Рішення № 100704088, 01.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/955/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Деснянського басейнового управління водних ресурсів,

код ЄДРПОУ 34654458

проспект Перемоги, 39А, м. Чернігів, 14017

до відповідача: Благодійної організації “Місцевий благодійний фонд

“Свято-Троїцька спадщина”

ЄДРПОУ 35899514

вул. Сіверський шлях, 134, м. Мена, Чернігівська обл, 15600,

про стягнення 22 611,92 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів подано позов до Благодійної організації «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» про стягнення заборгованості зі сплати 50% орендної плати у розмірі 5617,10 грн, заборгованості з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у сумі 13 469,14 грн, штрафу у розмірі 561,71 грн, трьох процентів річних у сумі 855,62 грн та інфляційних втрат у сумі 2108,35 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №77-17 від 29.06.2017 та договором №75 від 29.06.2017 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.06.2017 №77-17 в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Ухвалою суду від 09.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд

Позивач був повідомлений про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін шляхом направлення ухвали суду від 09.09.2021 на електронну адресу позивача.

Ухвала суду від 09.09.2021, направлена на адресу відповідача (вул. Сіверський шлях, 134, м. Мена, Чернігівська обл., 15600), повернута відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, не існує».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяви про зміну місцезнаходження від відповідача до суду не надходило.

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача Благодійної організації «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» станом на 09.09.2021: вул. Леніна, 134, м. Мена, Чернігівська область, 15600.

Рішенням Менської міської ради від 22.10.2015 «Про перейменування вулиць, провулків, площі та парків міста Мена» вирішено перейменувати, зокрема, вулицю Леніна у вулицю Сіверський шлях.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 27.09.2021. Проте відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 29.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (надалі – Орендодавець) та Благодійною організацією «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» (надалі – Орендар) був укладений договір оренди № 77-17 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі – Договір № 77-17).

За умовами Договору № 77-17 (п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3., 3.6, 5.3, 5.11, 7.1, 10.1, 10.6, 10.13 та 12), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно – нежитлові приміщення площею 114,25 м2 (надалі – Майно) на другому поверсі будівлі виробничо-лабораторного корпусу, розміщеної за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова, 11, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів (код за ЄДРПОУ 34654458) (надалі – Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.01.2017 і становить за незалежною оцінкою 451 367,29 грн.

Майно передається в оренду для розміщення офісу благодійної організації.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди без права приватизації та передачі Майна в суборенду третім особам.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий розрахунку - травень 2017 року 2096,95 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передачі Майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 29 червня 2017 року до 27 червня 2020 року включно.

29.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (надалі – Орендодавець) та Благодійною організацією «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» (надалі – Орендар) був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно – нежитлові приміщення площею 114,25 м2 (надалі – Майно) на другому поверсі будівлі виробничо-лабораторного корпусу, розміщеної за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова, 11, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів (код за ЄДРПОУ 34654458) (надалі – Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.01.2017 і становить за незалежною оцінкою 451 367,29 грн. Стан Майна на момент укладення договору визначений в акті обстеження від 29.06.2017 і за узгодженим висновком Орендаря та Балансоутримувача не потребує здійснення капітального чи поточного ремонтів.

Крім того, 29.06.2017 між Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів (надалі – Балансоутримувач) та Благодійною організацією «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» (надалі – Орендар) був укладений договір № 75 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29 червня 2017р. № 77-17 (надалі – Договір № 75).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 75 Балансоутримувач зобов`язується своєчасно надавати комунальні послуги, а Орендар в свою чергу, зобов`язується, зокрема, своєчасно відшкодувати вартість наданих комунальних послуг та витрат Балансоутримувача згідно виставлених рахунків, а саме:

1.1.1 водопостачання і водовідведення.

Розрахунок проводиться з урахуванням нормативів витрат води на одного чоловіка за цінами КП «Чернігівводоканал».

1.1.2. податок на землю.

Оплата податку на землю проводиться згідно Декларації про земельний податок.

1.1.3. оплата за електроенергію.

Розрахунок оплати за електроенергію проводиться пропорційно орендованій площі, а після встановлення приладу обліку електроенергії - згідно показань розрахункового приладу обліку електроенергії за цінами, встановленими ПАТ «Чернігівобленерго»/ВП Чернігівські міські електричні мережі.

1.1.4. теплова енергія для опалення.

Розрахунок оплати за теплову енергію для опалення проводиться пропорційно орендованій площі згідно рахунків ПАТ «Облтеплокомуненерго».

Згідно з п. 2.1. Договору № 75 кошти за надані комунальні послуги Орендар перераховує на рахунок Балансоутримувача щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Закінчення строку дії Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за комунальні послуги, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, Балансоутримувачу (п. 2.4. Договору № 75).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 29.06.2017 до 27.06.2020 включно. Договір припиняє свою дію в разі припинення або розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.06.2017 № 77-17 (п. 4.1., 4.4. Договору № 75).

11.02.2020 між Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів (Сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» (Сторона 2) та Благодійною організацією «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» (Сторона 3) укладено Договір про заміну сторони у зобов`язанні за Договором № 75 від 29.06.2017 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг Орендарю до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 77-17 від 29.06.2017 (надалі – Договір про заміну сторони).

Відповідно до умов п.1 зазначеного Договору про заміну сторони, у зв`язку з переходом права власності на групу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 , а саме на будівлю виробничо-лабораторного корпусу, на підставі договору купівлі-продажу обєкту малої приватизації від 05.02.2020, зареєстрованого в реєстрі за №308 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бєловою О.С., Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає на себе всі права і зобов`язання Сторони 1 згідно Договору № 75 від 29.06.2017.

З моменту набрання чинності цього Договору. Сторона 1 втрачає, а Сторона 2 набуває права за Договором № 75, а також Сторона 1 перестає, а Сторона 2 починає нести зобов`язання, що виникають з моменту набуття чинності цим Договором (п.2 Договору про заміну сторони).

Сторона 3 не заперечує проти передачі Стороною 1 Стороні 2 права та зобов`язань по Договору № 75 (п.3 Договору про заміну сторони).

Договір набуває чинності з моменту його підписання (п.5 Договору про заміну сторони).

Згідно з п.6, п.7 Договору про заміну сторони фінансові зобов`язання в частині оплати за надані комунальні послуги Сторони 3 перед Стороною 2 з 11.02.2020 сплачуються на рахунок Сторони 2 відповідно до умов Договору № 75. Фінансові зобов`язання в частині оплати за надані комунальні послуги за період до 11.02.2020 Сторона 3 сплачує Стороні 1 відповідно до умов Договору № 75.

Таким чином, між Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів та Благодійною організацією «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» з 11.02.2020 припинились правовідносини по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Як зазначає позивач у позовній заяві, надання комунальних послуг, які визначено п. 1.1. Договору №75, здійснювалось на підставі укладених Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів договорів, а саме:

-договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 05.02.2019 №7647/9;

-договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.01.2019 № 3103167/5;

-договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 04.03.2019 № 3167-Р/19;

-договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 07.02.2020 № 23-3167-РУ;

Виставлені рахунки на оплату наданих комунальних послуг по вказаним договорам позивачем оплачено у повному обсязі, що підтверджується виписками з Єдиного порталу використання публічних коштів.

Позивачем, у свою чергу, на сплату орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна виставлено відповідачу наступні рахунки:

-рахунок № 231 від 11.11.2019 на суму 1408,83 грн, з яких 1282,58 грн - орендна плата за жовтень 2019 року; 126,25 грн - податок на землю за листопад;

-рахунок № 256 від 16.12.2019 на суму 1410,11 грн, з яких 1283,86 грн - орендна плата за листопад 2019 року; 126,25 грн - податок на землю за грудень 2019 року;

-рахунок № 3 від 14.01.2020 на суму 4100,23 грн, з яких 2818,94 грн - заборгованість станом на 01.01.2020 (орендна плата за жовтень - листопад 2019 року, податок на землю за листопад - грудень 2019 року); 1281,29 грн - орендна плата за грудень 2019 року;

-рахунок № 30 від 07.02.2020 на суму 1048,80 грн - відновлення за перетікання реактивної електроенергії;

-рахунок № 31 від 07.02.2020 на суму 4972,08 грн, з яких 4835,60 грн - відновлення по електроенергії за грудень 2019 року; 136,48 грн - відновлення по воді та стокам за грудень 2019 року;

-рахунок № 32 від 07.02.2020 на суму 4821,90 грн - відновлення по електроенергії за січень 2020 року;

-рахунок № 34 від 14.02.2020 на суму 5384,08 грн, з яких 4100,23 грн - заборгованість на 01.02.2020 (орендна плата за жовтень - грудень 2019 року, податок на землю за листопад - грудень 2019 року); 1283,85 грн - орендна плата за січень 2020 року;

-рахунок № 46 від 17.03.2020 на суму 5874,23 грн, з яких 5348,08 грн - заборгованість на 01.03.2020 (орендна плата за жовтень - грудень 2019 року, січень 2020 року, податок на землю за листопад - грудень 2019 року); 485,52 грн - орендна плата за лютий 2020 року; 40,63 грн - податок на землю за січень - лютий 2020;

-рахунок № 47 від 17.03.2020 на суму 2347,15 грн, з яких 2106,00 грн - відновлення по електроенергії за лютий 2020 року; 241,15 грн відновлення по воді та стокам за січень-лютий 2020 року.

Вказані рахунки орендарем оплачено не було.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 18.06.2020 №730/1-6/ДС/25-20 з вимогою виконати зобов`язання за Договорами №77-17 та №75 та сплатити заборгованість з орендної плати та витрат на утримання майна та комунальних послуг. Дана претензія була повернута відділенням зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем не сплачена і становить 19086,24 грн, з яких 5617,10 грн - заборгованість зі сплати 50% орендної плати; 13469,14 грн - заборгованість з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами в частині своєчасного внесення орендної плати та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості, штрафу, річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 77-17 від 29.06.2017 та договір № 75 від 29.06.2017 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29 червня 2017р. № 77-17.

За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Разом із тим передача в оренду майна, яке є державною власністю, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і далі — Закон, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 3 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди державного майна є орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем на сплату орендної плати за жовтень 2019 року - лютий 2020 року та відшкодування витрат на утримання орендованого майна (податок на землю за листопад 2019 року – лютий 2020 року; відновлення за перетікання реактивної електроенергії; відновлення по воді та стокам за грудень 2019 року - лютий 2020 року; відновлення по електроенергії за січень 2020 року - лютий 2020 року) виставлено відповідачу рахунки: № 231 від 11.11.2019 на суму 1408,83 грн, № 256 від 16.12.2019 на суму 1410,11 грн, № 3 від 14.01.2020 на суму 4100,23 грн, № 30 від 07.02.2020 на суму 1048,80 грн, № 31 від 07.02.2020 на суму 4972,08 грн, № 32 від 07.02.2020 на суму 4821,90 грн, № 34 від 14.02.2020 на суму 5384,08 грн, № 46 від 17.03.2020 на суму 5874,23 грн, № 47 від 17.03.2020 на суму 2347,15 грн.

За доводами позивача відповідачем не виконано свого обов`язку зі сплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 19 086,24 грн, з яких 5617,10 грн - заборгованість зі сплати 50% орендної плати; 13 469,14 грн - заборгованість з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 19 086,24 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним грошових зобов`язань за договорами, які підтверджують здійснення ним повної оплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, а також доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати, а тому дії відповідача щодо несплати орендної плати та невідшкодування витрат є порушенням положень договорів та норм чинного законодавства.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не перерахував позивачу орендну плату та не відшкодував витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у встановлені договорами строки, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати 50% орендної плати у розмірі 5617,10 грн та відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у розмірі 13 469,14 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 855,62 грн та 2108,35 грн інфляційних нарахувань за період з 16.12.2019 по 01.09.2021.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 855,62 грн та 2108,35 грн інфляційних нарахувань за період з 16.12.2019 по 01.09.2021.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.3.8. договору №77-17 сторони встановили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.8. договору №77-17 позивачем нараховано відповідачу та пред`явлено до стягнення 561,71 грн штрафу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати 50% орендної плати у розмірі 5617,10 грн, заборгованості з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у сумі 13 469,14 грн, штрафу у розмірі 561,71 грн, трьох процентів річних у сумі 855,62 грн та інфляційних втрат у сумі 2108,35 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Деснянського басейнового управління водних ресурсів до Благодійної організації «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» про стягнення 22 611,92 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації «Місцевий благодійний фонд «Свято-Троїцька спадщина» (ЄДРПОУ 35899514, вул. Сіверський шлях, 134, м. Мена, Чернігівська обл, 15600) на користь Деснянського басейнового управління водних ресурсів (код ЄДРПОУ 34654458, проспект Перемоги, 39А, м. Чернігів, 14017) заборгованість зі сплати 50% орендної плати у розмірі 5617,10 грн, заборгованість з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у сумі 13 469,14 грн, штраф у розмірі 561,71 грн, 3% річних у сумі 855,62 грн, інфляційні втрати в сумі 2108,35 грн та судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор