Постанова № 100690107, 28.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9403/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи – тимчасово безробітний, місце проживання - АДРЕСА_1 ,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 06 жовтня 2020 року близько 03 години 00 хвилин громадянин України ОСОБА_1 в автомобілі марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 прямував з Республіки Польща в Україну в якості водія, з приватної поїздки через пункт пропуску "Краківець-Корчова" митного поста "Яворів" Галицької митниці Держмитслужби, обравши смугу митного контролю – «червоний коридор». Перед початком митного контролю гр. ОСОБА_1 було видано для заповнення митну декларацію та роз`яснено митні правила. В ході проведення письмового декларування гр. ОСОБА_1 заявив про наявність у нього особистих речей, посуду та продуктів харчування в межах дозволених чинним законодавством. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем №093», під час проведення митного огляду в багажному відділенні транспортного засобу у двох картонних коробках без ознак приховування виявлено незадекларовані за встановленою формою товари, а саме алкогольні напої у кількості 71 шт. та рахунок квитанція RECEIPT №136855 від 08.09.2020 р.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ст.472 МК України, як переміщення через митний кордон України вищевказаного товару шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей (наявність, найменування та кількість) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Захисник Поваляєв П.О. подав до суду клопотання, яке підтримав в ході судового розгляду, про закриття провадження у справі з підстав недопустимості наданих митницею доказів щодо вартості переміщуваних товарів. Вказав, що висновок експерта долучений до матеріалів справи не містить відомостей на які вказав апеляційний суд, при скеруванні справи для належного до оформлення (додаткової перевірки), зокрема відсутні дані про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи, не вказано чи вартість товару визначалася за умови відповідності нанесеному на ньому маркуванню та вимогам нормативно-технічної документації, не вказано чи відповідає відповідності нанесеному на товарі маркування і чи відповідає воно вимогам нормативно-технічної документації. Висновок експерта ґрунтується на припущеннях, оскільки дійсний лише за умови, що надані об`єкти дослідження на момент порушення митних правил перебували у стані за якого вони відповідають усім вимогам, встановлених нормативно-технічною документацією та надані товари є оригінальною продукцією. Окрім цього, вартість товару визначалась за порівняльним підходом, який ґрунтується на врахуванні принципу заміщення та попиту і пропонування. Цей підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктами оцінки. Зважаючи на це, оскільки у висновку зазначений лише можливий показник середньої ціни за подібний товар, сума ймовірної завданої майнової шкоди діями ОСОБА_2 державі і розмір можливого штрафу є лише припущеннями, які не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Представник митного органу протокол підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, приходжу до наступного висновку.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 472 Митного кодексу України, недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Правила декларування визначені ст.ст. 257-269 Митного кодексу України.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України, у разі вчинення порушення митних правил під час здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, передбачену Митним кодексом України адміністративну відповідальність в повній мірі несе декларант.

Частина 2 ст. 459 Митного кодексу України встановлює, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п. 43 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, за твердженням митного органу, дії ОСОБА_1 полягали в порушенні процедури декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність, найменування та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Підставою для складення протоколу про порушення митних правил стала митна декларація подана ОСОБА_1 06.10.2020 та виявлений незадекларований товар – алкогольні напої у кількості 71 шт.

З метою визначення вартості предметів правопорушення, на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 19.05.2021, 05.07.2021 листом Галицької митниці Держмитслужби направлено постанову про призначення товарознавчої експертизи від 23.06.2021 до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Згідно висновку Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №ЕД-19/114-21/11359-ТВ від 07.09.2021, ринкова вартість товарів, вилучених протоколом про ПМП №1994/20900/20 від 06.10.2020, а саме: віскі торговельної марки «Redbreast» (Оlоrоsо Sherry Single Cask), 0,7 л, міцністю 55,7 % у кількості і пляшка; віскі торговельної марки «Тhе Маltman» (Веnrinnes), ємкістю - 0,7 л, міцністю -50,2%, у кількості 1 пляшка; віскі торговельної марки «Тhе Маltman» (Веn Nevis), ємкістю - 0,7 л, міцністю - 53,1%, у кількості 1 пляшка; шампанське торговельної марки «Dom Реrіgnon» (Сuvee Dom Реrіgnon), ємкістю - 0,75 л, міцністю - 12,5 %, у кількості 1 пляшка; вино червоне сухе торговельної марки «Sassicaia (Воlgheri Sassicaia), ємкістю - 0,75 л, міцністю - 13,5 %, у кількості 1 пляшка; віскі «Douglas Laing’s» (Ніghland раrк distillery), ємкістю -0,7 л, міцністю - 53%о у кількості 1 пляшка; вино біле торговельної марки «Теnuta Sant’Anna» (Вrut Millesimato), ємкістю 0,75 л, міцністю - 11%), у кількості 12 пляшок; вино червоне «Саlаmuri» торговельної марки «Меnhirsalento», ємкістю - 0,75 л, міцністю - 15%, у кількості 6 пляшок; вино торговельної марки «Girlan» (Fas. Nr. 9 Vernatsch), ємкістю - 0,75 л, міцністю 13%, у кількості 6 пляшок; вино біле сухе торговельної марки «Scaia» (Garganega/Сhardonnay), ємкістю - 0,75 л, міцністю - 12,5 %, у кількості 12 пляшок; вино біле «Friuli Venezia Giulia» торговельної марки «Рrаdio» (Sobaja), ємкістю - 0,75 л, міцністю - 13%, у кількості 6 пляшок; вино червоне «Friuli Grave» торговельної марки «Рrаdio» (Сrеаrо), ємкістю - 0,75 л, міцністю 14%, у кількості 6 пляшок, станом на 06.10.2020, без врахування ПДВ, мита та обов`язкових платежів і зборів, становила 62545,91 грн (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок п`ять грн 91 коп.).

Визначити ринкову вартість віскі торговельної марки «Аlambic Сlаssique» (Glenrothes), ємкістю - 0,7 л, міцністю - 59,3%, у кількості 1 пляшка; віскі торговельної марки «Саdenhead’s (175 Аnniversary)» (Springbak), ємкістю - 0,7 л, міцністю - 57,0%о, у кількості 1 пляшка; віскі торговельної марки «Wilson&Моrgan Ваrrel Selectoin» (Glenglassaugh), ємкістю - 0,7 л, міцністю -46,0 %, у кількості 1 пляшка; віскі «Сraigellachie» торговельної марки «Оwners Сhoice», ємкістю - 0,7 л, міцністю - 62,8 %, у кількості 1 пляшка; віскі торговельної марки «Таlisker» (Іsle оf skye), серії – Limited еdіtіоn, ємкістю - 0,7 л, міцністю - 60,0 % у кількості 2 пляшки; віскі торговельної марки «Воwmore» (the warehouse dram No. 18), ємкістю - 0,5 л, міцністю - 52,8 %, у кількості 1 пляшка; вино червоне торговельної марки «Сhateau Аrmens» (Saint-Еmilion Grand Сru), ємкістю - 0,75 л, міцністю - 12,5 % у кількості 1 пляшка, станом на 06.10.2020, без врахування ПДВ, мита та обов`язкових платежів і зборів не видається можливим.

Згідно ч.1 ст.374 МК України, товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 4 ст.374 МК України передбачено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

З врахуванням переміщення транспорту по «червоному коридору» та визначеної в протоколі і долучених до нього документів вартості виявлених переміщуваних товарів в сумі 62545,91 грн., митний орган стверджує, що виявлений товар підлягав обов`язковому декларуванню.

ОСОБА_1 належність йому вказаного у протоколі товару не заперечив. У своїх письмових поясненнях вказав, що не мав наміру приховувати будь-який товар, який був у нього в автомобілі, рухався червоним коридором задля його розмитнення. При заповненні декларації допустив помилку, яку хотів виправити, однак йому не дозволили цього працівники митниці.

За вимогами ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В ході судового провадження ОСОБА_1 документів, які підтверджують вартість товару не подав.

Статтею 515 МК України регламентовано право особи, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Водночас, ОСОБА_1 правом на клопотання про призначення незалежної експертизи не скористався.

Нормами вказаної статті передбачено вчинення процесуальної дії щодо призначення експертизи виключно посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 495 МК України, ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, в тому числі висновком експерта.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/3 від 8 жовтня 1998 року (в редакції станом на 19 жовтня 2017 року), підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками: у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Натомість, всупереч Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, у висновку експерта відсутні дані про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи.

Експертиза митним органом експертне дослідження було призначено неодноразово.

Разом з цим, висновок експерта від 07.09.2021 є неповним, вартість частини товару залишилась не визначеною. У поданому суду висновку експерта №ЕД-19/114-21/11359-ТВ від 07.09.2021 відсутні дані про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи, не вказано чи вартість товару визначалася за умови відповідності нанесеному на ньому маркуванню та вимогам нормативно-технічної документації, не вказано чи відповідає відповідності нанесеному на товарі маркування і чи відповідає воно вимогам нормативно-технічної документації, висновок складено шляхом порівняльного підходу, тобто вартість товару визначена за інформацією мережі Інтернет без перевірки його якості. Таким чином, митним органом не усунуто розбіжностей, наведених у постанові Львівського апеляційного суду 19.05.2021, якою повернуто справу для доопрацювання(додаткової перевірки) та фактично в цій частині проігноровано рішення суду яке набрало законної сили, без жодних на це поважних причин або наявності об`єктивних факторів які зумовлюють неможливість виконання вказівок наведених у рішенні суду щодо порядку проведення та призначення експертного дослідження у справі.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 №522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 515 МК України, висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

За оцінкою суду, з урахуванням перелічених недоліків, висновок експерта від 07.09.2021 за своєю суттю фактично містить припущення та не може бути взятий до уваги як допустимий і належний доказ визначення вартості переміщуваного товару.

Крім цього, як видно з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил з частковим визначенням вартості товару складено ще до проведення експертизи 06.10.2020, що свідчить про фіксацію правопорушення без належних та допустимих доказів його вчинення.

Відповідно до положень МК України, вжиття заходів зі встановлення осіб, які порушили митні правила, складання протоколів про порушення митних, з`ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів, покладаються на митні органи, їх територіальні підрозділи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і що саме на відповідних посадових осіб митних органів покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого порушення митних правил з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів.

З врахуванням наведеного, висновок експерта від 07.09.2021 не є допустимим доказом у справі та не може слугувати документом, який визначає точну вартість вищенаведених товарів, а тому у суду немає достатніх даних для визначення ціни переміщуваного товару такою, що перевищує еквівалент 500 євро, тобто що такий товар підлягав обов`язковому декларуванню. В свою чергу, докази, що вага незадекларованого ОСОБА_1 товару перевищувала 50 кг у матеріалах справи також відсутні.

Окрім цього, згідно ст.ст. 10,11 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України є наявність в діях правопорушника вини у формі умислу або необережності.

З пояснень ОСОБА_1 в протоколі про порушення митних правил видно, що він не мав наміру приховати товар у вигляді алкогольних напоїв, товар ввозив відкрито не приховував від митного органу.

У справі відсутні докази, які б спростовували ці пояснення ОСОБА_1 та його уповноваженого представника.

Інкримінуючи ОСОБА_1 те, що він не заявив достовірних даних про наявність, кількість та найменування товарів, що були переміщені через митний кордон, посилаючись на не виконання декларантом передбачених законом обов`язків, митний орган має надати прямі докази умисних дій чи необережності, а також довести той факт, що декларанту достовірно було відомо, що товар підлягає обмеженню щодо ввезення на територію України.

Натомість, у матеріалах справи немає належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 умисних противоправних, винних дій, оскільки даних про те, що у нього був обов`язок зазначати у митній декларації виявлені під час проходження митного контролю речі та він умисно не зробив цього, в ході розгляду справи не здобуто.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 намагався навмисно чи з необережності перемістити товари через митний кордон України, з порушенням положень чинного законодавства, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Виходячи з вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до переконання, що докази, долучені митним органом до протоколу, на підтвердження вини ОСОБА_1 не доводять факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються (ч.3 ст.243 МК України).

За даних обставин, враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, а товар слід повернути останньому або уповноваженій ним особі.

Керуючись ст.ст. 247, 251 КУпАП, ст.ст.458, 467, 472, 527 МК України –

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України закрити.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1994/20900/20 від 06 жовтня 2020 року – повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.