Ухвала суду № 100683701, 21.10.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6888/21

Справа № 754/3288/21

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, директора Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичного центру Деснянського району м. Києва Лимара Юрія Вікторовича, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2021 суддею Скрипка О.І. заявлено самовідвід по зазначеній справі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.03.2021 справу розприділено судді Саламон О.Б.

До відкриття провадження по справі ОСОБА_1 неодноразово направляла заяви про відвід судді Саламон О.Б., на підставі чого ухвалами від 05.03.21, 09.03.21, 15.03.2021, 17.03.2021, 18.03.2021, 22.03.2021 було відмовлено у задоволенні заяв про відвід і визнано їх необґрунтованими.

У відповідності до ухвали суду від 30.03.2021 в частині вимог до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо зобов`язання Деснянської РДА в м. Києві розірвати контракт достроково з директором Лимарем Ю.В. та щодо стягнення з Деснянської РДА в м. Києві на користь ОСОБА_2 моральної шкоди суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 п. 3 ст.186 ЦПК України, в іншій частині вимог, позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 4, 9, 10, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

17.05.2021 у відповідності до ухвали суду позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 в частині вимог до директора Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичного центру Деснянського району м. Києва Лимара Юрія Вікторовича про відшкодування моральної шкоди - вважати не поданим та повернути заявнику, роз`яснивши право на повторне звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.09.2021 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17.05.2021 року скасовано справу направлено для продовження розгляду.

У відповідності до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.10.2021 вказана цивільна справа розприділена судді Саламон О.Б.

Дослідивши позовну заяву в частині вимог до директора Лимара Ю.В. щодо відшкодування моральної шкоди, перевіривши виконання позивачем вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, суд приходить до наступного.

В частині вимог до директора щодо стягнення моральної шкоди, позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 4,10, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:

-позивачем не обґрунтовані вимоги позову стосовно директора Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичного центру Деснянського району м. Києва Лимара Ю.В.;

-позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Щодо клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору, слід зазначити наступне.

В позовній заяві позивач посилається на те, що остання є матір`ю «малолітнього» ОСОБА_2 , 2005 року народження і діє в інтересах дитини, однак з таким твердженням суд не погоджується, оскільки малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. (ст. 6 СК України), при цьому обгрунтування звернення в інтересах саме захисту дитини та яким чином зазначена справа стосується її інтересів, не зазначено, враховуючи те, що позовна заява містить позовні вимоги до директора КНПКДЦ Деснянського району м. Києва Лимара Ю.В. з прав людини про відшкодування моральної шкоди у розмірі 17 348 256 грн.

Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на п.п.14 п. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої, судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору у зв`язку з його необґрунтованістю.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не надано до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимогу позову про відшкодування моральної шкоди, або надати до суду належні докази звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд вказує на те, що позивач не позбавлена можливості усунути зазначені недоліки позову шляхом подання до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження свого матеріального та майнового стану, або наявності обставин, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які б слугували підставою для звільнення її від сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачам необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог п. 4,10, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. ст.148, 175-177, 185-186 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір»-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, директора Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичного центру Деснянського району м. Києва Лимара Юрія Вікторовича, про відщкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б. Саламон