Рішення № 100702947, 13.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2021Справа № 910/11303/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 965 825,29 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Дарменко В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Національне енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0204-09021 від 01.07.2019 у розмірі 965 825 грн 29 коп., яка складається з 473 401,71 грн - пені, 69 806,00 грн - 3% річних, 38 317,36 грн - інфляційних витрат та 384 300,22 грн - штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2021.

04.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у задоволенні позову.

11.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 11.08.2021 відкладено підготовче засідання на 07.09.2021.

02.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Протокольною ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2021.

У судовому засіданні 13.10.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та представника відповідача, який заперечував проти задоволення позову.

13.10.2021 у судовому засіданні суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 13.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) було укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0204-09021, відповідно до умов якого для забезпечення покриття економічно обгрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

Відповідно до п. 13.2 рядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг (ПУП) направляє оператору системи розподілу (ОСП, НЕТ "Укренерго") акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони.

Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження (п. 13.3 порядку).

Відповідно до п. 13.4 порядку (у редакції, яка діяла до 28.12.2019), протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

Згідно п. 13.4 порядку (у чинній редакції), ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.

Так, 26.11.2019 постановою НКРЕКП №2484 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у жовтні 2019 року у розмірі 4 575 002,72 грн (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП №3158 від 24.12.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у листопаді 2019 року у розмірі 1 751 822,46 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 28.01.2020 відповідно до платіжного доручення №1016 від 28.01.2020.

Постановою НКРЕКП №259 від 28.01.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у грудні 2019 року у розмірі 1 369 242,26 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 06.02.2020 відповідно до платіжного доручення №1026 від 06.02.2020.

Постановою НКРЕКП №727 від 25.03.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у лютому 2020 року у розмірі 3 259 563,46 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 01.04.2020 відповідно до платіжного доручення №1022 від 01.04.2020.

Постановою НКРЕКП №864 від 22.04.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у березні 2020 року у розмірі 9 481 929,18 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 20.05.2020 відповідно до платіжного доручення №271 від 20.05.2020.

Постановою НКРЕКП №1741 від 23.09.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у серпні 2020 року у розмірі 24 928 537,87 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 30.09.2020 відповідно до платіжного доручення №1371 від 30.09.2020.

Постановою НКРЕКП №1939 від 21.10.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у вересні 2020 року у розмірі 19 086 699,71 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 28.10.2020 відповідно до платіжного доручення №32590934 від 28.10.2020.

Постановою НКРЕКП №2137 від 20.11.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у жовтні 2020 року у розмірі 9 756 686,93 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 02.12.2020 відповідно до платіжного доручення №1037 від 02.12.2020.

Постановою НКРЕКП №2683 від 23.12.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у листопаді 2020 року у розмірі 2 125 680,56 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 04.01.2021 відповідно до платіжного доручення №1293 від 04.01.2021.

Постановою НКРЕКП №76 від 20.01.2021 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у грудні 2020 року у розмірі 1 318 473,78 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 29.01.2021 відповідно до платіжного доручення №1143 від 29.01.2021.

Постановою НКРЕКП №268 від 19.02.2021 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" у січні 2021 року у розмірі 1 678 413,91 грн (без ПДВ).

Затверджену вартість послуг НЕК "Укренерго" сплатило 12.03.2021 відповідно до платіжного доручення №562 від 12.03.2021.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони цього договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 4.3 договору визначено, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у порядку, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. Додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до п. 7.1 договору в редакції додаткової угоди №3 до договору від 31.12.2020, цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснювалися платежі за укладеним договором із простроченням, у зв`язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних, інфляційні витрати та штраф.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та не підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 4.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для нарахування штрафних санкцій.

Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, суд вважає, що відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг.

На підставі п. 4.3 договору у зв`язку із простроченням відповідача позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 473 401,71 грн та штраф у розмірі 384 300,22 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено період нарахування пені за листопад 2020 року, оскільки допущено помилку та включено день фактичної сплати та наступний за ним день. Разом з тим, за перерахунком суду, сума пені, яка підлягає стягненню не перевищує заявлений позивачем розмір, а тому вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок штрафу є обґрунтованим, арифметично правильним та вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 69 806,00 грн та інфляційні витрати у розмірі 38 317,36 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних, суд зазначає, що позивачем неправильно визначено період нарахування 3% річних щодо прострочення зобов`язань з оплати послуг за листопад 2020 року, оскільки допущено помилку та включено день фактичної сплати та наступний за ним день. Разом з тим, за перерахунком суду, сума 3% річних становить суму, яка заявлена позивачем у позовній заяві, з огляду на що, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що наданий розрахунок є обґрунтованим, арифметично правильним та вимоги про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, обґрунтовуючи клопотання тим, що відповідач повністю сплатив основний борг, позивачем не понесені збитки, та посилаючись на добросовісність поведінки відповідача та ненавмисний характер прострочення відповідачем своїх зобов`язань.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов`язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості не можуть слугувати підставою для зменшення таких нарахувань, оскільки вимога сплати штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ - 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, код ЄДРПОУ - 42094646) 473 401 (чотириста сімдесят три тисячі чотириста одна) грн 71 коп. - пені, 69 806 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шість) грн - 3% річних, 38 317 (тридцять вісім тисяч триста сімнадцять) грн 36 коп. - інфляційних витрат, 384 300 (триста вісімдесят чотири тисячі триста) грн 22 коп. - штрафу та 14 487 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 38 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.10.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна