Ухвала суду № 100684356, 18.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/25178/21

Провадження №1-кс/760/8675/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Аксьонова Н.М., з участю секретаря судового засідання П`яли П.Б., прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Швеця Є.О., слідчого СВ Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Дулкая І.І., захисника підозрюваного - адвоката Поповіченка О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Дулкая І.І., погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Литвиненком Д.В., у кримінальному провадженні №120211000900002554 від 17 вересня 2021 року,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, м. Мала Виска, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Дулкай І.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Швецем Є.О., про застосування щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні СВ Солом`янського управління поліції ГУНП в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №1202110090002554 від 17 вересня 2021 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 вересня 2020 року о 01 год. 46 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2-А, ОСОБА_1 з належного йому мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 зателефонував на спецлінію «102» і повідомив оператору чергової частини неправдиві відомості про підготовку вибуху за адресою: м. Київ, вул. народного Ополчення, 9, а саме будівлі Управління патрульної поліції м. Києва, що загрожує загибеллю людей.

Реалізуючи свій злочин, ОСОБА_1 о 01 год 46 хв. 17 вересня 2021 року за допомогою власного мобільного телефону марки «iPhone», в якому знаходилася сім картка мобільного оператора Лайф НОМЕР_1 зателефонував на спецлінію «102» та в телефонній розмові, зазначаючи свої анкетні дані, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою та усвідомлюючи те, що дане повідомлення викликає порушення громадської безпеки, повідомив оператору спецлінії «102», який знаходився на робочому місці та виконував покладені на нього функціональні обов`язки, завідомо неправдиву інформацію про те, що в будівлі Управління патрульної поліції м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9 буде здійснено вибух та після чого завершив телефонну розмову.

Поширення ОСОБА_1 завідомо неправдивої інформації про підготовку вибуху призвело до пошуку вибухового пристрою із залученням спеціалістів з вибухотехнічної служби відділу ГУ НП у м. Києві та працівників Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, проводилась евакуація.

Під час проведення огляду за адресою: м. Київ, вул. народного Ополчення, 9, а також прилеглої до нього території працівниками поліції за участі експертів вибухотехнічної служби із застосуванням службової собаки, вибухових речовин, пристроїв, а також предметів, ззовні на них схожих, виявлено не було.

Підозрюваний ОСОБА_1 17 вересня 2021 року о 06 год. 49 хв. (фактичний час 02:50 17.09.2021) затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними, в ході досудового розслідування, в кримінальному провадженні, доказами: рапортом від 17.09.2021; протоколом огляду місця події; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів; актом про застосування службового собаки; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років.

Оскільки ОСОБА_1 знає про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

Також, враховуючи, що ОСОБА_1 не співпрацює зі слідством та не надає доступ до наявних у нього мобільних пристроїв, слідство вбачає можливість у випадку перебування останнього на волі, вчинення ним дій направлених на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема інформації на мобільних пристроях, шляхом віддаленого доступу.

Перебуваючи на волі ОСОБА_1 , може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, а саме зникнути та тривалий час переховуватися від слідства та суду.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. Крім того, захисник вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, про застосування якого просить прокурор, є занадто суворим. Підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання в Київській області, працює і має достатній заробіток, а тому вважає можливим застосувати до нього заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120211000900002554 від 17 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк від двох до шести років).

Також прокурором доведено, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже підозрюваний не співпрацює зі слідством та чинить перешкоди у проведенні слідчих та процесуальних дій.

А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оскільки ні самим підозрюваним, ні його захисником не було заявлено клопотань про застосування домашнього арешту, а також не зазначено місця проживання підозрюваного, в якому можливе виконання ухвали про домашній арешт, при цьому також враховуючи відсутність реєстрації місця проживання підозрюваного у м. Києві, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, має достатній заробіток, про що повідомив захисник у судовому засіданні, слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 186, 193-194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 02 години 50 хвилин 17 вересня 2021 року.

Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 02 годині 50 хвилин 16 листопада 2021 року.

Визначити розмір застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,

- не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 листопада 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Н.М. Аксьонова