Вирок № 100687693, 27.10.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12184/21

Провадження № 1-кп/686/1157/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Марцинкевича С.А.,

з участю: секретаря Созанської Л.В.,

прокурорів Сухорука С.О., Наконечного В.І.,

представника потерпілого Стасишина А.Л.,

представника цивільного відповідача Кулабіної М.Ю.,

захисника Возняк А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240010003455 від 18 грудня 2020 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісний Мукарів, Дунаєвецького району, Хмельницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 18 грудня 2020 року близько 14 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по прямому, асфальтобетонному покритті проїзної частини вулиці Якова Гальчевського зі сторони вулиці Пілотської в напрямку вулиці Чорновола, у м. Хмельницькому, діючи з необережності, легковажно, розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортній пригоді, проявляючи злочинну самовпевненість на регульованому перехресті вулиць Чорновола та Якова Гальчевського, м. Хмельницького, починаючи рух з виконанням маневру лівого повороту з проїзної частини вулиці Якова Гальчевського на проїзну частину вулиці Чорновола, в порушення вимог пп. 2.3. (б), 10.1., 16.2. Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), проявив неуважність, перед початком та зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху на регульованому перехресті повертаючи ліворуч на зелений сигнал, не надав дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину на яку він повертає, чим створив небезпеку учасникам дорожнього руху, та як наслідок порушень вищевказаних Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , на зазначеному регульованому пішохідному переході допустив наїзд лівим переднім крилом автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Чорновола м. Хмельницького, з ліва на право відносно напрямку руху керованого ним автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки, перелому заднього краю великогомілкової кістки, перелому надколінника з розривом власної зв`язки надколінника, крайового перелому латерального виростку стегнової кістки з розривом латеральної колатеральної зв`язки, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, а також ран м`яких тканин верхньої третини правої гомілки, середньої третини правої гомілки, які, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту пп. 2.3. (б), 10.1., 16.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, зміст яких полягає у наступному:

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.16.2. на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Вищевказані порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 .

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_1 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно 18 грудня 2020 року близько 14 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 рухаючись в напрямку вулиці Чорновола, у м. Хмельницькому, на регульованому перехресті вулиць Чорновола та Якова Гальчевського, м. Хмельницького, починаючи рух з виконанням маневру лівого повороту з проїзної частини вулиці Якова Гальчевського на проїзну частину вулиці Чорновола, проявивши неуважність, повертаючи ліворуч на зелений сигнал, не надав дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину на яку він повертає, та як наслідок, на зазначеному регульованому пішохідному переході допустив наїзд лівим переднім крилом автомобіля на пішохода ОСОБА_2 , чим спричинив їй тілесні ушкодження. Після цього, він одразу викликав швидку допомогу та поліцію.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене підсудному обвинувачення.

Таким чином дії ОСОБА_1 , слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винного, позицію прокурора та сторони захисту, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у мінімальному розмірі.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням.

На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , до обвинуваченого ОСОБА_1 , та ПрАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно позовних вимог потерпіла ОСОБА_2 просить стягнути: з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн. та моральну шкоду в сумі 125000 грн.; з ПАТ «Страхова компанія «Перша» матеріальну шкоду в сумі 47625,6 грн. та моральну шкоду в сумі 2381,3 грн.

Положеннями ч.2 ст.127 КПК передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Перша» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - двісті шістдесят тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну - сто тисяч гривень та франшизою - пятсот гривень.

Статтями 1166, 1167 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовуються особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В свою чергу, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода пов`язана з стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно ст. 24 цього Закону:

24.1. У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

24.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

24.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Відповідно до п. 12.2 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_3 при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Згідно ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

У цивільному позові потерпіла просить суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Перша» на її користь в рахунок відшкодування шкоди 47625,60 грн., що є особистими витратами на придбання лікарських препаратів, проведення медичних обстежень, та моральну шкоду – 2381,30 грн.

Разом з цим, не всі заявлені витрати є обґрунтовані, зокрема в виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10186 за період лікування 18.12.2020 – 27.01.2021 р. не зазначені призначені медикаменти. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України 14.02.2012 р. № 110 затверджено Форму первинної облікової документації № 027/0, яка містить пункти від 1 до 8, зокрема, 7. Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направлені, при виписці. 8. Лікувальні і трудові рекомендації. Проте, вказаних пунктів надана виписка не містить. Тому, за вказаний період страхове відшкодування визначаться в мінімальному розмірі за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої, яка становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів, мінімальна заробітна плата на дату дорожньо-транспортної пригоди – 18.12.2020 р. становила 5000,00 грн., кількість днів лікування – 41 день, вартість одного дня 166,66 грн., тому загальна сума відшкодування матеріальної шкоди за вказаний період становить 6833,06 грн., крім того страховиком відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, тому моральна шкода від вказаної страхової виплати на лікування потерпілої буде становити – 341,65 грн.

Окрім цього, в зв`язку з відсутністю виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого провести аналіз додаткових чеків за період 28.01.2021р.-03.03.2021р. не є можливим.

Відповідно до виписного епікризу Хмельницького військового госпіталю № 474 ОСОБА_2 , перебувала на лікуванні з 04.03.2021р. по 11.03.2021р. По наданим чекам, розмір витрат становить 26717,36 грн., проте містяться чеки на придбання медикаментів, які не зазначені у згаданій виписці. Тому, прийнятними витратами є: 18600,00 грн. за квитанцією №30 від 10.03.2021р. та 5609,36 грн. за квитанцією до прибуткового касового ордера № 447 від 11.03.2021р., що узгоджується з висновком лікаря та довідкою-розрахунком. Моральна шкода в такому випадку становить становить – 1210,46 грн.

З огляду на вищевказане, з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягають витрати на лікування у розмірі 31042,42 грн. (6833,06+18600+5609,36) та моральна шкода у розмірі – 1552,11 грн. (341,65+1210,46)

Посилання цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Перша» у відзиві на те, що зі страхової компанії на користь позивача не підлягають стягненню кошти на відшкодування шкоди потерпілої, оскільки остання в передбаченому законом порядку до страхової компанії не звертався та необхідні документи для визначення розміру шкоди не надавав, суд відхиляє з наступних мотивів.

Так, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.128 КПК України «Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства».

У даному кримінальному провадженні потерпіла ОСОБА_2 пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , ПАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди 27.04.2021 року, тобто до початку судового розгляду.

У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У даному кримінальному провадження потерпіла, яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження заявила цивільний позов як до обвинуваченого (особи, яка безпосередньо заподіяла шкоду) та до ПАТ «Страхова компанія «Перша» як до страхової компанії, з якою було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тобто, між потерпілою та обвинуваченим виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між обвинуваченим та страховою компанією ПАТ «Страхова компанія «Перша» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Разом з тим, визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право ОСОБА_2 , якій шкода завдана кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому вона вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди, що повністю узгоджується із положеннями статей 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

Незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування, тому, подавши позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, потерпілий здійснив відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Саме такий правовий висновок зробила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к).

Суд вважає, що окрім вказаної матеріальної шкоди, вчиненням кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 , завдано і моральної шкоди, оскільки остання перенесла сильний фізичний біль і душевні страждання, що також змінило звичний спосіб її життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Потерпіла тривалий час лікувалася, переживала за своє здоров`я, не могла вести повноцінний спосіб життя, відчувала дискомфорт і незручності, через що вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Окрім цього, потерпіла продовжує отримувати медичну допомогу та потребує сторонньої допомоги.

На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, наслідків, що настали, понесених потерпілою моральних страждань, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 125 000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром, враховуючи наслідки кримінального правопорушення, фізичний і моральний стан потерпілої, є достатньою та справедливою сатисфакцією.

Відповідно до ст.120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Потерпілою понесені витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн., що підтверджується витягом з угоди на правову допомогу та квитанцією до прибуткового касового ордера. Вказаний розмір витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюється та такі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Таким чином, з ПАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню страхова виплата за шкоду заподіяну здоров`ю потерпілої 31042,42 грн. та моральна шкода сумі 1552 грн. 11 коп. (31042,42 грн. х 5%), а решту 123447 грн. 89 коп. (125000 грн. – 1552, 11) моральної шкоди їй, у відповідності до вимог ст.ст. 23,1167, 1187 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати обвинувачений. Також, з обвинуваченого на користь потерпілої підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ – автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 слід повернути ОСОБА_1 за належністю, скасувавши в порядку ст. 174 КПК України накладений на цей автомобіль ухвалою слідчого судді від 23 грудня 2020 року (справа № 686/31660/20) арешт, у якому відпала потреба.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 1144 грн. 15 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ – автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 , який передано на зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій області – повернути ОСОБА_1 .

Накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2020 року арешт на автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з НОМЕР_1 – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1144 грн. 15 коп. процесуальних витрат.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 :

- з ПАТ «Страхова компанія «Перша» 31042 грн. 42 коп. страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю та 1552 грн. 11 коп. моральної шкоди, а всього 32594 грн. 53 коп.,

- з ОСОБА_1 123447 грн. 89 коп. моральної шкоди та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: