Рішення № 100685532, 29.10.2021, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2874/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2021 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Гичка О.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м.Іршава в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції № 1 Хустського РУП Білогорка Івана Михайловича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАВ № 571268 від 25.09.2021, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , через представника – адвоката Попик Василя Васильовича, звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом до інспектора СРПП відділення поліції № 1 Хустського РУП Білогорка Івана Михайловича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАВ № 571268 від 25.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим за ч.1 ст.122 КУпАП.

В позовній заяві позивач не погоджується з діями відповідача та прийнятим рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності з тих підстав, що Правил дорожнього руху не порушував, його вина у вчиненні правопорушень не підтверджена будь-якими доказами. З вказаних підстав вважає дії інспектора протиправними, а винесену постанову такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 20.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачам відповідно до ч.2 ст.77 КАС України роз`яснено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, за матеріалами справи з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Судом встановлено, що інспектором СРПП відділення поліції №1 Хустського РУП Білогорка І.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ №571268 від 25.09.2021, в якій зазначено, що ОСОБА_1 25.09.2021 о 23 год. 50 хв. керував транспортним засобом Volkswagen реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Білки по вул. Центральній порушив вимоги дорожнього знаку 3.21, а саме виїхав з АЗС під дію знаку в`їзд заборонений, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.8).

В пункті 3.21 Правил дорожнього руху зазначено, що забороняється «В`їзд заборонено» в`їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Так, досліджуючи підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з позовної заяви, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та вважає незаконною винесену постанову поліцейського від 25.09.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в обгрунтування зазначив, що 24.09.2021 близько 23.30 год. він керуючи автомобілем марки Volkswagen реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з центру с. Білки Хустського району, заїхав на АЗС «Робітник», що знаходиться у даному населеному пункті для покупки серветок. Крім водія у автомобілі перебував також пасажир ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_1 . Купивши необхідне, розпочав рух на автомобілі у напрямку виїзду з АЗС. Даний виїзд з АЗС прилягає до однієї з вулиць с. Білки та на ньому розміщений знак 2.1 «Дати дорогу» ПДР України. Переконавшись у відсутності автомобілів, виїхав згідно правил ПДР України з АЗС «Робітник» та під`їхавши до автомобільної дороги сполученням Довге-Іршава повернув наліво у напрямку с. Довге, жодних інших забороняючих знаків на даній АЗС не має. Проїхавши декілька метрів, автомобіль яким керував Позивач було зупинено працівниками поліції. Після чого підійшовши до автомобіля, співробітник поліції ОСОБА_3 висловив вимогу пред`явити документи, а саме водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Виконавши вимогу поліцейського, ОСОБА_1 пред`явив вказані документи, які ОСОБА_3 зафіксував на свій мобільний телефон. На запитання до інспектора, якою була причина зупинки ТЗ, останній відповів, що хоче провести поверхневу перевірку транспортного засобу, так як у нього є підстави вважати, що у автомобілі можуть знаходитися заборонені речі. Після цього, поспілкувавшись ще деякий час з інспектором з приводу зупинки ТЗ, ОСОБА_1 поїхав до себе додому у с. Довге. При цьому в позовній заяві зазначено, що інспектором поліції не було йому повідомлено щодо винесення постанови, а також він не був повідомлений про його права передбачені КУпАП.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведеної норм дає підстави для висновку, що порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

У відповідності зі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 20.10.2021 відповідачам було запропоновано надати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. На день розгляду справи відповідачами до суду не надано відзив на позовну заяву з відповідними доказами, які обґрунтовували правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи, що відповідачі не скористались наданим правом на надання відзиву на позов, до суду не надано будь-якої інформації про неможливість його надання, тому суд, визнає ненадання відповідачами відзиву на позов без поважних причин та вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у наданій позивачем копії оскаржуваної постанови, в порушення вимог ст.ст. 268, 283 КУпАП не міститься опису обставин, достатніх для повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, у змісті постанови відсутні відомості про докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює суд перевірити правомірність дій інспектора та оцінки доказів при притягненні особи до адміністративної відповідальності. Крім цього в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо ознайомлення ОСОБА_1 з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст.268 КУпАП.

У зв`язку із неподанням відповідачами відзиву на позов без поважних причин у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України дії відповідача кваліфікуються судом як визнання позову. Оскільки лише оскаржувана постанова не може беззаперечним доказом вини позивача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення 25.09.2021 серія БАВ №571268 є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Оскільки відповідачі не надали суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 25.09.2021 року Правил дорожнього руху України, а саме порушення вимог дорожнього знаку, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за який його притягнуто до адміністративної відповідальності постановою серії БАВ №571268 від 25.09.2021 року, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.

Як встановлено з матеріалів справи за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 454 грн.

Таким чином на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатської області судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 268, 278, 280 КУпАП, ч.2 ст.77, ст. 246, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову від 25 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія БАВ № 571268 від 25.09.2021, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 1 Хустського РУП Білогорка Іваном Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат в сумі 454 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

- відповідач – інспектор СРПП відділення поліції № 1 Хустського РУП Білогорка Іван Михайлович (90100, Закарпатська область, Хустський район, місто Іршава, вулиця Шевченка, 17).

- відповідач – Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Ференца Ракоці, 13);

Повне судове рішення складено 29.10.2021.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка