Рішення № 100703946, 29.10.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/640/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТМЕДІКА", м. Біла Церква, Київська область,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія", м. Херсон

про стягнення 46407,90грн

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову ТОВ "ВЕТМЕДІКА" (позивач) з спрямованими до ТОВ "Зоотехнологія" (відповідач) вимогами про стягнення 46407,90грн, з яких 35030,10грн основного боргу (несплачена вартість товару), 472,44грн 3% річних, 1997,97грн інфляційних втрат, 1901,37грн пені та 7006,02грн штрафу, вказано ст.ст.173-175, 193 Господарського та ст.ст.526, 549, 550, 625, 629, 638 Цивільного кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позов зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між цими суб`єктами господарювання 03.10.2017 договором поставки № 14 в частині оплати товару позивача.

Письмовою заявою від 07.06.2021 про зменшення позовних вимог (вх.№ 1774/21 від 16.06.2021) позивач повідомив суду, що відповідачем 25.05.2021 повністю сплачено 35030,10грн заявленого до стягнення основного боргу за договором поставки № 14 від 03.10.2017, після чого, в порядку ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач підтримує позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача 4371,78грн, з яких 1901,37грн пені, 472,44грн 3% річних, 1997,97грн інфляційних втрат. До заяви додано виписку по поточному рахунку позивача за 25.05.2021.

16.06.2021 до суду за вх.№4947/21 надійшла заява позивача від 07.06.2021 про розподіл судових витрат позивача в розмірі 7000,00грн на професійну правничу допомогу у даній справі, з копіями додаткової угоди № 2 від 25.05.2021 та акту № 1 від 01.06.2021 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги № 26/4-21 від 26.04.2021, доказів сплати позивачем адвокатові 7000,00грн за правову допомогу.

Позиція та докази відповідача

Згідно з відзивом від 27.05.2021 (вх.№ 4351/21 від 28.05.2021) відповідач повідомив про сплату ним 35030,10грн основного боргу та зазначив, що позивачем буде надіслана до суду заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки від 03.10.2017 № 17. Разом з відзивом до суду надано копії платіжних доручень відповідача від 25.05.2021 № 2867 на суму 5794,50грн, № 2868 на суму 8538,72грн, № 2869 на суму 16724,40грн, № 2870 на суму 1427,40грн, № 2871 на суму 2545,08грн.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, встановлено відповідачу строк 01.06.2021 для надання відзиву на позов.

Сторонами дотримано вимоги ч.2 та ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви та відзиву, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою та відзивом на неї прийнято судом до розгляду.

Судом прийнята до справи заява від 07.06.2021 позивача про зменшення позовних вимог (вх.№ 1774/21 від 16.06.2021), після чого нова ціна позову становить 4371,78грн, з яких (її складові): 1901,37грн пені, 472,44грн 3% річних та 1997,97грн інфляційних втрат.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТМЕДІКА" (надалі - позивач), як продавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (надалі - відповідач), як покупець, 03.10.2017 уклали між собою договір поставки № 14, за яким позивач зобов`язався передати відповідачеві у власність обладнання та устаткування для тваринницьких ферм та комплексів, та інший товар, за найменуванням, кількістю, ціною та асортиментом згідно з видатковими накладними на товар, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався приймати товар та оплачувати його повну вартість на умовах договору.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- "поставка товару"- це фактична передача товару перевізнику/покупцю із врученням необхідних товаророзпорядчих документів на умовах згідно базису поставки (пункт 1.1.2.);

- поставка товару здійснюється за цінами в національній валюті України, що визначаються згідно з умовами поставки, вказуються в накладній (рахунку) та включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з поставкою товару відповідно до базису поставки (п.3.1.);

- ціни на товари можуть коригуватися у зв`язку зі змінами чинного податкового та митного законодавства України, а для імпортних товарів ціна може змінюватися відповідно до зміни цін виробника і пропорційно до коливань курсів валют у порядку, що встановлений цим пунктом договору, проте у випадку попередньої оплати 100% від вартості товару, зазначене положення не застосовується (п.3.2.);

- покупець зобов`язується оплачувати вартість кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару протягом 7 (семи) банківських днів, з моменту отримання відповідного замовлення покупця від постачальника (п.3.3.);

- постачальник має право постачати товар без одержання попередньої оплати від покупця, й у такому випадку покупець зобов`язується оплатити поставлений товар в строк 7 (сім) календарних днів з моменту фактичного одержання товару (п.3.4);

- товар передається постачальником покупцю окремими партіями або повністю, що додатково узгоджується між сторонами (п.4.1.);

- постачальник поставляє товар на умовах FCA Біла Церква. через перевізника, якщо при замовленні не обумовлені інші умови постачання, при цьому, постачальник повідомляє покупця про дату відправки товару, перевізника, дату прибуття товару (п.4.2.);

- поставка товару супроводжується такими документами: замовлення покупця, видаткова накладна (у 2-х оригінальних примірниках), податкова накладна (зареєстрована у встановленому законом порядку) (п.4.6.);

- сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за цим договором згідно з діючим законодавством (п.6.1.);

- за прострочення терміну проведення платежів проти їх терміну, передбаченого умовами договору, постачальник має право нарахувати та стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості (п.6.2.);

- за прострочення більш ніж на 30-ть днів терміну проведення платежів, передбаченого умовами договору, до покупця, крім пені, може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплати партії товару (п.6.3.);

- договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 08.02.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання грошових зобов`язань (п.8.1., в редакції додаткової угоди № 1 від 08.01.2020 до договору);

- зміни до договору будуть мати юридичну силу лише за умов виконання їх у письмовій формі та за взаємною згодою із відповідними підписами уповноважених представників сторін та відбитками їх печаток (11.2).

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві, який, в свою чергу, прийняв від позивача за видатковими накладними, зокрема, товар загальною вартістю 35030,10грн: за видатковими накладними від 27.10.2020 № 2174 на суму 939,60грн, від 27.10.2020 № 2178 на суму 8574грн, від 30.10.2020 № 2223 на суму 5338,50грн, від 30.10.2020 № 2224 на суму 492,00грн, від 30.10.2020 № 2225 на суму 2545,08грн, від 05.11.2020 № 2274 на суму 456грн, від 18.11.2020 № 2382 на суму 796,66грн, від 20.11.2020 № 2402 на суму 1427,40грн, від 20.11.2020 № 2403 на суму 13664,40грн, від 20.11.2020 № 2404 на суму796,56грн.

На оплату цього товару позивач виставив відповідачеві рахунки від 20.10.2020 №2051 на суму 756,56грн, від 21.10.2020 №/№ 2055, 2056 на суму 939,60грн, 9066грн, від 30.10.2020 №/№ 2131 та 2133 на суму 5794,50грн та 2545,08грн, від 03.11.2020 № 2160 на суму 1427,40грн, від 19.11.2020 № 2278 на суму 16724,40грн, від 20.11.2020 № 2279 на суму 796,56грн.

Станом на день подачі позову до суду 35030,10грн: вартості вказаного товару не було сплачено відповідачем, ані повністю, ані частково.

Через несплату відповідачем 35030,10грн вартості вказаного товару на умовах договору поставки від 03.10.2017 № 14 позивачем були нараховані відповідачу 1901,37грн пені, 472,44грн річних (3%), 1997,97грн інфляційних втрат, 7006,02грн штрафу.

Після відкриття судом провадження у даній справі відповідачем сплачено на користь позивача 35030,10грн боргу за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.05.2021 № 2867, № 2868, № 2869, № 2870, № 2871.

Відповідач не надав доказів сплати ані повністю, ані частково заявлених до стягнення з нього 1901,37грн пені, 472,44грн річних (3%), 1997,97грн інфляційних втрат.

Поряд з цим, 25.01.2021 ТОВ "ВЕТМЕДІКА" надіслало ТОВ "Зоотехнологія", листом з описом вкладення, претензію з вимогою до ТОВ "Зоотехнологія" про сплату до 04.02.2021 50188,38грн заборгованості за договором поставки від 03.10.2017 № 14. При цьому, за текстом даної претензії було зазначено: "У разі незадоволення цієї претензії та/або залишення її без відповіді до 04.02.2021 ТОВ "ВЕТМЕДІКА" буде змушено звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості".

У відповідь на цю претензію, листом від 17.03.2021 № 201 ТОВ "Зоотехнологія" повідомило, що до 30.04.2021 здійснить погашення 50188,38грн власного боргу з оплати товару ТОВ "ВЕТМЕДІКА" по договору поставки від 03.10.2017 № 14 наступним чином: 15000,00грн – до 09.04.2021, 15000,00грн – з 12.04.2021 по 20.04.2021, 20188,38грн – з 21.04.2021 по 30.04.2021.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Щодо підстав виникнення та порядку виконання зобов`язань

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона зобов`язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно ж до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України якщо договором прямо та однозначно не передбачено обов`язків продавця по доставці товару або передання товару у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару (або товаророзпорядчих документів на товар) зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

1. Щодо виконання сторонами своїх договірних зобов`язань

Згідно з ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

За ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (за ч.1 цієї статті), питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (за ч.2 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Наявність укладеного між сторонами справи договору поставки від 03.10.2017 № 14 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу приписів ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України та положень п.1.1.2. та п.4.2. договору поставки від 03.10.2017 № 14 позивач, як продавець товару, є таким, що належним чином виконав свій обов`язок з передання товару відповідачеві у момент здачі товару до відділення ТОВ "Нова пошта" у м. Біла Церква для доставки відповідачу.

Поряд з цим, видаткові накладні від 27.10.2020 № 2174 на суму 939,60грн, від 27.10.2020 № 2178 на суму 8574грн, від 30.10.2020 № 2223 на суму 5338,50грн, від 30.10.2020 № 2224 на суму 492,00грн, від 30.10.2020 № 2225 на суму 2545,08грн, від 05.11.2020 № 2274 на суму 456грн, від 18.11.2020 № 2382 на суму 796,66грн, від 20.11.2020 № 2402 на суму 1427,40грн, від 20.11.2020 № 2403 на суму 13664,40грн, від 20.11.2020 № 2404 на суму796,56грн були підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо асортименту, ціни, кількості або якості товару, з скріпленням підпису відповідача у цих накладних відбитком печатки відповідача.

Таким чином, вказаний у видаткових накладних товар позивача загальною вартістю 35030,10грн був прийнятий відповідачем від позивача за цими накладними без зауважень та заперечень. Вказані обставини не заперечуються відповідачем. Докази іншого відсутні.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав встановлений для нього законом (ст.265 Господарського кодексу України) та умовами цих договорів поставки договору поставки від 03.10.2017 №14, як для постачальника товару, обов`язок щодо поставки товару відповідачеві на умовах даного договору.

Поряд з цим, суд констатує, що наявними у справі доказами підтверджено наступне.

1. Умовами договору поставки від 03.10.2017 №14 для відповідача не встановлено обов`язку здійснювати попередню оплату (у будь-якому розмірі) товару позивача, що замовив відповідач.

Такого обов`язку для відповідача не встановлено ані пунктами 3.3. та 3.4. даного договору, за першим з яких відповідач повинен сплатити повну вартість товару - протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару позивача, а за іншим - протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару позивача.

2. В силу приписів ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України та положень п.1.1.2. та п.4.2. договору поставки від 03.10.2017 № 14 позивач, як продавець товару, є таким, що належним чином виконав свій обов`язок з передання товару відповідачу у момент здачі товару перевізнику для доставки відповідачу.

Проте, строк оплати даного товару встановлений для відповідача згідно з п.3.3. та п.3.4. договору поставки від 03.10.2017 № 14 починає свій перебіг, саме, від дати фактичного отримання товару позивача, а не від дня здачі товару позивачем перевізнику.

Докази іншого у справі відсутні.

Всупереч вимог ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження календарних дат отримання відповідачем кур`єрських відправлень з товарами позивача, які вказано у видаткових накладних від 27.10.2020 № 2174 та № 2178, від 30.10.2020 №/№ 2223-2225, від 05.11.2020 № 2274, від 18.11.2020 № 2382, від 20.11.2020 №/№ 2402-2404.

Проте, відповідач не надав суду заперечень щодо того, що за станом на час розгляду даної справи строки оплати товарів позивача, які вказано у видаткових накладних від 27.10.2020 № 2174 та № 2178, від 30.10.2020 №/№ 2223-2225, від 05.11.2020 № 2274, від 18.11.2020 № 2382, від 20.11.2020 №/№ 2402-2404, об`єктивно минули.

Під час розгляду даної справи, 25.05.2021 відповідач повністю сплатив 35030,10грн заявленого до стягнення з нього основного боргу за договором поставки № 14 від 03.10.2017 на користь позивача, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 25.05.2021 №/№ 2867-2871, а також визнано, безпосередньо, позивачем.

Щодо нарахування та стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат

Неустойка (штраф, пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач не надав доказів сплати, повністю або частково, на користь позивача 1901,37грн пені, 472,44грн річних (3%) та 1997,97грн інфляційних втрат.

Поряд з цим, суд констатує про наступне.

1. Умовами договору поставки від 03.10.2017 №14 для відповідача не встановлено обов`язку здійснювати попередню оплату (у будь-якому розмірі) товару позивача, що замовив відповідач: строк оплати товару – сім днів, або календарних або банківських, по отриманні товару.

За таких обставин, нарахування позивачем відповідачеві заявлених до стягнення грошових сум пені та 3% річних (а.с.2-9) з дати складання відповідної видаткової накладної (яка співпадає з датою здачі товару до відправлення перевізнику) суперечить положенням п.3.3. та п.3.4. договору поставки від 03.10.2017 №14 та не відповідає матеріалам справи.

2. Позивач, серед матеріалів позовної заяви, надав до справи власну письмову претензію від 25.01.2021 № 25-01/2021 до відповідача про сплату 50188,38грн заборгованості за договором поставки від 03.10.2017 № 14 (а.с.20) та лист відповідача від 17.03.2021 № 201 (відповідь на дану претензію) з пропозицією позивачеві щодо погашення зазначеного боргу за таких графіком: 15000,00грн – до 09.04.2021, 15000,00грн – з 12.04.2021 по 20.04.2021, 20188,38грн – з 21.04.2021 по 30.04.2021 (а.с.23).

Вказана претензія від 25.01.2021 № 25-01/2021 позивача до відповідача складена у письмовій формі за підписом керівника (директора) позивача, що скріплений відбитком печатки позивача. Лист відповідача від 17.03.2021 № 201 (відповідь на дану претензію), також, складений у письмовій формі, його підписано керівником (директором) відповідача, що скріплений відбитком печатки відповідача.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з п.11.2 договору поставки від 03.10.2017 № 14 будь-які зміни до договору будуть мати юридичну силу лише за умов виконання їх у письмовій формі та за взаємною згодою із відповідними підписами уповноважених представників сторін та відбитками їх печаток.

За результатами проведеного судом аналізу змісту вказаних претензії від 25.01.2021 позивача та листа відповідача від 17.03.2021 № 201 (відповідь на дану претензію), з урахуванням положень ст.ст.639 та 654 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.179 та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, п.11.2 договору поставки від 03.10.2017 № 14 суд дійшов наступних висновків.

Згідно з листом 17.03.2021 № 201 відповідач запропонував позивачеві нові строки (проти визначених за договором поставки від 03.10.2017 № 14) погашення заборгованості відповідача за цим договором з оплати товару позивача.

Позивач надав мовчазну згоду на таку зміну строків розрахунків за товар за договором поставки від 03.10.2017 № 14, оскільки не заперечував щодо цього: до матеріалів справи не надано доказів заперечень позивача на дану пропозицію відповідача, й, поряд з цим, з ціни позову слідує, що до звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором відповідачем був здійснений перший в розмірі 15000,00грн платіж за вказаним графіком погашення заборгованості, а також, що позовна заява була складена у останній день, який за вказаним графіком був визначений відповідачем, як день повного погашення заборгованості за договором поставки від 03.10.2017 № 14 (тобто, коли стало зрозумілим, що платежі за цим графіком в повному обсязі не буде здійснено).

Таким чином, шляхом надсилання відповідачем листа 17.03.2021 № 201 позивачеві, у відповідь на претензію позивача від 25.01.2021 до відповідача (шляхом обміну листами), сторони даної справи дійшли домовленості про зміну строків розрахунку за товар позивача, що був отриманий відповідачем на підставі договору поставки від 03.10.2017 №14. При цьому, за висновком суду домовленість сторін у такий спосіб не суперечить положенням ст.ст.639 та 654 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.179 та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, п.11.2 договору поставки від 03.10.2017 № 14.

Нарахування заявлених до стягнення з відповідача сум пені та 3% річних здійснено позивачем по 29.04.2021 (за розрахунками (а.с.2-9)): тривалість відповідного періоду нарахувань пені та 3% річних визначена позивачем як 14 днів, починаючи з 16.04.2021.

Нарахування заявлених до стягнення з відповідача сум інфляційного збільшення боргу здійснено позивачем по березень 2021 року, включно (за розрахунками (а.с.5-9)).

З урахуванням того, що шляхом надсилання відповідачем листа 17.03.2021 № 201 позивачеві, у відповідь на претензію позивача від 25.01.2021 до відповідача (шляхом обміну листами), сторони даної справи дійшли домовленості про зміну строків розрахунку за товар позивача, що був отриманий відповідачем на підставі договору поставки від 03.10.2017 №14, суд дійшов наступних висновків.

1. Матеріалами даної справи підтверджено, що відповідачем було прострочено наступні платежі на погашення власної заборгованості за договором поставки від 03.10.2017 № 14:

- платіж в розмірі 15000,00грн – з строком здійснення платежу з 12.04.2021 по 20.04.2021, тобто, 20.04.2021 – останній день для здійснення платежу, а з 21.04.2021 зобовязання відповідача з здійснення цього платежу є простроченим;

- платіж в розмірі 20188,38грн – з строком здійснення платежу з 21.04.2021 по 30.04.2021, тобто, 30.04.2021 – останній день для здійснення платежу, а з 01.05.2021 зобовязання відповідача з здійснення цього платежу є простроченим.

Виходячи з висновків суду про прострочення відповідачем грошового зобов`язання в розмірі 15000,00грн з 21.04.2021 та в межах вказаних у розрахунках позивача граничних дат нарахування пені та 3% річних (по 29.04.2021), судом здійснено власний розрахунок відповідних сум пені та річних, за яким встановлено наступне.

Річні (3%), у зв`язку з наявністю заборгованості в розмірі 15000,00грн в період з 21.04.2021 по 29.04.2021 тривалістю 9 днів становлять 11,10грн.

11,10грн = ((15000,00грн. х 9 дн. х 3%) /100%) /365;

Пеня, у зв`язку з наявністю заборгованості в розмірі 15000,00грн в період з 21.04.2021 по 29.04.2021 тривалістю 9 днів становить 55,48грн.

55,48грн = ((15000,00грн. х 9 дн. х 7,5% х 2) /100%) /365;

Нарахування інфляційного збільшення заборгованості відповідача за квітень 2021 року за доданими до позовної заяви розрахунками не здійснювалося. Поряд з цим, відсутні й підстави для здійснення такого нарахування, оскільки заборгованість у розмірі 15000,00грн існувала у квітні 2021, починаючи з 21.04.2021 (тобто, менш ніж п`ятнадцять днів протягом календарного місяця).

2. Станом на 29.04.2021 – гранична дата періодів нарахування позивачем заявлених до стягнення з відповідача сум пені та 3% річних строк для здійснення відповідачем платежу в розмірі 20188,38грн за графіком згідно з листом відповідача 17.03.2021 № 201 не пройшов (30.04.2021 – останній день для здійснення платежу). Відповідно, станом на 29.04.2021 відсутні підстави для здійснення нарахування пені, 3%річних та інфляційного збільшення боргу за цією, в розмірі 20188,38грн, складовою заборгованості.

Висновки суду

З урахуванням вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем, які виникли за договором поставки від 03.10.2017 № 14, в частині оплати товару позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1901,37грн пені та 472,44грн річних (3%) підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення (в розмірі) 55,48грн пені та 11,10грн річних (3%), а позовні вимоги про стягнення з відповідача 1997,97грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають. Відповідно, у стягненні 1845,89грн пені, 461,34грн річних (3%) та 1997,97грн інфляційних втрат має бути відмовлено.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 2270грн за платіжним дорученням від 29.04.2021 № 5495, а також витрати позивача в розмірі 7000,00грн на оплату правової допомоги, згідно з випискою банку (а.с.116), у відповідності до укладеного між позивачем та адвокатом Полянською Світланою Павлівною договором від 26.04.2021 про надання правової допомоги.

Суд констатує про те, за подання позову як з ціною 46407,90грн (первинна ціна позову), так і з ціною 4371,78грн (ціна позову після погашення 35030,10грн основного боргу) сплаті підлягає 2270грн. судового збору.

З 2270,00грн витрат позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 29.04.2021 № 5495, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів… судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", 34,51грн підлягають стягненню з відповідача, а інші відносяться на позивача, у зв`язку з задоволенням позову на 1,52%

(1,52% = (66,58грн (розмір задоволених вимог))/4371,78грн (розмір заявлених вимог)) х100%.

34,51грн = (2270грн /100%) х 1,52%

Відповідно ж до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3)ордер.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрати часу адвоката.

Витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у даній справі на підставі договору про надання правничої допомоги від 26.04.2021 № 26/4-21 та додатку №1 до нього (а.с.76-85) становлять 7000грн, які згідно з п.3 адвокат отримує авансом, у відповідності до положень ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Факт надання позивачеві професійної правничої допомоги підтверджується актом прийому-передачі робіт (надання послуг) від 01.06.2021 (а.с.123), що складений до вказаного договору про надання правничої допомоги та за видами, обсягом виконаних робіт та розцінками на них відповідає даному договору.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, що пов`язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, а саме, в розмірі 1,52%, на відповідача покладається 106,40грн витрат позивача на оплату правничої допомоги, що складає 1,52% від загальної суми витрат позивача в розмірі 7000,00грн на оплату правничої допомоги, а в іншій частині ці витрати покладаються на позивача.

106,40грн = (7000,00грн /100%) х 1,52%

Керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (місцезнаходження: 73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тираспольська, буд.31, офіс 409; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 32853429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТМЕДІКА" (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд.23, корп.1, оф.2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39162663) 55,48грн пені, 11,10грн річних (3%) та 34,51грн компенсації по сплаті судового збору та 106,40грн компенсації на оплату правової допомоги.

3. Відмовити у стягненні 1845,89грн пені, 461,34грн річних (3%) та 1997,97грн інфляційних втрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 29.10.2021

Суддя К.В. Соловйов