Рішення № 100704037, 01.11.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року справа № 925/1173/21

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1173/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд" до приватного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" про стягнення 96814,05 грн.,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" (далі також - відповідач) про стягнення 96814,05 грн. заборгованості за договором поставки від 03.04.2020 №0304ПТ-00004, в тому числі: 50880,09 грн. боргу, 21175,65 пені, 6268,35 грн. 3 % річних та 18489,12 грн. інфляційних втрат.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені останні у зв`язку з розглядом справи судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки від 03.04.2020 №0304ПТ-00004 щодо оплати переданого позивачем відповідачу товару.

Ухвалою від 03.09.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1173/21, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалу від 03.09.2021 Господарський суд Черкаської області надіслав позивачу і відповідачу за вказаними у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресами їх місцезнаходження рекомендованими листами (відповідачу з повідомленням про вручення).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою від 03.09.2021 відповідач одержав її 07.09.2021.

Відзив на позов, інші заяви і клопотання сторін до господарського суду не надійшли.

Дослідивши наявні у справі №925/1173/21 матеріали, господарський суд зауважує таке.

03 квітня 2020 року позивач як постачальник і відповідач як покупець уклали між собою договір поставки №0304ПТ-00004 (далі також – договір №0304ПТ-00004) (а. с. 17 – 21), згідно з п.1.1 якого постачальник передає у обумовлені цим договором строки у власність покупцю лакофарбову продукцію, що надалі іменується товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму на умовах визначених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.1 договору №0304ПТ-00004 ціна товару встановлюється постачальником та оформлюється у вигляді рахунків та/або специфікацій, які надаються покупцю в друкованому вигляді та електронній версії на вибір покупця. Ціна в прас-листах вказується у національній валюті гривні. Оплата товару здійснюється в гривнях відповідно до цін, вказаних в рахунках-фактурах, специфікаціях, видаткових накладних та підтвердженому замовленні. Покупець оплачує придбаний товар з урахуванням цін, знижок, відстрочок та інших умов, передбачених цим договором та його додатками.

Згідно з п. 2.2 договору №0304ПТ-00004 загальна сума договору складається з сум окремих поставок, що здійснюються відповідно до окремих замовлень. Остаточний асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставлення постачальником рахунків-фактури. На основі кожного замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

Пунктом 4.1 договору №0304ПТ-00004 передбачено, що оплата за товар здійснюється згідно з виписаними рахунками-фактурами, специфікаціями та накладними і має бути обов`язково здійснена у встановлені строки такої оплати згідно з умовами, встановленими цим договором та додатками до цього договору, які є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.2 договору №0304ПТ-00004, якщо інше не буде передбачено у підписаних сторонами додатках до цього договору, порядок оплати товару є наступним: 100% оплата (розрахунок) вартості партії товару здійснюється покупцем протягом 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки партії товару.

Згідно з п. 6.2 договору №0304ПТ-00004 у випадку прострочення покупцем строку оплати товару, передбаченого договором, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості.

Сторони підписали також специфікацію до договору №0304ПТ-00004 від 03.06.2020 №1 (а. с. 22) (далі – специфікація №1), у якій визначили найменування матеріалу, колір, одиниці виміру, кількість, ціну, загальну вартість, умови і строки його оплати тощо.

Згідно з п. 1 специфікації №1 відвантаження матеріалу здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення замовлення, якщо інше не обумовлено сторонами.

Пунктом 2 специфікації №1 встановлено, що строк оплати здійснюється на протязі 30 календарних днів з дати поставки.

На виконання договору від 03.04.2020 №0304ПТ-00004 і специфікації №1 позивач у період з 15.06.2020 по 30.06.2020 поставив відповідачу лакофарбову продукцію на загальну суму 410880,09 грн., що підтверджується видатковими накладними від 15.06.2020 №1506МФ3430000003 на суму 102339,98 грн., від 15.06.2020 №1506МФ3430000004 на суму 2244,00 грн., від 30.06.2020 №3006МФ3430000004 на суму 8976,00 грн. та від 30.06.2020 №3006МФ3430000005 на суму 297320,11 грн. (а. с. 23-26).

Відповідач свої зобов`язання за договором від 03.04.2020 №0304ПТ-00004 виконав частково, перерахувавши позивачу лише 360000,00 грн. плати за поставлену йому позивачем у вказаний період лакофарбову продукцію. Неоплаченим залишився борг в сумі 50880,09 грн. (410880,09 грн. – 360000,00 грн.).

За порушення встановленого п. 2 специфікації №1 строку оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу до сплати 21175,65 грн. передбаченої п. 6.2 договору від 03.04.2020 №0304ПТ-00004 пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нарахована пеня, а також 6268,35 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та 18489,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у позасудовому порядку нараховані позивачем суми боргу, пені і три проценти річних позивачу не сплатив, що й спричинило даний спір.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частини 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України містять такі норми:

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором від 03.04.2020 №0304ПТ-00004 та специфікації №1 до нього щодо оплати в установлений цією специфікацією строк поставленого позивачем товару на суму 50880,09 грн. і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання цієї суми коштів.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 50880,09 грн. боргу, а також передбаченої п. 6.2. договору від №0304ПТ-00004 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Стягувані суми пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних нараховані позивачем відповідно до умов договору від 03.04.2020 №0304ПТ-00004, фактичних обставин його виконання/невиконання сторонами, вимог чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Позивач за платіжним дорученням від 27.08.2021 №1980 сплатив за подання позову 2270,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір у сумі 2270,00 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" (Лівий Берег, м. Канів, Черкаська область, 19000, код ЄДРПОУ 00104060) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд" (вул. Стартова, 3, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 38600516) – 50880,09 грн. (п`ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят гривень 09 копійок) боргу, 21175,65 (двадцять одна тисяча сто сімдесят п`ять гривень 65 копійок) пені, 18489,12 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 12 копійок) інфляційних втрат, 6268,35 (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 35 копійок) 3 % річних та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його ухвалення.

СУДДЯ М.В. Дорошенко