Ухвала суду № 100686415, 28.10.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7828/21

УХВАЛА

28 жовтня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №104557, виданого 07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за кредитним договором №401213128 від 03.07.2012 року, заборонити будь-яким особам, в тому числі приватним чи державним виконавцям, вчиняти дії щодо виконання виконавчого напису № 104557, виданого 07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за кредитним договором №401213128 від 03.07.2012 року. Заява мотивована тим, що вона звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №104557, виданого 07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за кредитним договором № 401213128 від 03.07.2012 року. Вважає, що вчинений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що останній вчинено з порушенням вимог закону, з порушенням строку вчинення виконавчого напису та на суму заборгованості, яка не визнається позивачкою, а отже не є безспірною. На підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. 25.08.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП №66587302, у межах якого було проведено дії щодо стягнення спірної суми боргу, зокрема, накладено арешт на кошти позивача в сумі 13498 грн. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову призведе до продовження стягнення заборгованості на підставі оскаржуваного виконавчого документу, законність якого буде оскаржуватися позивачем в судовому порядку. Просить суд заяву задоволити.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передабчено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст. 90 Закону України "Про нотаріат", стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що разом із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про визнання виконавчого написа нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На підтвердження неправомірності вчиненого виконавчого напису нею додано кредитний договір №401213128 від 03.07.2012 року, згідно якого ПАТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 550 грн., а датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісійної винагороди за надання виписок за рахунком становить 04.04.2013 р.

Між тим, як вбачається з оспорюваного виконавчого напису, стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 р. по 03.06.2021 р., а сума боргу становить 11450 грн.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., вчиненого 07.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі під номером 104557.

На підставі спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. 25.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66587302, в межах якого вчиняються виконавчі дії.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, а ОСОБА_1 оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких звернулася ОСОБА_1 .

Отже, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що наявні усі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Між тим суд вважає, що необхідними та достатніми мірами забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, а тому вимога ОСОБА_1 щодо заборонити будь-яким особам, в тому числі приватним чи державним виконавцям, вчиняти дії щодо виконання виконавчого напису № 104557, виданого 07.06.2021 року є необгрунтованою та безпідставною

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задоволити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 07.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 104557 у виконавчому провадженні №66587302.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ідентифікаційний код: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2.

Копію даної ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць Андрію Андрійовичу (73004, м. Львів, вул. Янева В., 23, під`їзд 1, офіс 1)

Копію даної ухвали направити сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Палюх Н.М.