Ухвала суду № 100688475, 28.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 жовтня 2021 р. № 400/10072/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича, за участі третьої особи, яка не заявляє самсотійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної виконавчої служби в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича за участі третьої особи, яка не заявляє самсотійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної виконавчої служби в Миколаївській області про:

- зобов`язання суб`єкта владних повноважень, директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві, Титора Дмитра Павловича:

розглянути заяву ОСОБА_1 в правовому порядку, визначеному чинним законодавством України, в першу чергу законодавством про адміністративне судочинство, верховенством права і законністю, зкрема, в статті 55, 40, 32 Конституції України, Закону “Про інформацію” в правовому порядку, встановленому в ч.2 ст.19, ст.3, 8, 9, 19, 21-22, 24, 40, 55, 64, 68 Конституції України у встановлений в ст.20 закону України “Про звернення громадян” строк - не пізніше 15 днів від дня отримання ухвали суду і за підписом керівника органу державної влади;

надати згідно ст.40, 55, 64 Конституції України, ст.2, 5, 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.6, 10, 13, 17 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з додержанням загальних засад адміністративного судочинства принципу верховенство права, законність передбачені п.13 ч.1 ст.56 КПК України копії процесуальних документів і повідомлень з матеріалів кримінального провадження №42019150000000027;

- повідомлення про результати розгляду "Заяви" в правовому порядку згідно статті 55 Конституції України, закону "Про інформацію", ст.15 закону України "Про звернення громадян" надіслати на адресу ОСОБА_1 за підписом керівника органу державної влади, яким згідно державної реєстрації є Титор Дмитро Павлович, Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Виходячи із вказаних норм встановлено, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством в сфері приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне провадження, як зазначено у статті 3 КПК України, - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається (ч. 1 ст. 221 КПК України).

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 19 КАС України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Судом встановлено, що підставою для звернення із даним позовом зазначено бездіяльність директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича щодо не ознайомлення позивача з кримінальним провадженням №42019150000000027.

У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК протягом кримінального провадження потерпілий має право, зокрема, знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження.

З аналізу вищезазначених положень КПК України слідує, що потерпілий має право знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження.

З врахуванням викладеного, у межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, адже позивач вважає протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича щодо не ознайомлення її з кримінальним провадженням №42019150000000027, що призвело до порушення її прав та інтересів.

Тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Вказана позиція відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.03.2019 у справі №813/1596/18 (провадження №11-1478апп18).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, у зв`язку з тим, що така справа повинна розглядатись в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

При цьому, згідно частини 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду, за правилами КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по адміністративній справі №400/10072/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича, за участі третьої особи, яка не заявляє самсотійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної виконавчої служби в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити, що позивач має право звернутися зі скаргою до слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва в порядку кримінального судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Лебедєва