Рішення № 100690818, 25.10.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1308/21

Провадження № 2-о/455/52/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання - Мисів Н.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Бущака Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною заявою, в якій просить суд встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Цюрупинськ Цюрупинського району Херсонської області, жителька АДРЕСА_1 , проживала на території України з часу народження, в тому числі станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року і по даний час.

Заява мотивована тим, що нею було втрачено паспорт радянського зразка, у зв`язку із чим вона не може оформити паспорт громадянина України. Стверджує, що з 1992 року і по даний час проживає в АДРЕСА_1 . Зазначає, що рішення суду про встановлення факту її постійного проживання на території України, необхідне для отримання у Старосамбірському РС ГУ ДМС України у Львівській області паспорта громадянина України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 року справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 17.09.2021 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.10.2021.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бущак Р.Є. вимоги заяви підтримали та просили таку задовольнити з підстав наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи – Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області в судове засідання не з`явився, проте подав до суду пояснення.

Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 . народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Цюрупинськ Цюрупинського району Херсонської області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказані обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.01.2012 (а.с.6).

Із довідки №80/02-03 від 06.10.2020 року, виданої Брилівським закладом повної загальної середньої освіти відділу освіти, культури та спорту Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (а.с.7), відомо, що заявниця ОСОБА_1 навчалася у Брилівській середній школі Цюрупинського району Херсонської області з 1976 року (зарахована до 4 класу) й вибула 25.06.1987 року (згідно наказу по школі №64 від 25.06.1987 року).

З архівної довідки №349 від 28.12.2020, виданої Державним навчальним закладом «Херсонське вище професійне комерційне училище» відомо, що заявниця ОСОБА_1 навчалася в Херсонському професійному торговому училищі управління торгівлі на денній формі навчання за професією «Продавець продовольчих товарів» з 01.09.1987 року по 16.07.1988 року (а.с.10).

З архівної довідки №763 від 10.09.2020 (а.с.11), виданої архівним відділом Червоноградської міської ради Львівської області, відомо, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу мийницею посуду ІІ-го розряду в їдальню №45 Червоноградського відділу робітничого постачання виробничого об`єднання «Укрзахідвугілля», з 22.11.1990 року і звільнена з роботи, як мийниця посуду ІІ-го розряду кафе №4, з 26.02.1992 року.

Довідкою №495/02-25 від 02.09.2020, виданою Стрілківською сільською радою Старосамбірського району Львівської області (а.с.15) встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Цюрупинськ Цюрупинський район Херсонська область, громадянка України, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із листа Старосамбірського районного відділу ГУ ДМС України у Львівській області №4637-347/4637.1-20 від 02.09.2020 (а.с.16), заявник ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського районного відділу ГУ ДМС України у Львівській області із заявою про отримання паспорта громадянина України. Однак, зазначеним листом їй повідомлено, статтею 3 ЗУ «Про громадянство України» визначено коло осіб, які належать до громадянства України. При цьому пунктами 8-10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України від 27.03.2001 року №215 передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 чи п.2 ст.3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка станом на 24.08.1991р. постійно проживала на території України або проживала на території України станом на 13.11.1991, і перебувала в громадянстві колишнього СРСР, підтверджує факт її постійного проживання або проживання на території України на зазначену дату судовим рішенням, а тому йому необхідно звернутися до суду для отримання відповідного рішення.

У зв`язку із цим, заявник 28.08.2021 звернулася до суду із даною заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України, спочатку в м. Червоноград Львівської області, а з 1992 року і по даний час проживає в АДРЕСА_1 .

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст.256 ЦПК України (після внесення змін Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року ч.2 ст.315 ЦПК України) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

З указаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться і факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Вирішуючи питання встановлення належності до громадянства України, суд керується, зокрема Законом України «Про громадянство України», а також Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Так, статтею 3 Закону України «Про громадянство України» визначені випадки належності до громадянства України. Згідно п.1 цієї статті громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

При цьому, юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

Відповідно до п.8 вищевказаного Порядку, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає, зокрема, судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або станом на 13.11.1991 року, який має юридичне значення.

На переконання суду, вищевказані зібрані по справі докази підтверджують те, що станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991року, заявниця ОСОБА_1 постійно проживала на території України. При цьому відомостей про те, що заявниця залишала територію України чи є громадянином іншої держави матеріали справи не містять.

Таким чином, на підставі повного об`єктивного і неупередженого розгляду і оцінки усіх наявних у справі доказів, якими підтверджено факт проживання заявниці ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991року, враховуючи те, що встановлення цього факту дає заявнику можливість реалізувати своє право для отримання паспорта громадянина України, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту ніж як у судовому, суд приходить до висновку, що заява в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог заяви в частині про встановлення факту проживання заявника на території України з часу народження та по даний час, то суд вважає необхідним в цій частині вимог відмовити, оскільки, як зазначалось вище, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або станом на 13.11.1991 року, який має юридичне значення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 24 серпня 1991року та станом на 13 листопада 1991року.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ГУ ДМС України у Львівській області; місцезнаходження: м.Львів, вул.Руданського, 3, код ЄДРПОУ – 37831493.

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2021 року.

Суддя А.В. Кушнір