Рішення № 100688878, 29.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 жовтня 2021 року Справа № 520/15245/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі за текстом – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області відносно ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), а саме податкове повідомлення-рішення №0107996-5606-2035 від 30.05.2019 на суму 146596,85 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено із порушенням норм чинного податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

З боку представника ГУ ДПС у Харківській області 03.09.2021 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання в якому просив суд замінити відповідача – Головне управління ДФС у Харківській області на правонаступника – Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 вирішено: "Замінити відповідача у справі №520/15245/21 з Головного управління ДПС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495). ".

Згідно з ч. 6 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства (надалі за текстом – КАС України) зазначено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суд 03.09.2021 від ГУ ДПС у Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості, та зазначив, що об`єктом оподаткування визначено нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Головним управлінням ДПС у Харківській області податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки був нарахований ОСОБА_1 за 2018 рік виходячи із загальної площі об`єктів нежитлової та житлової нерухомості, за ставками, встановленими рішенням Харківської міської ради.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що за ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно: нежитлова будівля по АДРЕСА_2 загальною площею 3937,60 кв.м..

Головним управлінням ДПС у Харківській області сформоване податкове повідомлення-рішення, а саме: №0107996-5606-2035 від 30.05.2019, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власникам об`єкту за податковий період 2018 рік на суму 146596,85 грн..

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

За приписами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII. який набув чинності з 01.01.2015, ст. 265 Податкового кодексу України (надалі за текстом – ПК України) викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.

Згідно з п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015), податок па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу належить до місцевих податків.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування с об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку: б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування: г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; г) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігориі будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Отже, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі) та тип об`єкта (тобто тип будівлі).

За правилами п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17 встановлено на території міста Харкова на 2018 рік та наступні роки податок па майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені згідно з додатком 1 до цього рішення, відповідно до якого:

Пункт 5 Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються / таких розмірах: 1) Будівлі готельні - 1 відсоток; 2) Будівлі офісні - 1 відсоток; 3) Будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) Гаражі - 0.1 відсотка; 5) Будівлі промислові та склади * 0.25 відсотка; 6) Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) Господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) Інші будівлі - 0.1 відсотка.

Рішенням 23 сесії ХМР 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 "Про внесення змін до рішення 11 сесії ХМР 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у м.Харкові" внесено зміни у Рішення ХМР за №542/17, а саме підпункт 5 пункту 5 додатка 1 виключити.

Крім того, вищевказане рішення набирає чинності з 01.01.2019, крім підпункту 1.14. який набирає чинності з дня його опублікування.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Крім того п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом га перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то є обов`язковими згідно з нормами нього Кодексу, такі податки до принципи рішення справляються виходячи і норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

За приписами п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже, місцеві ради за приписами Податкового кодексу України мають обов`язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки.

Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року (з січня 2020 року - до 25 липня), що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Системний аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що для застосування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік, відповідні ради мають прийняти рішення щодо визначення ставки такого податку саме до 15 липня 2016 року; за 2018 рік - до 15 липня 2017 року, та за 2019 рік - до 15 липня 2018 року.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що спірне податкове повідомлення - рішення №0107996-5606-2035 від 30.05.2019 за 2018 рік прийняте контролюючим органом з посиланнями на ставки встановлені рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, що винесене після початку бюджетного року та після 15 липня 2016 року, що свідчить про порушення відповідачем податкового законодавства, суд доходить висновку про необґрунтованість прийнятого рішення та наявність підстав для його скасування.

Поряд із тим, суд зазначає, що рішенням 11 сесії ХМР 7 скликання "Про місцеві податки і збори у м.Харкові" від 22.02.2017 №542/17, з урахуванням рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1284/18, передбачає застосування ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірах від 0,1% до 1% в залежності від об`єкта оподаткування.

Відповідачем при визначенні розміру податкового зобов`язання зі сплати вказаного податку за нежитлові приміщення позивача (загальна площа 3937,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ) не визначено клас будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС). затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 (будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торгівельні тощо), тоді як розмір ставки такого податку безпосередньо від нього залежить.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області відносно ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), а саме податкове повідомлення-рішення №0107996-5606-2035 від 30.05.2019 на суму 146596 (сто сорок шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 85 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п`ять) гривень 97 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 29.10.2021.

Суддя Супрун Ю.О.