Рішення № 100689356, 28.10.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3299/21

Номер провадження 2/570/1162/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Гречки О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Висоцького Ю.В.

представника третьої особи Комарової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження та в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.11.2017 року. В зазначеній частині будинку зареєстровані його колишня дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 . Проте, відповідачка і дитина там не проживають протягом останніх шести років. Відповідачі мешкають на території "Закритого адміністративно-територіального утворення Знаменськ" Астраханської області Російської Федерації. Наміру повернутися в Україну не мають. З метою позасудового вирішення даної ситуації, відповідачка надіслала позивачу довіреність від 08.02.2021 року № 30/20-н/30-2021-1-179, офіційно перекладену на українську мову, з метою зняття її та доньки з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 . Однак здійснити самостійно зняття з реєстраційного обліку відповідачів за такою довіреністю позивач не має можливості, оскільки необхідно подати оригінали документів, які посвідчують особу. Тому позивач звернувся до суду та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав. Надав суду пояснення щодо вищезазначених обставин. Додатково зазначив, що відповідачка та дитина не проживають у будинку з 2015 року, їх речей у будинку немає.

Представник позивача позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідачка не з`явилася в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала б можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі, відзив на позов до суду не подала, тому судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Клеванької селищної ради Рівненського району Рівненської області суду пояснила, що комісією селищної ради проводилося обстеження житлового приміщення, про що складений відповідний акт. Було встановлено, що відповідачка та її дитина у даному будинку не проживають понад 6 років. Справу просить вирішити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .

В будинку зареєстровані відповідачка та дитина, які з 2015 року там не проживають.

Дані обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_4 , який зазначає, що в утриманні житла відповідачка участі не приймає, особистих речей в будинку немає, житлом не цікавляться та добровільно визначили собі інше місце проживання, і взагалі понад 6 років він їх не бачив.

Факт відсутності відповідачки підтверджується наданим актом, затвердженим селищним головою Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області Кидун Г.Й., що складений комісією працівників сільської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в присутності депутата селищної ради Мельниченко Т.В., свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 від 13 липня 2021 року, яким встановлено, що на момент перевірки за місцем реєстрації, а саме - АДРЕСА_1 відповідачка та дитина були відсутні за даною адресою.

Отже, при розгляді справи були підтверджені доводи позивача та про те, що відповідачка з дитиною протягом 6 років не користувалася будинком, не сплачувала за житлово-комунальні послуги, не користується цим будинком і на даний час.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Чинне законодавство дає ще й інше розуміння поняття «місце проживання», під яким слід розуміти адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Від місця проживання законодавець відмежовує «місце перебування», тобто адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Правовий зміст права користування жилим приміщенням не є тотожним змісту поняття реєстрації місця проживання особи.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані зі зняттям з реєстрації місця проживання.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює, що реєстрація місця проживання особи не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до положень пунктів 33, 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов`язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Як зазначається у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 р., вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. Право на реєстрацію у житловому приміщенні є похідним від наявності права на користування житлом.

Таким чином в ході розгляду справи були встановлені обставини, які дають підстави для задоволення заявленого позову.

Судом встановлено, що відповідачка з дитиною добровільно залишила житло. Вони більше як шість років відсутні за місцем реєстрації, мають інше постійне місце проживання. По суті, відповідачка згідна добровільно знятися з реєстрації, але цьому є перешкоди - вона не надає оригіналів своїх і дитини документів. А тому відповідачка з дитиною втратила право на користування житлом позивача.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення, оскільки він є обґрунтованим і доведеним.

Позивач не заявив про те, щоб понесені ним судові витрати були стягнуті з відповідачки на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивач не бажає відшкодовувати понесені ним судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивача. Таким чином понесені позивачем судові витрати залишаються покладеними на нього.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задоволити повністю.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_1 )

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Острозьким МВ УМВС України у Рівненській області 10.06.2010 року; зареєстрована АДРЕСА_1 )

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 30 жовтня 2021 р.