Рішення № 100703503, 21.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2021 справа № 914/1551/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт»

про стягнення 3960130,85 грн.

за участю представників:

від позивача Алфьоров Г.І.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» про стягнення 3960130,85 грн. вартості оплаченого, але не поставленого відповідачем природного газу.

Ухвалою суду від 07.06.2021р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2021р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання 21.10.2021р. не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

13.10.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/10-20, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати у жовтні 2020 року у власність покупця природний газ (надалі – газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору, загальна вартість договору складає 29250000,00 грн., в т.ч. ПДВ-20% - 4875000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата вартості природного газу, що передається за даним договором, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця на умовах подобової 100% передоплати вартості щодобового обсягу природного газу, який передається продавцем покупцеві через інформаційну платформу оператора торговими сповіщеннями.

Згідно із пунктом 5.2. договору, у випадку виникнення кредиторської заборгованості у продавця перед покупцем, така заборгованість зараховується в оплату за поставлений природний газ за наступними договорами купівлі-продажу природного газу або повертається на розрахунковий рахунок покупця.

Як стверджує позивач у позовній заяві, він на виконання умов договору здійснив оплату за газ на загальну суму 21132800,00 грн., однак відповідач здійснив передачу оплаченого покупцем природного газу на загальну суму 17172669,16 грн.

Тобто, як зазначає позивач, відповідач не передав йому газ за звітний місяць на загальну суму 3960130,83 грн. За твердженням позивача відповідач в подальшому так і не виконав взяті на себе зобов`язання щодо передачі оплаченого залишку природного газу по договору на вказану суму.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 3960130,83 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки оплати позивачем 21132800,00 грн. підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 13.10.2020р. №4052066 на суму 3250000,00 грн., від 15.10.2020р. №555 на суму 1625000,00 грн., від 16.10.2020р. №558 на суму 4878900,00 грн., від 19.10.2020р. №561 на суму 1625000,00 грн., від 20.10.2020р. №575 на суму 1625000,00 грн., від 21.10.2020р. №581 на суму 1625000,00 грн., від 23.10.2020р. №4052070 на суму 1625000,00 грн. та від 23.10.2020р. №2 на суму 4878900,00 грн.

Факт поставки позивачу газу на суму 17172669,15 грн. підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2020р. №152 на суму 17172669,15 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується те, що всупереч взятих на себе зобов`язань відповідач не поставив позивачу газ на суму 3960130,85 грн. При цьому, як вже було зазначено судом, позивачем до стягнення заявлено 3960130,83 грн., а не 3960130,85 грн. Докази сплати позивачу 3960130,83 грн. в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3960130,83 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 59401,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4052169 від 21.05.2021р. на суму 59401,95 грн.

Враховуючи норми статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 59401,95 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 7, офіс 16, ідентифікаційний код 40741705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 3А, ідентифікаційний код 42601505) 3960130,83 грн. вартості непереданого природного газу та 59401,95 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.11.2021р.

Суддя Петрашко М.М.