Рішення № 100688242, 29.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року Київ №320/12197/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача від 29.10.2020 №103950001039 про відмову позивачу у призначенні пенсії,

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілому від Чорнобильської катастрофи із зниженням пенсійного віку, починаючи з 29.10.2020.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що з моменту народження і по 2004 рік проживала в АДРЕСА_1 . Зазначає, що має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії ІV, у зв`язку з чим звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до якої додала усі необхідні документи. Проте, відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, мотивуючи це тим, що згідно з поданими позивачем документами підстав для признання їй пільгової пенсії не має, оскільки відсутні документи, які б підтверджували місце проживання або факт роботи у зоні посиленого радіологічного контролю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від сторін докази по справі.

Ухвалою від 19 травня 2021 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Фастівської міської ради (08500, м. Фастів, Київська область, площа Соборна, 1, код ЄДРПОУ 34446857) довідку про проживання на територіях радіоактивного забруднення (в м. Фастів) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 26.04.1986 по 12.05.2004.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що обов`язковою умовою призначення позивачці пенсії з скороченням пенсійного віку на підставі абз. 6 п. 2 ч.1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є постійне проживання та/або робота в зоні посиленого радіологічного контролю (м. Фастові) на протязі не менше 4 років станом на 01.01.1993 року, доказів чого позивачем не надано. За записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.08.1983 року ОСОБА_1 працювала з 17.08.1983 року по 30.08.1989 рік в Дитячому Садочку №61 м. Фастів; з 12.02.1991 року по 10.10.1991 рік в Центральній клінічній лікарні №2", м. Київ.

За даними паспортної реєстрації позивача з 12.05.2004 року вона постійно проживає в с. Триліси, Фастівського району, яке не віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.

Даних про постійне проживання позивачки до 12.05.2004 рік територіальному органу Пенсійного фонду України не надано.

Відсутність зазначених документів не дали відповідачу змоги дійти висновку про те, що місце роботи або проживання позивачки станом на 1 січня 1993 року становить не менше 4 років і знаходилось в зоні посиленого радіологічного контролю, у зв`язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_3 .

Київською обласною державною адміністрацією 22.08.1995 року позивачу було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 (категорії 4) Серії НОМЕР_4 .

10 серпня 1985 р позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується Копією Свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_5 від 10 серпня 1985 року та Свідоцтва про смерть № НОМЕР_6 від 12.01.1987 р.

04.03.1988 р. позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 в м. Фастові і змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від вказаного шлюбу народилась донька ОСОБА_7 , також в м. Фастові, що підтверджується Копіями Свідоцтва про укладення шлюбу від 4 березня 1988 року №339429 та Свідоцтвом про народження від 22 січня 1992 року №352093.

З 17.08.1983 р по 30.08.1989 р. відповідно до даних трудової книжки № НОМЕР_7 позивачка працювала в дитячому садочку №61 в м. Фастові, де і проживала.

З 12.02.1991 р. по 10.10.1991 р. працювала в центральній районній лікарні в м. Києві.

Згідно з довідкою від 13.11.2020 Голови вуличного комітету м. Фастів ОСОБА_8 , ОСОБА_1 з 1965 по 2004 рік проживала в АДРЕСА_1 (зі слів ОСОБА_1 ) Факт проживання підтверджують ОСОБА_9 , та ОСОБА_10

29.10.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви позивач додала копії документів:

- паспорт громадянина України

- трудову книжку серії НОМЕР_2 ;

- посвідчення особи, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_4 , видане 22.08.1995року Київською обласною державною адміністрацією.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103950001039 від 29.10.2020 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач вказав, що за записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.08.1983 року ОСОБА_1 працювала з 26.04.1986 року по 30.08.1989 рік в Дитячому Садочку №61 м. Фастів, що становить 3 роки 4 місяці 05 днів. Інших документів, які підтверджують місце проживання або факт роботи у зоні посиленого радіологічного контролю не надала. Оскільки період проживання чи факт роботи станом на 1 січня 1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю становить менше 4-х років, підстав для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796 немає.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За нормою статті 26 вказаного Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 13 Перехідних положень цього Закону передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом п`ятим пункту другого статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років, з приміткою, що початкова величина (3 роки) зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (тобто з 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Абзацом шостим цього ж пункту цієї ж статті передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, з приміткою, що початкова величина (2 роки) зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі вказаних абзаців пункту другого статті 55 Закону №796-XII - є факт проживання та/або праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року, або у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року. При цьому, особам, які додатково проживали у зоні гарантованого добровільного відселення в період з 26 квітня 1986 року по 31 липня 1986 року, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 3 роки, а особам, які додатково проживали в зоні посиленого радіологічного контролю в період з 26 квітня 1986 року по 31 липня 1986 року, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17, від 26.09.2018 у справі №205/4589/16-а та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається зі змісту пункту другого статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Оскільки пенсійний вік особи може бути знижено лише за однією підставою, передбаченою статтею 55 Закону, то період проживання та/або роботи особи в зоні гарантованого добровільного відселення не підлягає включенню в період проживання та/або роботи такої особи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Саме такий правовий висновок міститися у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №556/1172/17.

За записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.08.1983 року ОСОБА_1 працювала: з 17.08.1983 року по 30.08.1989 рік в Дитячому Садочку №61 м. Фастів; з 12.02.1991 року по 10.10.1991 рік в Центральній клінічній лікарні №2, м. Київ.

За даними паспортної реєстрації позивача з 12.05.2004 року вона постійно проживає в с. Триліси, Фастівського району, яке не віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.

Даних про постійне проживання позивачки до 12.05.2004 рік територіальному органу Пенсійного фонду України позивачем не надавалось.

Надана позивачкою Довідка (б/н,б/д) виданої головою вуличного комітенту, згідно з якою позивачка проживала по АДРЕСА_1 з 1965 року по 2004 рік суд оцінює критично, оскільки вона складена зі слів позивача, не містить номеру та печатки.

Згідно з листом Виконавчого комітету Фастівської міської ради від 01.07.2021 №06-23/2951, наданого на виконання ухвали суду, дані про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.04.1986 року до 12.05.2004 року у відділі ведення Єдиного демографічного реєстру населення відсутні.

Оскільки обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту другого статті 55 Закону №796-XII - є факт проживання та/або праці особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року, а позивачка доказів проживання або роботи протягом вказаного періоду у такій зоні не менше 4 років не надала, то відповідного права вона не набула.

З врахуванням того, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку за статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач належними документами не підтвердив факт проживання та/або праці у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років в періоді з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правомірно і підставно відмовило йому у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, так як підстав для застосування пільги пов`язаної з роботою та/або проживанням у зоні гарантованого добровільного відселення немає.

Доводи позивача про зворотне не знайшли свого підтвердження в суді.

Також суд відхиляє, як необґрунтовані доводи позивача про те, що для підтвердження особливого статусу достатньо посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю та трудової книжки, натомість подання інших первинних документів, в яких зазначено період роботи та населений пункт, де особа проживала, не є обов`язковим.

Так, згідно з статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у відповідній редакції), при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа надає, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Оскільки право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на умовах статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається з урахуванням періодів проживання або роботи на території радіоактивного забруднення, то вимога про подання відповідних довідок є цілком логічним заходом.

З огляду на встановлене, суд вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, обґрунтовано, добросовісно і розсудливо, що, в свою чергу, вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

При вирішенні спору судом врахована правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №572/456/17.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.