Вирок № 100706161, 01.11.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2965/20

№ 1-кп/183/619/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 01 листопада 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Нейматової Я.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040350000643 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого останній раз: 23.06.2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки; 18.12.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора - Дахно М.М.,

захисника - Коваль О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

24 квітня 2020 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування ОСОБА_2 користувалась своїм мобільним телефоном. 25.04.2020 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_2 пішла до себе додому. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25 квітня 2020 року, приблизно о 01 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є протиправними та відкритими для потерпілої ОСОБА_2 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наздогнав останню ззаду біля будинку № 156 по вул. Осінній смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, штовхнув її в спину, від чого остання впала на коліна на землю, та вихватив із її рук сумку, в якій знаходилися паспорт, різні косметичні засоби, ключі, які не мають цінності для потерпілої, а також грошові кошти в загальній сумі 80 гривень, та, утримуючи викрадене, відбіг убік у темряву.

Піднявшись з колін, ОСОБА_2 дістала із кишені свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8 3Gb RAM 32 Gb ROM» синього кольору та подзвонила в поліцію, щоб повідомити про злочин. В цей час ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знову підбіг до неї ззаду та вирвав із її рук мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8 3Gb RAM 32 Gb ROM» синього кольору, після чого з місця вчинення злочину із викраденим майном втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 3625 гривень 40 копійок у виді вартості викраденого телефону 3545 гривень 40 копійок та грошових коштів в сумі 80 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 24.04.2020 року в гості до нього та його співмешканки ОСОБА_4 прийшла ОСОБА_2 . Цього ж вечора вони розпивали алкогольні напої, потім ОСОБА_2 почала гучно себе поводити, він з ОСОБА_4 сказали їй йти додому та провели її до хвіртки і потім сиділи у дворі. Через деякий час ОСОБА_2 повернулася і почала кричати, що він вкрав у неї телефон і знову побігла. ОСОБА_1 хотів заспокоїти ОСОБА_2 , пішов за нею, однак вона продовжувала кричати, він повернувся і на дорозі знайшов мобільний телефон, поклав його до кишені і пішов додому. Потім його співмешканка ОСОБА_4 повідомила, що приїзджала поліція, оскільки ОСОБА_2 написала на нього заяву щодо того, що він викрав у ОСОБА_2 сумку та телефон. Після цього він закопав знайдений ним телефон, потім ОСОБА_1 забрали до відділку поліції. Своїй співмешканці ОСОБА_4 він не повідомляв, що знайшов телефон. Коли приїхала поліція він хотів віддати його.

Так, суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, на підставі наступних доказів досліджених в судовому засіданні:

-показань потерпілої ОСОБА_2 про те, що 24.04.2020 року вона подзвонила своїй кумі ОСОБА_5 , яка в той час була співмешканкою ОСОБА_1 і проживала у с. Губиниха Новомосковського району, точної адреси не пам`ятає, та в цей день вона прийшла в гості до них, де вони вподальшому пили пиво. З часом вона вирішила підти додому, ОСОБА_4 хотіла її провести, але її покликав ОСОБА_1 . Отже, вона пішла сама, відійшла приблизно 500 метрів, потім відчула, що ззаду на неї хтось напав. Вона обернулася і впізнала ОСОБА_1 , останній вихопив у неї сумку та побіг, після чого вона хотіла викликати поліцію, однак ОСОБА_1 забрав у неї телефон і втік. В сумці були гаманець з грошима, паспорт, ідентифікаційний код, пляшка слабоалкогольного напою, ключі, пропуск, косметика. ОСОБА_2 побігла за ним, він був у масці, однак вона його впізнала. Після чого ОСОБА_2 пішла додому, розповіла все чоловіку, вони разом пішли знову до ОСОБА_4 , яка їм повідомила, що ОСОБА_1 спав і з дому не виходив. Вранці приїхала поліція, пізніше знайшли телефон, який був замотаний у ганчірку і закопаний. Інші речі їй повернули через 2 тижні.

-протоколом огляду речей з фототаблицею до нього від 25.04.2020 року, в ході якого оглянуто сумку сірого кольору зі штучної шкіри, в середині якої знаходились паспорт та код на імя ОСОБА_2 , ключ з карткою й брелком, спрей, дзеркальце, помада, серветки, шкарпетки синього кольору, 2 чорні пакети (а.п.91-94);

-протоколом огляду речей з фототаблицею до нього від 25.04.2020 року, в ході якого оглянуто ділянку місцевості в смт. Губиниха по вул. Осіння біля подвір`я № 136. На даній ділянці місцевості знаходиться ОСОБА_1 , який добровільно видав мобільний телефон «Redmi» з синього кольору (а.п.96-94);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.05.2020 року, з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_1 , в ході проведення якого ОСОБА_1 розказав і показав як 25.04.2021 року приблизно о 01:35 годині він йшов за потерпілою ОСОБА_2 по вул. Осінній смт. Губиниха зі сторони свого будинку, далі він показав де саме наздогнав потерпілу ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_1 розказав, що погано пам`ятає та точно розповісти і показати не може як забирав у потерпілої ОСОБА_2 її сумку у зв`язку з тим, що на момент скоєння злочину був у стані сильного алкогольного сп`яніння, однак даного факту не заперечував. Далі ОСОБА_1 розказав та показав як він побачив, що потерпіла ОСОБА_2 дзвонить по своєму телефону, після чого він підійшов до неї ззаду, вирвав з рук мобільний телефон та разом з ним побіг в сторону свого будинку (а.п.106-107);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 22.05.2020 року, з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_2 , яка розказала і показала, як 25.04.2020 року приблизно о 01:35 год. вона йшла по вул. Осінній смт. Губиниха від своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , підійшла до переїзду через балку, де ззаду її штовхнув невідомий від чого вона впала на асфальт на коліна, повернулася в сторону нападаючого та побачила перед собою чоловіка у зимовій темній куртці з медичною маскою на обличчі, однак за зовнішніми ознаками обличчя та будовою тіла вона впізнала у ньому ОСОБА_1 . В цей момент останній вихопив у неї із рук її сумку та відбіг у темряву. Далі ОСОБА_2 піднялася з колін, почала далі йти та дістала з кишені свій мобільний телефон, подзвонила в поліцію та по телефону почала повідомляти про скоєний стосовно неї злочин. В цей момент до неї ззаду знову підбіг ОСОБА_1 , вихопив з її рук мобільний телефон, розвернувся та разом з викраденим телефоном побіг в той бік звідки йшла ОСОБА_2 . В тому, що на неї напав ОСОБА_1 повністю впевнена, оскільки опізнала його (а.п. 110-114);

-висновку експерта № 1737/20 від 28.04.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 8 3Gb RAM 32 Gb ROM», станом на 25.04.2020 року становила 3545, 40 гривень (а.п. 99-103);

-речовим доказом по кримінальному провадженню у виді: жіночої сумки з речами, які знаходяться в ній, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.п.94-95);

-речовим доказом по кримінальному провадженню у виді: мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 8 3Gb RAM 32 Gb ROM» синього кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.п. 104-105);

Всі вище перелічені докази, суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Судом перевірялася версія обвинуваченого щодо непричетності його до скоєння злочину відносно ОСОБА_2 .

Так, в судовому засіданні також була допитана в якості свідка ОСОБА_4 , яка суду дала показання, згідно яких 24.04.2020 року їй зателефонувала ОСОБА_2 і вони домовились про те, що вона прийде у гості. ОСОБА_2 прийшла та принесла з собою 2 пляшки пива. Потім ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сиділи в кімнаті та останній випивав разом з ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 не вживала алкоголь, оскільки їй потрібно було йти на роботу наступного дня. ОСОБА_2 почала кричати, так як вже перебувала в нетверезому стані і ОСОБА_4 їй сказала, щоб вона йшла додому. Коли ОСОБА_2 пішла, ОСОБА_1 сидів у дворі 15 хвилин разом з нею. З часом ОСОБА_2 повернулася почала кричати, що ОСОБА_1 вкрав в неї телефон і побігла. ОСОБА_1 пішов за нею, щоб її заспокоїти, повернувся через 10 хвилин, нічого не коментуючи, потім вони лягли спати, оскільки зранку потрібно було йти на роботу.

Вказані показання свідка ОСОБА_4 суд оцінює критично, оскільки вони надані фактично членом сім`ї обвинуваченого, а саме його співмешканкою, з якою обвинувачений на той час проживав однією сім`єю, не перебуваючи у шлюбі та направлені на уникнення можливої кримінальної відповідальності останньго. Окрім цього, дані показання суперечать сукупності інших досліджених доказів у судовому засіданні, зокрема показанням потерпілої, та проведеним слідчим експериментом за участю ОСОБА_1 .

Поняття «члени сім`ї» та «близькі родичі» закріплені в КПК, СК та ЦК України. Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України до близьких родичів та членів сім`ї належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, свідок ОСОБА_4 є зацікавленою особою у даному кримінальному провадженні, тому суд відхиляє вказані показання як доказ невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 .

Самі показання обвинуваченого суперечливі, не підтверджені іншими доказами, аніж показаннями його співмешканки ОСОБА_4 , а отже викликають сумнів у їх достовірності.

Окрім цього, в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано в якості свідка поняту ОСОБА_6 , яка приймала участь у проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , суду дала показання, що чула як допитували обвинуваченого ОСОБА_1 , той розповідав як він вкрав телефон, однак детально не чула про місце де саме було вкрадено телефон і поставила свій підпис в протоколі в якості понятої, який працівники поліції не дали почитати.

Суд не може прийняти вказані показання свідка ОСОБА_6 як доказ невинуватості обвинуваченого, оскільки процесуальна дія у виді слідчого експерименту проведена без істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства і вказні показання фактично не спростовують причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого злочину, більше того, навпаки, свідчення свідка ОСОБА_6 в тому числі містять відомості про те, що ОСОБА_1 дійсно підтверджував викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 у її присутності.

Також, в судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Коваль О.В. просила суд надати стороні захисту час для підготовки перед проведенням судових дебатів та відкласти судове засідання . Судом було запропоновано захиснику зробити перерву у судовому засіданні тривалістю в 30-60 хвилин для належної підготовки і роз`яснено, що КПК України не передбачає обов`язку суду відкласти судове засідання перед проведенням судових дебатів. Захисник відмовився від наданого часу для підготовки.

Враховуючи те, що відповідно до ст.322 КПК України, судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку, а також те, що сторона захисту не скористалася своїм правом підготувати промову у судових дебатах, суд продовжив судовий розгляд, закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів, в яких сторона захисту відмовилася від своєї участі, посилаючись на грубе порушення прав обвинуваченого.

Щодо вказаного, суд зазначає, що суд не погоджується з тим, що у даному випадку було допущене порушення прав обвинуваченого на захист, оскільки суд навпаки сприяв реалізації прав сторни захисту, однак відмова адвоката була висловлена категорично та однозначно. Отже, стороною захисту було обрано описану позицію добровільно.

Більше того, вказане кримінальне провадження розглядається протягом тривалого часу, протягом якого суд неодноразово відкладав призначені судові засідання у зв`язку з неявкою до суду захисника обвинуваченого - Коваль О.В. (04.03.2021 року, 24.03.2021 року, 06.07.2021 року), яка не була позбавлена можливості підготувати захист обвинуваченого протягом часу здійснення судового провадження. Суд також врахував те, що матеріали досудового розслідування були долучені до матеріалів кримінальної справи в судовому засіданні, яке відбулося ще 24.11.2020 року, окрім цього усі інші докази станом на 28.10.2021 року також були досліджені. Отже, 28.10.2021 року було допитано лише одного свідка, від допиту іншого свідка сторона захисту відмовилась, тому суд дійшов висновку, що зважаючи на вказані обставини, а також на вимоги ст. 322 КПК України, часу для підготовки промови у судових дебатах у обвинуваченого та захисника було достатньо.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із положень статті 65 КК України, а також з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, його посередню характеристику за місцем мешкання, а також те, що обвинувачений на обліку у лікарів не перебуває, на утриманні дітей або осіб похилого віку не має.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його мети, аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 статей 69,75 КК України, а також, враховуючи те, що виправлення останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі, тому суд доходить висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання, що не пов`язані з позбавленням волі, не будуть мати вплив на його виправлення, і саме за умови застосування позбавлення волі буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Зокрема, призначене покарання також буде відповідати таким принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена експертиза № 1737/20 від 28.04.2020 року, вартість якої, згідно звіту про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, складає 300 гривень, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

До обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотирьох) років 6 місяців.

Початок строку покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання час знаходження ОСОБА_1 під вартою - з 20.05.2020 року по 01.11.2021 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8 3Gb RAM 32 Gb ROM» синього кольору, жіночу сумку з речами, які знаходилися в ній, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутими;

-копію свідоцтва про народження та довідку про звільнення на ім`я ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Складені в порядку передбаченому КПК України протоколи процесуальних дій та додатки до них - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № 1737/20 від 28.04.2020 року в сумі 300 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку вручити негайно ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя А.В. Олійник