Рішення № 100704086, 01.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/972/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради

в особі: Філії № 1 Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської

обласної ради,

пр-т Миру,49а, м. Чернігів, 14005

адреса електронної пошти: dil centr@ ukr.net

до відповідача: Приватного підприємства "Брановський Груп",

пр-т Перемоги,145, м. Чернігів, 14013

про стягнення 18 731,75 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради в особі Філії №1 Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Брановський Груп» 18731,75 грн заборгованості, з яких 13738,45 грн основного боргу, 664,13 грн 3% річних, 1513,25 грн інфляційних нарахувань, 1374,08 грн пені та 1441,84 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна Орендарем № 52-19/01 від 01.10.2019 в частині своєчасної та повної оплати витрат на утримання орендованого майна та комунальних послуг.

Ухвалою суду від 15.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1400052462187, № 1400052462179.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 05.10.2021. Проте відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 01.10.2019 між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради в особі Філії №1 (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством «БРАНОВСЬКИЙ ГРУП» (надалі - Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 77/19/01 (надалі - Договір №77/19/01), відповідно до умов розділу 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованої за адресою: проспект Миру, 49-А у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради. Приміщення з однієї кімнати, № 803 (літ. « 8-1-812», літ. « 8-1-813»), яка знаходить на восьмому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 53,9 кв.м, корисною площею 34,2 кв.м, що не має окремого входу. Вартість майна загальною площею 53,9 кв.м визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 05.04.2019 і становить 689 137,00 грн (без ПДВ). Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №77/19/01 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі Майна, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.2. Договору №77/19/01 встановлено, що до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість.

Згідно з п.5.1.7. Договору №77/19/01 орендар зобов`язується протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. Не укладення договору на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю є підставою для порушення питання про дострокове розірвання Договору.

Відповідно до пункту 10.1. Договору №77/19/01 строк дії договору з 01.10.2019 по 30.09.2020 включно.

На виконання умов Договору №77/19/01 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення з однієї кімнати № 803 (літ. « 8-1-812, літ. « 8-1-813»), яка знаходиться на восьмому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 53,9 кв.м, що не має окремого входу. Факт передачі приміщення підтверджується Актом прийому-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних сіл, селищ, міст Чернігівської області» від 01.10.2019 (додаток № 1 до Договору оренди від 01.10.2019), який підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача.

На вимогу пункту 5.1.7. Договору №77/19/01 між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради в особі Філії №1 (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством «БРАНОВСЬКИЙ ГРУП» (надалі - Орендар) був укладений Договір № 52-19/01 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна Орендарем від 01.10.2019 (надалі - Договір № 52-19/01).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 52-19/01 Орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію нежитлових приміщень - приміщень в будівлі, що знаходиться за адресою: пр-т Миру, 49-А, загальною площею 3141,6 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Орендодавця щодо обслуговування, ремонту та експлуатації пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі. Орендар згідно Договору оренди від 01.10.2019 №77/19/01 користується приміщенням з однієї кімнати, № 803 (літ. « 8-1-812», літ. «8-1-813»), яка знаходить на восьмому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 53,9 кв.м, корисною площею 34,2 кв.м, що не має окремого входу, оціночною вартістю станом на 05.04.2019 і становить 689 137,00 грн (без ПДВ) (надалі - орендоване приміщення).

Пунктом 1.2 Договору № 52-19/01 сторони визначили, що до витрат на утримання орендованого майна відносяться: ремонт та обслуговування мереж: вентиляційних, водопостачання та водовідведення, електро- та теплопостачання; систем: відеоспостереження, пожежної та охоронної сигналізації, прибирання, охорона, послуги електрика та слюсаря-сантехніка. До плати за надані комунальні послуги входить: водопостачання, водовідведення, телекомунікації, відеоспостереження, пожежна та охоронна сигналізації, електрична та теплова енергія, вивіз ТВП, знешкодження відходів, обслуговування ліфта. В розрахунок вартості комунальних послуг включається сума відшкодування Орендарем земельного податку, пропорційно площі, що орендується. Орендарем сплачується податок на додану вартість на всі види послуг, згідно договору та діючого законодавства.

Згідно з п. 2.2.5 Договору № 52-19/01 Орендар зобов`язується компенсувати Орендодавцю у 5-ти денний термін відповідно виставленого рахунку, здійснені ним витрати по сплаті рахунків за надані комунальні послуги постачальною організацією згідно показників лічильників та вартість експлуатаційних витрат пропорційно орендованій площі. Орендодавець одночасно з рахунками надає Орендареві акт наданих комунальних послуг та витрат на утримання та ремонт майна, який останній повинен підписати та повернути Орендодавцю не пізніше трьох днів з моменту його отримання.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.4.1 Договору № 52-19/01).

Відповідно до п.4.3. Договору № 52-19/01 плата з відшкодування комунальних витрат, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Орендодавця у такій черговості: у першу чергу сплачується неустойка; у другу чергу сплачується сума відшкодування витрат за надані комунальні послуги і утримання орендованого майна.

У разі, якщо на дату сплати плати за надані комунальні послуги та утримання орендованого майна заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п.4.4 Договору № 52-19/01).

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, Орендар повинен сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми (п.4.5 Договору № 52-19/01).

Згідно з п. 5.1 Договору № 52-19/01 цей договір діє з 01.10.2019 по 30.09.2020 включно.

26.02.2020 між сторонами укладено Угоду про розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 77/19/01 (надалі - Угода). Дана угода підписана сторонами та скріплена печаткою позивача.

Відповідно до умов Угоди сторони прийшли згоди достроково розірвати Договір № 77/19/01 за згодою сторін, з припиненням зобов`язань сторін з 03.03.2020 відповідно до пункту 10.4 Договору оренди. Відповідно до пунктів 10.6, 10.9 Договору №77/19/01 Орендар повинен передати приміщення Орендодавцеві за відповідним Актом прийому-передачі. Орендар зобов`язується орендну плату сплатити до 20.03.2020.

Згідно з актом прийому-передачі із орендного користування нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 02.03.2020, підписаного сторонами та скріпленого печаткою позивача, відповідач фактично звільнив та повернув позивачу орендоване приміщення.

На виконання умов Договору № 52-19/01 позивачем за період з листопада 2019 року по березень 2020 року включно були виставлені до оплати відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0001544 від 30.11.2019; № СФ-0001720 від 31.12.2019; № СФ-0000063 від 31.01.2020; №СФ-0000226 від 29.02.2020; №СФ-0000371 від 31.03.2020.

Вищезазначені рахунки-фактури разом з актами надання послуг за грудень 2019 року № ОУ-0001606 від 31.12.2019, за лютий 2020 року № ОУ-0000209 від 29.02.2020, за березень 2020 року № ОУ-0000342 від 31.03.2020, були отримані відповідачем особисто, про що свідчить підпис відповідача на відповідних рахунках-фактурах та актах надання послуг (а.с.28-35). Акти надання послуг за листопад 2019 року та січень 2020 року відповідач не підписав та не повернув. Заперечень щодо розміру та вартості комунальних послуг, витрат на утримання орендованого майна відповідач не надав.

У порушення умов Договору № 52-19/01 відповідач плату за комунальні послуги та утримання орендованого майна за період листопад 2019 року - березень 2020 року своєчасно та в повному обсязі не здійснив. Відповідно до банківської виписки позивача за 12.08.2021 (а.с.36) відповідачем було лише частково відшкодовано комунальні послуги та витрати на утримання орендованого майна за листопад 2019 року у сумі 680,00 грн.

Заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна за період листопад 2019 року - березень 2020 року становить 13 738,45 грн, а саме:

- за листопад 2019 року: 3511,66 грн - 680 грн (часткова оплата) = 2 831,61 грн;

- за грудень 2019 року - 3259,68 грн;

- за січень 2020 року - 4053,20 грн;

- за лютий 2020 року - 3262,45 грн;

- за 01-02 березня 2020 року - 331,51 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 02.12.2020 №722-20 з вимогою виконати зобов`язання за Договорами №77/19/01 № 52-19/01 та, зокрема, відшкодувати комунальні послуги. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

На момент звернення з позовом до суду заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачем не сплачена.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 52-19/01 в частині відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, штрафу, річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту укладеного між сторонами договору № 52-19/01 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна Орендарем від 01.10.2019 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем у період з листопада 2019 року по березень 2020 року послуг з утримання орендованого майна орендарем та оплату комунальних послуг на загальну суму 14 418,45 грн.

У п. 2.2.5 Договору № 52-19/01 сторони визначили, що Орендар зобов`язується компенсувати Орендодавцю у 5-ти денний термін відповідно виставленого рахунку, здійснені ним витрати по сплаті рахунків за надані комунальні послуги постачальною організацією згідно показників лічильників та вартість експлуатаційних витрат пропорційно орендованій площі.

Як встановлено судом, рахунки-фактури разом з актами надання послуг були вручені відповідачу особисто, а саме: за листопад 2019 року - 23.12.2019; за грудень 2019 року - 15.01.2020; за січень 2020 року - 13.02.2020; за лютий та березень 2020 року - 13.05.2020.

Заперечень щодо розміру та вартості комунальних послуг, витрат на утримання орендованого майна відповідач не надав.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору № 52-19/01, відповідач мав здійснити оплату наданих позивачем послуг: за листопад 2019 року - до 30.12.2019; за грудень 2019 року - до 20.01.2020; за січень 2020 року - до 18.02.2020; за лютий та березень 2020 року - до 18.05.2020.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, своєчасно та у повному розмірі за надані позивачем послуги не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 13 738,45 грн.

Враховуючи, що відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної та повної оплати послуг з утримання орендованого майна орендарем та комунальних послуг за договором № 52-19/01, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної оплати наданих послуг є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

З огляду на наведені обставини та надані докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 13 738,45 грн суми основного боргу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 664,13 грн за період з 31.12.2019 по 13.09.2021 та інфляційних збитків у сумі 1513,25 грн за період січень 2020 року - серпень 2021 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків, враховуючим, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати послуг з утримання орендованого майна орендарем та комунальних послуг за договором № 52-19/01, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 664,13 грн за період з 31.12.2019 по 13.09.2021 та інфляційних збитків у сумі 1513,25 грн за період січень 2020 року - серпень 2021 року.

Крім того, за порушення умов Договору № 52-19/01, позивач просить суд стягнути з відповідача 1374,08 грн пені за період з 31.12.2019 по 13.09.2021 та 1441,84 грн штрафу.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось вище, сторони у п.4.3. Договору № 52-19/01 визначили, що плата з відшкодування комунальних витрат, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1374,08 грн пені за період з 31.12.2019 по 13.09.2021 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

У інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У п.4.4 Договору № 52-19/01 сторони визначили, що, у разі, якщо на дату сплати плати за надані комунальні послуги та утримання орендованого майна заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем у позовній заяві розрахунок штрафу, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1441,84 грн штрафу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним грошових зобов`язань за Договором №52-19/01, які підтверджують здійснення ним повної оплати послуг з утримання орендованого майна орендарем та комунальних послуг, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача даних послуг, а також доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за надані послуги є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 13738,45 грн основного боргу, 664,13 грн 3% річних, 1513,25 грн інфляційних нарахувань, 1374,08 грн пені та 1441,84 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Брановський Груп» (код ЄДРПОУ 42674065; проспект Перемоги, 145, м. Чернігів, 14013) на користь Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469496; проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14000) в особі Філії №1 (код ЄДРПОУ 42420524, р/р НОМЕР_1 а АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) 13738,45 грн основного боргу, 664,13 грн 3% річних, 1513,25 грн інфляційних нарахувань, 1374,08 грн пені, 1441,84 грн штрафу та 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор