Вирок № 100705288, 19.08.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5620/19

Провадження № 1-кп/201/829/2021

ВИРОК

Іменем України

19 серпня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Батуєва О.В., при секретарі судового засідання Гаржі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12019040650000978 від 19.04.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не має, з середньою технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кліпацька Е.В.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним

ОСОБА_1 , 19.04.2019 приблизно о 14:00 годині, знаходячись за адресою вул. Овражна, 13, м. Дніпро, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, поєднане з проникненням у сховище, підійшов до каналізаційного люка, та шляхом відсування дерев`яної кришки люку колодязя, який перешкоджає доступ до приміщення для зберігання кабелів електропостачання, проник до підземної кабельної каналізації, розташованої біля буд. № 13 по вул. Овражна у м. Дніпро, таким чином проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчиняючи кримінальне правопорушення, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, перебуваючи у колодязі, узяв вже відрізаний край кабелю АСБ 3x240, тримаючи його у руці витяг на поверхню, після чого виліз із колодязя, та потягнувши за край, витягнув на поверхню 25 м кабелю АСБ 3x240.

Таким чином ОСОБА_1 викрав фрагмент кабельної продукції, який є складовою частиною мережі електропостачання, що належить КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради матеріальні збитки на загальну суму 14 125 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у сховище, кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України.

2. Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати.

3.Позиція потерпілого

Представник потерпілого КП «Дніпроводоканал» Ковтун О.П. через канцелярію суду подав заяву про проведення судового розгляду без його участі та призначення покарання на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має.

4. Докази, які були досліджені судом

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у сховище, кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії тяжкого злочину.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання - не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, стать та вік обвинуваченого, неперебування його на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти.

Також суд враховує, що обвинувачений раніше багаторазово судимий, останній раз 28.09.2015 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком два роки із застосуванням положень ст. 75 КК України з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

Разом з тим, згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з усіх обставин справи, а також думки прокурора, який в судових дебатах просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України, та думки представника потерпілого, який в поданій заяві просив призначити покарання на розсуд суду, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

7.Вирішення питання щодо цивільного позову

У даному кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, пред`явлено не було.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати в розмірі 314,00 грн, у зв`язку із проведенням судової товарознавчої експертизи, які слід стягнути із обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 314,00 грн.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази:

- викрутки - 4 шт, ніж, фрагмент ножиців, пилка, гаєчні ключі - 2 шт, помаранченва перчатка, ліхтарик (а.п. 21) - знищити;

- силовий кабель АСБ 3х240 довжиною 25 м, який переданий на відповідальне зберігання представнику КП «Дніпроводоканал», (а.п. 21, 23) - залишити в володінні останнього.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя О.В. Батуєв