
Справа № 629/5278/20
Номер провадження 2/629/189/21
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2021 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Прайм Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. вчинений виконавчий напис за № 278 про примусове виконання з нього на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» заборгованість, яка станом на 15.10.2020 з урахуванням суми боргу, основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження становить 79463,74 грн. Про наявність вищевказаної постанови йому стало відомо тільки з постанови приватного виконавця від 15.10.2020, яку отримав 30.10.2020. До цього часу жодних листів чи повідомлень від відповідача чи приватного виконавця він не отримував. Від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували їх взаємовідносини та підстави того, чому саме з нього стягується така сума боргу, що це за борг і з чого він складається. Крім цього, відповідач мав проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчих написів у тридцятиденний строк та не з`ясував чи отримав він письмову вимогу про усунення порушення, яку повинен був направити йому відповідач, а також не врахував питання чи заявлена вимога в межах строку позовної давності, не надав інформації, що це за вимога, не надав розрахунку заборгованості, підстав для здійснення заборгованості, а приватний нотаріус не перевірив та не взяв це до уваги. Нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності між сторонами спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Також, з виконавчого напису не вбачається, що нотаріусом було враховано часткове погашення ним боргу. Нотаріус не встановив кінцевий термін повернення кредиту, що відповідає строку дії картки - травень 2016 року. Крім того, зазначив, що вважає, що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, так як не є рішенням суду, а тому, виходячи з положень Конституції України, які є нормами прямої дії, відповідач не мав права звертатися до третьої особи, а остання не мала права вчиняти виконавчий напис, на підставі якої із заробітної плати позивача утримується заборгованість за кредитним договором, що фактично позбавляє його та його дітей можливості на нормальне виживання. У зв`язку з вищезазначеним, просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 березня 2020 року за реєстровим №278, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 71413,40 грн. та скасувати вказаний виконавчий даний напис.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її довірителя.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву(а.с. 44-46), в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 22.01.2014 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007806624 відповідно до якого останній отримав кошти у розмірі 54750 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася кредитна заборгованість. 13.06.2016 ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого останній набув право вимоги за кредитним договором № 2007806624 від 22.01.2014. 29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу №29/01/19-2. У зв`язку з цим 01.03.2019 року позивачу цінним листом було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» належним чином повідомляло позивача про наявність заборгованості. Вказано, що після відступлення банком права грошової вимоги, ні ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», ні ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не нараховувало ніяких відсотків та комісії за кредитним договором. В позовній заяві міститься лише посилання з приводу непогодження із сумою заборгованості, однак, в підтвердження виконання позивачем умов кредитного договору не надано. Окрім того, позивачем не надано жодних розрахунків, які б підтверджували обґрунтованість звернення з даною позовною заявою та заперечували суми які були зазначені у виконавчому написі, а отже позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Отже, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою та не надав доказів часткового або повного погашення заборгованості, можна вважати що заборгованість є безспірною та обґрунтованою.
У відповіді на відзив(а.с.84-87) позивач не погодився з доводами відповідача та зазначив, що кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, тому незалежно від виконання у договорі строку кредитування право стягувача вважається порушеним з моменту порушення боржником терміну внесення чергового платежу. Отже перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання боржником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного платежу. Тобто нарахування розміру заборгованості, яку просить стягнути кредитор з боржника повинно бути доведено сукупністю доказів, у тому числі розрахунок заборгованості повинен містити складові його формування; розмір заборгованості по процентам, розмір заборгованості за комісією та саме за яку, розмір основної суми боргу, з чого вони складаються, як виникли, тощо. Однак цього стягувачем зроблено не було, розгорнутий розрахунок заборгованості стягувачем не надано, а тому він не має можливості розрахувати суму заборгованості та перевірити обґрунтованість суми заборгованості. Він же суму заборгованості, а відтак і суму відсотків по даній заборгованості, не визнає, проте надати розрахунок не має можливості у зв`язку з відсутністю розрахунку відповідача. За його підрахунками сума заборгованості складає 40750 грн., оскільки ним своєчасно було сплачено у 2014 році 14529 грн., 18% річних-17604 грн., а загальна сума боргу складає 58126 грн.(якщо не рахувати пропуск позовної давності для стягнення цієї суми), а не 71413,40 грн., як вказано в документах відповідача, тобто сума боргу завищена на 13287 грн. Також зазначив, що кредитний договір укладено 22 січня 2014 року, строк виконання основного зобов`язання - 22 січня 2019 року. Останній платіж по кредиту було сплачено у вересні 2014 року. Зазначає, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Відповідно до відзиву 13 червня 2016 року ПАТ «ОТП Банк» відступив право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» на весь залишок кредиту з урахуванням відсотків (за період несплати щомісячних внесків, починаючи з 10.2014 року) і саме з жовтня 2014 року починає свій відлік трирічний строк позовної давності, який сплив у листопаді 2017 року. Строк дії кредитного договору було встановлено з 22 січня 2014 року по 22 січня 2019 року, проте ні відповідач, ні ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» в трирічний строк, який починає свій відлік з жовтня 2014 року до суду чи до судового виконавця не звернулись. Вже після спливу трирічного строку, а саме 29 січня 2019 року (так вказано у відзиві та договорі факторингу № 29/01/19-2) ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» укладає з ТОВ «ФК «Прайм Альянс» договір факторингу і передає йому право грошової вимоги за моїм кредитом. В подальшому, 17 березня 2020 року приватний виконавець вчинює виконавчий напис. Про всі ці події йому стало відомо тільки 26 жовтня 2020 року від бухгалтерії його підприємства, коли з його заробітної плати почали відраховувати кошти виконавцю. До цього часу жодних повідомлень про відступлення прав він не отримував. Хоча як ПАТ «ОТП БАНК», так і ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія», а також відповідач мав проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчих написів у тридцятиденний строк та не з`ясував чи отримав він письмову вимогу про усунення порушення, яку повинен був направити відповідач, а також не врахував питання чи заявлена вимога в межах строку позовної давності, не надав інформації що це за вимога, не надав розрахунку заборгованості, не надав підстав для стягнення заборгованості, а приватний нотаріус цього не перевірив та не взяв це до уваги. Нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності між сторонами спору щодо заборгованості. Звертаючись до приватного виконавця Банк не повідомив останнього про часткове виконання боржником своїх зобов`язань перед Банком, що випливає з розрахунку банку. Вважає, що враховуючи строк звернення позивача до приватного виконавця вбачається пропуск строку загальної давності, а тому строк давності підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин. Тому просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 22 січня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2007806624, відповідно до якого банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримав його на наступних умовах: кредит на споживчі цілі в розмірі 54750 грн., на строк 60 місяців з 22 січня 2014 року по 22 січня 2019 року, зі сплатою 18% річних (а.с. 47-49).
13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», як фактором, було укладено Договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору, за цим договором фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами, фактор має право на наступне відступлення (продаж) права грошової вимоги третім особам (а.с. 51-54).
Згідно додатку 1 до Договору факторингу №13/06/16 від 13 червня 2016 року в реєстр прав вимоги №1 було включено кредитний договір №2007806624, боржником по якому є ОСОБА_1 (а.с. 55).
Згідно копії витягу з Акту приймання-передачі документації боржників кредитну справу ОСОБА_1 за кредитним договором №2007806624 від 22.01.2014 передано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та 16.06.2016 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» позивачу було направлено повідомлення про відступлення прав вимог (а.с. 56-57).
29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Прайм Альянс», як фактором, було укладено Договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, права вимоги за якими належать клієнту на підставі Договору факторингу №13/06/16 від 13 червня 2016 року, та не було погашене до моменту підписання даного Договору, в розмірі портфеля заборгованості, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору, за цим договором фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами (а.с. 58-61).
Згідно додатку 1 до Договору факторингу №29/01/19-2 від 29 січня 2019 року в реєстр боржників було включено ОСОБА_1 за кредитним договором №2007806624, із загальною сумою заборгованості по кредиту 71413 грн. 40 коп.(а.с.62).
Згідно копії витягу з Акту приймання-передачі документації боржників кредитну справу ОСОБА_1 за кредитним договором №2007806624 від 22.01.2014 передано ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та 18.02.2019 ТОВ «ФК «Прайм Альянс» позивачу було направлено повідомлення про відступлення прав вимог та вимога про погашення кредитної заборгованості на підставі ст. 512, 516, 530 ЦК України (а.с. 63-65).
17 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 278 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» суми заборгованості в розмірі 71813,40 грн., а саме за період з 29.01.2019 по 28.02.2020 сума повної заборгованості складає 71413,40 грн., в тому числі заборгованість по основному боргу(тіло кредита) - 47975,32 грн., заборгованість по відсоткам - 23438,08 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 400,00 грн.
Дані про повідомлення позивача нотаріусом про вчинення виконавчого напису відсутні.
15.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шинделем В.А. на підставі виконавчого напису нотаріуса була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що підтверджено копією постанови (а.с. 13).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно пп.1.2. пункту 1, пп.2.2 пункту 2, пп.3.1,пп.3.2, пп.3.4, пп.3.5 пункту 3, пп.5.1 пункту 5 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів,установлюється Кабінетом Міністрів України. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 19 ч.1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Ця нотаріальна дія полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч.4ст.267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законодавством встановлена спеціальна позовна давність.Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Пунктом 7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
На підтвердження проведення оплати платежів за кредитним договором позивач надав копії квитанцій № k12/L/192 від 21.07.2014, № k12/J/36 від 19.03.2014, № k12/Н/24 від 17.02.2014, № 0.0.300328240.1 від 22.09.2014, № 0.0.301241993.1 від 25.09.2014, №20082014171108 від 20.05.2014, № 20082014100743 від 20.08.2014, № 20062014083443 від 20.06.2014 (а.с. 88-94) та у відповіді на відзив на позовну заяву послався на те, що нотаріус вчинив виконавчий напис після спливу строку з дня виникнення права вимоги.
Згідно копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2007806624 від 22.01.2014 загальна сума боргу становить 71413,40 грн. (а.с. 50).
Вказаний розрахунок не є засвідченою стягувачем випискою з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, з якої нотаріусом було б встановлено, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідачем не було надано доказів на спростування доводів позивача про вчинення виконавчого напису нотаріуса поза межами строку давності.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 17 березня 2020 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.
26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою
Перелік був доповнений пунктом 2, який передбачає отримання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.03.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Згідно пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально(а.с. 47-49).
Суду не надано документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис та відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору від 22.01.2014.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.07.2021 з метою забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні №62702501 на підставі виконавчого напису №278, вчиненого 17 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Прайм Альянс» заборгованості в сумі 71413 гривень 40 копійок.
Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України,- у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1294,80 грн. = 840,80 грн. (судовий збір за позовну вимогу) + 454 грн.(судовий збір за заяву про забезпечення позову).
Керуючись ст.ст.4, 12,13,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 34, 50, 87,88 Закону України "Про нотаріат", суд -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, і зареєстрований в реєстрі за №278, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2007806624 від 22.01.2014 в розмірі 71413,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (код ЄДРПОУ 41677971, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 1294,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.А. Мицик
Судове рішення № 100698303, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 05.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/5278/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: