Рішення № 100703196, 01.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2021Справа № 905/1498/21Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старогнатівське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура Груп»

про стягнення 392 499, 60 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старогнатівське» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура Груп» про стягнення 392 499, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбаченого договором обов`язку поставки товару за договором поставки мінеральних добрив від 09.12.2020 № ЛГ-005698.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 матеріали позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старогнатівське» передані за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду відповідач не отримав.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки мінеральних добрив № ЛГ-005698, за яким постачальник зобов`язується передати у встановлені цим Договором строки мінеральні добрива (товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором. Місцем виконання цього договору встановлено: с. Старогнатівка, Волноваського району, Донецької області, (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, ціна, кількість, асортимент, строк/термін поставки товару, місце та умови поставки товару, згідно Інкотермс 2010 обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід`ємними частинами даного договору.

09.12.2020 між сторонами підписано Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої було узгоджено сторонами, що постачальник у термін до 14.12.2020 зобов`язався поставити селітру аміачну 34, 4 % N (б/б) вир. ПАТ «АЗОТ» у кількості 100, 00 тон за ціною 6541, 66 грн за одну тону на загальну суму 784 999, 20 грн з урахуванням ПДВ, а покупець зобов`язався сплатити вартість за товар на таких умовах: попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товару та післяплату 70 % вартості товару після підписання видаткової накладної.

На виконання умов, викладених у Специфікації № 1 до Договору позивач сплатив відповідачу 10.12.2020 попередню оплату у розмірі 235 499, 76 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2020 № 48.

Також, 09.12.2020 між сторонами була підписана Специфікація № 2 до Договору, відповідно до якої сторонами було узгоджено, що постачальник у термін до 15.12.2020 зобов`язався поставити селітру аміачну 34, 4 % N міш 50 кг вир. ПАТ «АЗОТ» у кількості 20 тон за ціною 6541, 66 грн за одну тону на загальну суму 156 999, 84 грн. з урахуванням ПДВ, а покупець зобов`язався сплатити вартість за товар на умовах попередньої оплати у розмірі 100 % загальної вартості товару.

На виконання умов, викладених у Специфікації № 2 до Договору позивач сплатив відповідачу 10.12.2020 повну вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2020 № 49.

У встановлені договором терміни постачальник товару не поставив, грошові кошти оплачені позивачем за товар не повернув.

Згідно п. 8.13. Договору передбачено, що у випадку не здійснення поставки товару протягом 7 (семи) робочих днів від дати поставки зазначеної в додатках та/або специфікаціях до договору, направлених на адресу постачальника, покупець має право відмовитись від прийняття такого товару, повідомивши про це постачальника. Повідомлення про відмову від прийняття товару може бути надано покупцем за допомогою засобів факсимільного зв`язку чи електронною поштою чи в будь-який інший зручний для покупця спосіб. У випадку відмови покупця від приймання такого товару, покупець не несе зобов`язання по оплаті товару. В будь-якому разі у цьому випадку, на наступний день після спливу означеного 7-денного терміну, постачальник зобов`язаний повернути покупцю всі авансові платежі сплачені покупцем за непоставлений товар, зарахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця. У разі не поставки товару постачальником протягом 7 (семи) робочих днів від дати визначеної поставки, цей договір вважається розірваним.

Позивач вказує, що зобов`язання щодо повернення сплачених авансових грошових коштів у відповідача з`явилось 22 та 23 грудня 2020 року, яке він не виконав, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 392 499, 60 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об`єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем згідно умов договору було перераховано грошові кошти у розмірі 392 499, 60 грн, однак відповідач не виконав свої зобов`язання за договором щодо поставки позивачу товару на вказану суму.

З урахуванням наведених норм закону та умов договору Господарський суд міста Києва вважає, що позовна вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 392 499, 60 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАУРА ГРУП» (03039, місто Київ, пр. Лобановського Валерія, будинок 119, офіс 325, ідентифікаційний код 42676193) на користь СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАРОГНАТІВСЬКЕ» (87110, Донецька обл., Волноваський р-н, село Старогнатівка(пн), вул. Шкільна, будинок 53, ідентифікаційний код 30537856) заборгованість у розмірі 392 499, 60 грн (триста дев`яносто дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 60 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва