Рішення № 100704078, 25.10.2021, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1132/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства «Бекас»,

вул. Ранкова, буд. 1А, м. Луцьк, 43022, код ЄДРПОУ 13362408

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Камнєва Олександра Анатолійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 731 877, 64 грн

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішенням господарського суду від 20.10.2021 у справі 927/1132/20 позов задоволено частково стягнуто з Камнєва Олександра Анатолійовича , на користь Малого приватного підприємства «Бекас» 314 760,00 грн за непереданий товар, 33 000,00 грн - надмірно сплачених коштів, 3147,60 грн - інфляційних втрат, 1838,40 грн - 3% річних; 62 893,44 грн - штрафу у розмірі 0,3 % від вартості непереданого товару за кожен день затримки передачі товару, 314 760,00 грн штрафу у розмірі вартості непереданого товару, 1 418,20 грн компенсації за простій вантажного автомобіля, 10 977,26 грн судового збору та 15 788,12 грн вартості експертизи.

Вказаним рішенням судове засідання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу призначено на 25.10.2021 но 09:30 год, оскільки в судовому засіданні 20.10.2021 позивачем, до судових дебатів зроблено заяву про надання підтверджуючих документів щодо надання правової допомоги протягом 5 днів після ухвалення рішення.

22.10.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява з проханням покласти на ФОП Камнєва Олександра Анатолійовича судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу, понесені Малим приватним підприємством «Бекас» в розмірі 107 281,76 грн. до якого додано документи на підтвердження понесених відповідачем витрат.

Отримана судом заява позивача містить проставлений електронний цифровий підпис. Заяву прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи в частині вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу, однак правом участі в судовому засіданні не скористались.

Будь-яких заяв, клопотань відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

У відповідності до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частинами 1, 3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, позивачем до позовної заяви було додано: договір про надання правової допомоги юридичного обслуговування №3/01/20 від 03.01.2020, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «АФК», акт приймання-передачі правничої допомоги від 26.11.2020 на суму 8100,00 грн. та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Окрім того, відповідно до наданих документів, у 2021 році позивачем прийнято, а Адвокатським об`єднанням «АФК» надано за актом приймання - передачі від 21.10.2021 послуги на загальну суму 99 181,76 грн, при тому, що розмір витрат на відрядження у розмірі 1500,00 грн. за добу було зменшено останнім до 600 грн. за добу.

Разом із тим, внаслідок того, що фактично відбулось більша кількість судових засідань у справі, в яких приймали участь адвокати об`єднання ніж вказаних в попередньому розрахунку, а також в зв`язку із збільшенням кількості підготовлених адвокатами процесуальних документів та, відповідно, часу на їх складання, загальна сума витрат на правничу допомогу також збільшилася, в порівнянні із орієнтовним розрахунком.

Для оплати правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «АФК» було надано рахунки, які оплачені позивачем частково, на суму 22 502,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору про надання правничої допомоги від 26.10.2020 та пункту 12 додатку № 1 до цього договору, сторони погодилися, що у випадку позитивного вирішення справи та винесення судом рішення повністю або частково на користь Клієнта, останній зобов`язується виплатити Об`єднанню додаткову винагороду - «гонорар успіху» у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог (без врахування судових витрат).

Рішенням від 20.10.2021 господарського суду Чернігівської області розмір; задоволених на користь МПП «Бекас» позовних вимог становить 731 817,64 грн 10% від якої становить 73 181,76 грн. Таку суму винагороди позивач вважає розумною та співмірною із складністю справи, та із ціною позову.

На оплату такої винагороди позивачу було висталено рахунок № 123 від 21.10.2021, який ще не оплачений позивачем, оскільки рішення суду у справі не набрало законної сили.

Таким, чином, загальний розмір витрат на правничу допомогу, яку Мале приватне підіпрйрмство «Бекас» просить стягнути на його користь з ФОП Камнева О.А. у даній справі згідно Акту приймання передачі правничої допомоги від 26.11.2020 та Акту приймання - передачі правничої допомоги від 21.10.2021, становить 107 281,76 грн (8100 + 26000 + 73181,76 грн).

Досліджуючи заяву позивача, суд бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19. В абзацах другому та третьому пункту 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19 та від 22.11.2019 зі справи №910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п`ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Фактично від позивача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи № 927/1132/20, не надходило, таких та аналогічних за змістом заяв матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19 (№ в ЄДРСР 98432508)

Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Враховуючи поведінку відповідача, спрямовану на затягування розгляду справи, подання підроблених документів, строк розгляду справи, а також дії позивача, який належним чином виконував вимоги ухвал суду щодо подання оригіналів документів, в тому числі для проведення експертизи, неодноразове забезпечення явки директора, для дачі пояснень та відібрання судом експериментальних зразків підпису для проведення експертизи, при тому, що позивач знаходиться на великій відстані від місця розгляду справи (м. Луцьк), суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені документально, пов`язані із веденням цієї справи, пред`явлена позивачем вартість наданих послуг є співмірною із складністю справи та витраченого часу, а тому суд вбачає підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 107 281,76 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Камнєва Олександра Анатолійовича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства «Бекас» (вул. Ранкова, буд. 1А, м. Луцьк, 43022, код ЄДРПОУ 13362408) 107 281,76 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2021

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/