галущак Л.О. подала заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задоволити. Також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, його представник в судове засідання не з`явився, хоча відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Тому суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів О.Л. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, та не повідомили суд про причини своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів О.Л. 04.06.2021 було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. вчиненого 25.03.2021, який зареєстрований в реєстрі за № 4847, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630030347 від 08.11.2013 в розмірі 235 904,97 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 107 499,32 гривень та простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 128 405,65 гривень, а також 1500,00 гривень витрат за вчинення виконавчого напису (а.с. 12-13, 62). Також 04.06.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 23740,50 гривень основної винагороди (а.с. 15-17).

Крім того, 08.06.2021 в рамках даного виконавчого провадження була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої звернено стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 у розмірі 20% (а.с. 18-19).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Тому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для п-равильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» був укладений договір шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»). Згідно з умовами укладеного договору, викладеними в Додатку до даного Договору, ПАТ «Альфа-Банк» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком на 2 роки з моменту її випуску, встановивши кредитний ліміт в сумі 48600,00 гривень, мета кредиту - споживчі потреби. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 15% річних на торгові операції та операції зняття коштів (а.с. 32-34).

Також судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 630030347 ПАТ «Альфа-Банк» на підставі Договору факторингу №1 від 21.06.2016 передало ТОВ «Кредитні ініціативи» (25-26).

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» був укладений Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, за яким Клієнт передав Фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 630030347 (а.с. 27).

В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 передало права вимоги за кредитним договором № 630030347 до ОСОБА_1 ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 29-31).

Копії досліджених у судовому засіданні договорів були надані відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідь на адвокатський запит представника позивача (а.с. 21).

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 з ПАТ «Альфа Банк» був укладений тільки Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб 07.11.2013 року.

Доказів укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 630030347 від 08.11.2013 в судовому засіданні не здобуто.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі N 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Укладений між позивачем та ПАТ "Альфа-Банк" договір не був посвідчений нотаріально. Таким чином, в даному випадку у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

З копії виконавчого напису вбачається, що вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», за якими був вчинений виконавчий напис, ґрунтуються на заборгованості, яка виникла за період з 16.01.2019 року по 16.03.2021 року.

Однак згідно умов укладеного ОСОБА_1 . Договору на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб вбачається, що Банк видає по клієнту міжнародну платіжну картку строком на 2 роки.

Відомостей про перевипуск чи пролонгацію дії даної карти в судовому засіданні не здобуто. Таким чином строк кредитування за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб визначений до 07.11.2015, що відповідає строку дії картки позивача.

З наданих відповідачем на адвокатський запит додатків до договорів про відступлення прав вимоги (а.с. 22-24) вбачається, що станом на дату покупки ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованість з кредитним договором становила 89 544,05 гривні, а станом на дату розрахунку 04.08.2021 - 102 9,34,40 гривень, тобто відповідач після придбання прав вимоги здійснював нарахування відсотків та інфляційних збитків.

Ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також в дотриманні трирічного строку пред`явлення вимоги, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Враховуючи, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень (а.с. 56-60). Також враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, керуючись вимогами ст.. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь держави 908,00 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем 28 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 4847, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630030347 від 08.11.2013 в розмірі 235 904,97 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 8 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) 908,00 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий