Постанова № 1006829, 27.09.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2007 р.

15:00

Справа № 7/571/07

м. Миколаїв

За позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва, 54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А

До відповідача: Приватного підприємства “Сотіс”, 54001, м.Миколаїв, вул. Московська, 8, кв. 15

Про: стягнення за рахунок активів відповідача податкового боргу в сумі 203,57 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.

Представники:

Від позивача: Єрошкіна П.В., дов. № 1785/9/10-06 від 12.04.2007 р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва звернулась до господарського суду із позовними вимогами про стягнення за рахунок активів Приватного підприємства “Сотіс” податкового боргу в сумі 203,57 грн.

Ухвали господарського суду від 31.08.2007р. та додана до них позовна заява надіслані на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою пошти: “адресат вибув”.

Враховуючи, що ухвали суду від 31.08.2007 року та додана до них позовна заява з додатком надіслані на адресу відповідача: 54001, м.Миколаїв, вул. Московська, 8, кв. 15 яка зазначена в позовній заяві та витязі із ЄДРПОУ № 19/10-142/1 від 09.07.2007 року (а.с. 8) то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та заперечень проти позову не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство “Сотіс” зареєстровано, як суб’єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 9), та є платником податків та обов’язкових платежів.

Згідно розрахунку позивача відповідач має заборгованість по платежам перед бюджетом в сумі 203,57 грн., а саме:

- Податок на прибуток приватних підприємств в сумі 150,49 грн.;

- Податок на додану вартість в сумі 53,08 грн.;

- Пеня в сумі 9.22 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується: декларацією з податку прибуток підприємства № 50424 від 20.12.2006 року, податковим повідомленням-рішенням № 0002261501/0 від 05.02.2007 року, податковим повідомленням-рішенням № 0002271501/0 від 05.02.2007 року, податковою декларацією з податку на додану вартість № 51003 від 20.12.2006 року, податковою декларацією з податку на додану вартість № 57545 від 20.01.2007 року, корінцем першої податкової вимоги від 31.03.2006р. № 1/337, корінцем другої податкової вимоги від 12.09.2006р. № 2/667. Податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги отримані відповідачем та у встановленому законом порядку ним не оскаржувались.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 20.12.2003 року зі змінами та доповненнями (Далі Закон України № 2181-ІІІ), - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені Законами терміни.

Органи державної податкової служби на підставі ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” мають право в установленому законом порядку проводити перевірки дотримання суб’єктами господарської діяльності вимог податкового законодавства, за результатами яких донараховувати податкові зобов’язання, застосовувати штрафні санкції та стягувати їх до бюджетів згідно діючого законодавства.

Враховуючи, що суми податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України № 2181-ІІІ, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАСУ Господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути за рахунок активів Приватного підприємства “Сотіс” (54001, м.Миколаїв, вул. Московська, 8, кв. 15, р/р № 26007225307002 в Ф-я Миколаївське РУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 20913292) на користь Державного бюджету Заводського району (р/р 34128999700003 банк УДК у Миколаївській області, МФО 826013) податковий борг в сумі 203,57 грн.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя