Рішення № 100685468, 28.10.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/8864/21

Провадження № 2/243/2604/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Коптєвої А.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Слов`янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12 серпня 2021 року йому стало відомо, що стосовно нього за місцем роботи надійшла постанова «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. на виконання виконавчого напису № 7437, виданого 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., згідно якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» необхідно стягнути грошові кошти в розмірі 54599,75 грн. Але жодних кредитних договорів в розумінні ЦК України, в письмовій формі, з відповідачем він не підписував. Вважає заборгованість спірною, а виконавчий напис таким що вчинено з порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису, право вимоги не підтверджене належними доказами. Просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити та визнати виконавчий напис № 7437 від 12 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. таким, що не підлягає виконанню, також просить стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал»» на його користь судовий збір у сумі 908,00 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 гривень.

Представник позивача - адвокат Керанчук В.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ «Вердикт Капітал», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа – Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав.

Третя особа – Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, також в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7437, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» було стягнуто заборгованість в розмірі 54599,75 гривень.

З постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» від 21 липня 2021 року ВП №65689647 слідує, що на підставі вищенаведеного виконавчого напису приватним виконавцем було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у загальному розмірі 60359,73 гривень.

Разом з тим, відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а також статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України й статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження укладення ним з позивачем кредитного договору, згідно якого вони звернулись до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а також не надано будь-яких свідчень щодо повідомлення ОСОБА_2 про існування вказаної заборгованості по кредиту.

Також, оскільки позивач заперечує обґрунтованість нарахованого розміру заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал», а відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, та ніяких вищевказаних доказів суду не представив, а тому суд погоджується з доводами позивача, та доходить висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанн у судовому засіданні знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат по даній справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження вказаних вимог долучено до матеріалів справи Акт здійснення розрахунку за надані юридичні послуги за договором, що становить 4000 гривень та відомості про їх сплату, а тому суд виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, вважає, що вказані вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 908,00 гривень судового збору, сума якого підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 200, 259, 263-268, 289 ЦПК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем 12 квітня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 7437, яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ: 36799749 було стягнуто заборгованість в сумі 54599,75 гривень, – визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи: 36799749, що знаходиться за адресою: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та витрати на оплату судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, всього 4908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду С.Г. Пронін