Ухвала суду № 100684282, 22.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/9490/21

Справа № 760/28095/21

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва Бурлака О.В., при секретарі судових засідань Каліш С.В., за участю прокурора Литвиненка Д.В., захисника підозрюваного - адвоката Литвиненко М.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві Кобець У.В., погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Литвиненком Д.В. на підставі матеріалів досудового розслідування № 12021100170000151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який неофіційно працює будівельником, без постійного місяця реєстрації на території м. Києва та Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві Кобець У.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що Відділом поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100170000151 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме: 30.05.2019 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт на строк 80 годин; 10.12.2019 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України до 1 року іспитового строку; 14.07.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі, звільнений по відбуттю строку покарання, повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення при таких обставинах.

20.10.2021 року, приблизно о 07 годині 40 хвилин, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «ЕВА №321-а», що за адресою м. Київ, пл. Вокзальна, 5, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «РУШ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в торгівельному залі магазину «ЕВА №321-а», взяв з полиць магазину упаковки зі станками для гоління «Бік», чоловічі, одноразові, пакуванням по 10 шт., в кількості 4 шт., вартістю 85,60 гривень (без урахування ПДВ) та 101,20 гривень (з урахуванням ПДВ), загальною вартістю 342,40 (без урахування ПДВ) та 404,80 гривень (з урахуванням ПДВ), які заховав під куртку, в яку був одягнений.

Продовжуючи свої незаконні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадене, пройшов касу магазину не розрахувавшись за товар, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками магазину та викрадене майно було вилучено.

Злочинними діями ОСОБА_1 , ТОВ «РУШ» було заподіяно майнової шкоди на загальну суму 342,40 гривень (без ПДВ) та 404,80 гривень (з ПДВ).

Як вказує у клопотанні слідчий, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

20.10.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КПК України.

Також, у клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи, застосовані до ОСОБА_1 , не можуть забезпечити належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, а також запобігти вище зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також, зазначив, що останній підозрюється у вчиненні ще одного аналогічного кримінального правопорушення, про що надав підтверджуючі матеріали

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а саме домашній арешт у нічний час доби.

Підозрюваний підтримав свого захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100170000151 від 20.10.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 жовтня 2021 року, часом фактичного затримання ОСОБА_1 є 07 год. 57 хв. 20 жовтня 2021 року.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що додані до клопотання.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як не має постійного місця проживання на території міста Києва та Київської області, не має постійного джерела доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти злочини майнового характеру, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, особу підозрюваного, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Також, судом, відповідно до вимог п.2 ч. 2 ст. 183 КПК України, приймається до уваги дані про повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчинені іншого аналогічного злочину, про що не заперечує останній.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше судимий, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 758 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; докласти зусиль до пошуку роботи; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві Кобець У.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжній захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 07 години 57 хвилин 20 жовтня 2021 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується о 07 годині 57 хвилин 18 грудня 2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4758 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.В.Бурлака