Ухвала суду № 100683926, 06.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23292/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Білоцерківця О.А.,

за участю секретаря Мамед О.Ю.,

прокурора Вула Д.Ю.,

захисника обвинуваченого Кульшенка Р.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шатой, Чечено-Інгушської АРСР, Російської Федерації, чеченця, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, з метою уникнення переслідування та затримання його правоохоронними органами України та Російської Федерації, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), упродовж 2016-2017 років, але не пізніше 12.05.2017 вчинив дії з пособництва виготовлення завідомо підроблених документів, які надають права або звільняють від обов`язків та використав у подальшому завідомо підроблені документи.

Так, згідно інформації Укрбюро Інтерполу України ОСОБА_1 обвинувачується компетентними органами Російської Федерації у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 208 КК Російської Федерації (участь в озброєному формуванні, не передбаченому федеральним законом), у зв`язку з чим його оголошено у федеральний розшук.

Постановою Старопромисловського районного суду міста Грозного Чеченської Республіки від 09.12.2015 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою з моменту екстрадиції на територію Російської Федерації або фактичного затримання на території Російської Федерації.

Між тим, перебуваючи на території України, упродовж 2016-2017 років ОСОБА_1 , вчинив злочинні дії, спрямовані на пособництво у підробці документів з метою їх подальшого використання, а саме перебуваючи у невстановленому слідством місці, надав невстановленим особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження , фотокартку зі своїм зображенням для підробки паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , шляхом її вклеювання до паспорту.

За даними Єдиної інформаційно- аналітичної системи ДМС встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , документований Сімферопольським РВ ГУМВС України в АР Крим паспортом громадянина України від 22.05.2012 року серії НОМЕР_1 .

Крім цього, ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, з метою уникнення переслідування та затримання його правоохоронними органами України та Російської Федерації, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами (матеріали відносно, яких виділені в окреме провадження), упродовж 2016 року, але не пізніше 29.04.2016 вчинив дії, спрямовані на отримання посвідки на тимчасове проживання на території України та паспорту громадянина України, виданого на іншу особу із власною фотокарткою, укладення фіктивного шлюбу, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи.

Так, у квітні 2016 року, ОСОБА_1 , за допомогою невстановлених слідством осіб познайомився із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого,

ОСОБА_1 , не маючи на меті укладання шлюбу відповідно до норм Сімейного кодексу України, діючи за попередньою змовою групою осіб невстановленими досудовим розслідуванням особами звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області із заявою про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_3 .

Відповідно до матеріалів відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області термін реєстрації шлюбу було скорочено на підставі ст. 32 Сімейного кодексу України у зв`язку із наданням довідки про вагітність ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_1 розумів фіктивність подачі заяви оскільки ОСОБА_3 фактично не була вагітна та не бажав вступити у шлюб з нею.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , вказали завідомо неправдиві відомості із наданням відповідних завідомо підроблених документів, які являлись підставою для скорочення терміну реєстрації в установленому порядку шлюбу, а саме довідки № 618/42, виданої Комунальною установою «Центральна міська лікарня «Поліклініка № 1» жіноча консультація Корольського району, згідно якої станом на квітень 2016 року ОСОБА_3 перебувала під наглядом лікаря акушера-гінеколога з приводу 7-8 тижнів вагітності.

Між тим, адміністрацією Комунальної установи «Центральна міська лікарня «Поліклініка № 1» м. Житомира повідомлено, що ОСОБА_3 на обліку по вагітності не перебувала, довідка за реєстраційним номером № 618 була видана на ім`я іншої особи.

Крім цього, ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, з метою уникнення переслідування та затримання його правоохоронними органами України та Російської Федерації, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами (матеріали відносно, яких виділені в окреме провадження), упродовж 2016 року, але не пізніше 29.04.2016 вчинив дії, спрямовані на отримання посвідки на тимчасове проживання на території України та паспорту громадянина України, виданого на іншу особу із власною фотокарткою, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи.

Так, ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на підроблення документів з метою їх подальшого використання, у квітні 2016 року, більш точний час не встановлено, у м. Житомирі звернувся до УДМС України в Житомирській області з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, зазначивши підставу отримання такої посвідки - возз`єднання сім`ї та надав копію свідоцтва про укладення шлюбу із ОСОБА_3 .

На підставі наданих документів, ОСОБА_1 в УДМС України в Житомирській області 29.04.2016 видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 строком дії до 24.04.2018, на підставі ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Також, 12.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції у місті Києві, із заявою про видачу йому повторного свідоцтва про народження у зв`язку із втратою, вказавши свої анкетні дані як: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , пред`явлений паспорт, серія НОМЕР_3 , виданий Сімферопольським РВ ГУМВС України в АР Крим 22.05.2012». На підставі поданої ОСОБА_1 заяви, 12.05.2017 вказаним відділом видано повторне свідоцтво серії

НОМЕР_4 про народження на ім`я « ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Крім того ОСОБА_1 24.05.2017 звернувся до Печерського РВ ГУДМС України в м. Києві, представившись як « ОСОБА_2 », із заявою про видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви, вказаним відділом видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Під час судового засідання захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити провадження до судового розгляду.

Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 , що суд, за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив суду, що зміст правових наслідків закриття провадження з нереабілітуючих підстав йому цілком зрозумілий та проти закриття провадження з відповідних підстав не заперечує.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, з`ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить наступних висновків.

Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки, визначені цією статтею, зокрема, два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка винила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України віднесені до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.

Обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Суд також з`ясував, що його позиція є добровільною і істинною.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 285 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності - звільнити.

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності - звільнити.

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності - звільнити.

Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, - закрити.

Судові витрати:

- за проведення експертизи у розмірі 8 866 грн. - віднести на рахунок держави.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.А.Білоцерківець