Рішення № 100690312, 18.10.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1144/16-ц

Провадження №2/443/80/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

18 жовтня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Жидачівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ощипка В.С.

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просить визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтування позиції сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 05.08.2008 його батько ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_2 у продавців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та оплатив їм повну вартість цієї квартири в сумі 12 503, 00 грн. Дана обставина підтверджується копією нотаріально завіреного договору купівлі-продажу квартири від 05.08.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19830643 від 08.08.2008. 20.08.2008 його батько ОСОБА_3 подарував дану квартиру його сім`ї, а саме: йому позивачу по справі, його дружині ОСОБА_5 та дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по ј частині кожному, що підтверджується договором дарування від 20.08.2008. Відповідачка по справі ОСОБА_2 є матір`ю його колишньої дружини ОСОБА_8 та не є співвласницею квартири, оскільки у 2008 році продала квартиру його батьку та отримала кошти. Позивач відповідачку прописав у вказаній квартирі, проте остання близько 20 років постійно проживає за кордоном. Жодних речей та предметів особистого користування у квартирі нема. Остання не несе витрат по утриманні квартири, не бере участі у спільному побуті, не дбає про квартиру, не сплачує плату за користування житловим приміщенням, відтак позивач вважає ОСОБА_2 такою, що втратила право користування приміщенням. У зв`язку із тим, він був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та прав дітей із даним позов.

21.08.2020 від представника третьої особи Жидачівської міської ради Львівської області надійшли письмові пояснення, згідно яких на час розгляду справи у них відсутня будь-яка інформація, яка б була підставою щодо заперечення чи визнання позову.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Галій О.Й. від 20.09.2016 позовну заяву було залишено без руху. /т. 1 а.с. 41/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2017 головуючим суддею для цього провадження визначено суддю Ціпивко І.І. /т. 1 а.с.48/

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 27.10.2017 відкрито провадження, а справу призначено до судового розгляду на 21.11.2017./т. 1 /а.с.49/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 21.11.2017 розгляд справи відкладено на 22.12.2017 /т. 1 а.с.57/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.12.2017 розгляд справи у зв`язку з неявкою сторін було відкладено на 04.01.2018./т. 1 а.с. 117/

Згідно довідки від 04.01.2018 справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої – судді Ціпивко І.І. у нарадчій кімнаті по іншій справі./т. 1 а.с.118/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018 головуючим суддею визначено суддю Коліщук З.М./т. 1 а.с.127/

10.01.2019 розгляд справи було відкладено на 11.02.2019 у зв`язку з неявкою адвоката Кізими З.З. /т. 1 а.с.137-138/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.02.2019 в одне провадження об`єднано позов ОСОБА_9 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство "Жидачівське міське управління комунального господарства" про усунення перешкод у користуванні квартирою із зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, третя особа Жидачівська міська ради Жидачівського району Львівської області, яке вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 01.04.2019. /т. 1 а.с.146-147/

01.04.2019 розгляд справи було відкладено у зв`язку із необхідністю виклику свідків на 19.04.2019. /т. 1 а.с.156-157/

19.04.2019 у зв`язку з витребуванням доказів розгляд справи було відкладено на 14.06.2019. /т. 1 а.с.166-169/

Згідно довідки від 14.06.2019 справа була знята з розгляду у зв`язку з тим, що суддя Коліщук З.М. перебувала в нарадчій кімнаті по іншій справі./т. 1 а.с. 175/

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 головуючим суддею визначено Равлінко Р.Г./т. 1 а.с.179/

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 10.08.2020 справу прийнято до розгляду та призначено до підготовчого засідання на 04.09.2020./т. 1 а.с.180-181/

04.09.2020 розгляд справи відкладено на 26.11.2020. /т.1 а.с.194-195/

Згідно довідки від 26.11.2020 справа була знята з розгляду у зв`язку з тим, що суддя Равлінко Р.Г. перебував на лікарняному./т. 1 а.с. 208/

26.01.2021 розгляд справи відкладено на 15.03.2021./т. 1 а.с. 220-221/

15.03.2021 розгляд справи відкладено на 04.06.2021 для мирного врегулювання спору. /т.1 а.с.227-228/

04.06.2021 розгляд справи відкладено на 07.07.2021 у зв`язку з неявкою позивачів та їх представника./т. 1 а.с.230-231/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 07.07.2021 клопотання позивачки ОСОБА_8 було задоволено. Прийнято відмову від позову ОСОБА_8 . Провадження по справі в частині позовних ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , третя особа комунальне підприємство «Жидачівське міське виробниче управління комунального господарства» про усунення перешкод у користуванні квартирою - закрито. /т. 1 а.с.247-248/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 07.07.2021 підготовче засідання було відкладено на 09.08.2021. /т. 1 а.с.249/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.08.2021 клопотання позивачки ОСОБА_2 було задоволено. Прийнято відмову від позову ОСОБА_2 . Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа комунального підприємства «Жидачівське міське виробниче управління комунального господарства» про усунення перешкод у користуванні квартирою- закрито./т.2 а.с.8-9/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.08.2021 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.10.2021./т.2 а.с. 10-11/

Розгляд справи по суті відбувся 18.10.2021 за участі позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Ощипка В.С.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його адвокат Ощипок В.С. уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав наведених в уточненій позовній заяві.

Відповідачка, ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася. Заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Представники третіх осіб будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставинах суд визнав неявку відповідачки неповажною та розглянув справу за її відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідачки надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач, який був допитаний в якості свідка ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_6 пояснили, що відповідачка ОСОБА_2 , більше 20 років не проживає за адресою АДРЕСА_1 , а саме з 1998 року, а проживає у Російській Федерації, особистих речей у квартирі немає.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, а також свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 05.08.2008, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (Продавці) та з другої сторони ОСОБА_3 (Покупець) Продавці передали, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_2 . /т. 1 а.с. 71/

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.08.2008 № 19830643 власником на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 72/

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно № 21549183 від 20.08.2008 ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожному по ј частині квартири по АДРЕСА_1 /т. 1 а. с. 73-74/

Відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 28.12.2015 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано. Неповнолітніх дітей сторін сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати з батьком. Рішення набрало законної сили 11.01.2016. /т. 1 а.с.11/

Згідно актів складених комісією Жидачівського МВУКГ №1 від 27.04.2016, №2 від 26.05.2016, №3 від 29.06.2016, №4 від 19.07.2016, №5 від 22.08.2016, №6 від 29.09.2016, №7 від 21.10.2016, №8 від 25.11.2016, №9 від 21.12.2016, №1 від 20.02.2017, №2 від 17.03.2017, №3 від 21.04.2017, №4 від 19.05.2017, №5 від 22.06.2017, №6 від 18.07.2017, №7 від 17.07.2017, №8 від 20.09.2017, №9 від 18.10.2017 за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 – уповноважений власник, ОСОБА_5 – колишня дружина, син- ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_7 , мати колишньої дружини- ОСОБА_2 . Зі слів заявника, ОСОБА_1 , зареєстрована мати його колишньої дружини- ОСОБА_2 . При проведенні обстеження у квартирі АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 не було, речей і предметів її щоденного користування та одягу не виявлено. /т. 1 а.с.93-110/

Згідно акту Жидачівської міської ОТГ обстеження житлово-побутових умов заявника №172 від 02.06.2021 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані син- ОСОБА_6 , дочка- ОСОБА_7 , мати колишньої дружини- ОСОБА_2 . Зі слів заявника, ОСОБА_1 , зареєстрована мати його колишньої дружини- ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає впродовж двох років, на даний час перебуває в Російській Федерації. Факт не проживання гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 підтверджують сусіди будинку. /т. 2 а.с.20/

Як вбачається із копії паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 , остання з 20.04.2010 року зареєстрована за адресою: с. Пятовськ Стародубського району Брянської області в Російській Федерації. /т. 2 а.с.21-23/

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу і протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 319, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та права розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України право члена сім`ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме: подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , понад один рік без поважних причин, що перевищує строк, визначений у ч. 2 ст. 405 ЦК України, оплату за житлово-комунальні послуги не здійснює, зв`язку з квартирою не підтримує, в квартирі немає її майна, жодних особистих речей.

Будь-яких даних про те, що відповідачка не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з поважних причин судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, врахувавши також той факт, що домовленості між сторонами про збереження права користування житлом у разі довготривалої відсутності не було, підстав для збереження жилого приміщення за тимчасово відсутньою відповідачкою судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 втратила право користування житлом у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , відтак позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Жидачівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.10.2021.

Суддя Р.Г. Равлінко