Рішення № 100681343, 25.10.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2728/21

Провадження № 2/359/2026/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

встановив :

30 березня 2021 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі по тексту – ПАТ НАСК «ОРАНТА»), через представника Негрич С.Ю., звернулось до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на власну користь страхове відшкодування в розмірі 9839 грн. 96 коп. та витрати по оплаті правничої допомоги та судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп..

Вимоги обгрунтовано тим, що 23 липня 2020 року в м. Києві по вул. Чорновола сталася дорожньо транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участі автомобіля «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , під час якої автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року відповідача визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно- правова відповідальність ОСОБА_1 на підставі договору обов`язкового страхування була застрахована у ПАТ НСК «ОРАНТА».

Власнику пошкодженого автомобіля автомобілем «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 позивачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 9839 грн. 96 коп.

Враховуючи наведені обставини та керуючись вимогами п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті страхового відшкодування та згідно ст. 133, 141 ЦПК України, інші витрати у справі, оскільки відповідач на момент скоєння ДТП не мав документа, що посвідчує право керувати транспортним засобом.

В судове засідання представник позивача та відповідач, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, не з`явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву не подав. Однак його представник подав заяву, якою розгляд справи просив здійснити у його відсутність. Представник позивача подав до суду заяву, якою розгляд справи просив здійснити у їх відсутність, позовні вимоги просив задовольнити і в разі неявки відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

У зв`язку з неявкою сторін, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, давши їм належну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 23 липня 2020 року в м. Києві по вул. Чорновола сталася дорожньо транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участі автомобіля «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , під час якої автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року відповідача визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 на підставі договору обов`язкового страхування була застрахована у ПАТ НСК «ОРАНТА» (а.с. 68). Дане судове рішення набрало законної сили 25 вересня 2020 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На момент ДТП «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , був застрахований у позивача за полісом № АО 5654009 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 вересня 2019 року. Наведене визнається і не заперечується сторонами, доказів протилежного суду сторонами не надано.

За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Національна поліція України Департаменту патрульної поліції у м. Києві у листі від 05 січня 2021 року за № 164/41/11/4/02.2021 зазначила, що згідно їх інформаційного порталу 23 липня 2020 року інспектор патрульної поліції м. Києва виніс відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанову ЕАМ № 2865262 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП (не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії) (а.с. 7).

Додатково, факт скоєння вищевказаного ДТП від 23 липня 2020 року відповідачем, без посвідчення водія підтверджується листом НПУ від 14 вересня 2021 року за № С-433/41/40/2/03-2021 та постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. 00 коп. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Дана постанова суду І інстанції, за наслідком перегляду 12 червня 2020 року постановою Київського апеляційного суду залишена без змін та набрала законної сили 12 червня 2020 року.

01 жовтня 2020 року позивач, на підставі : повідомлення ОСОБА_2 від 24 липня 2020 року про ДТП; заяви ОСОБА_2 від 24 липня 2020 року про страхове відшкодування; дослідження № АА 8538 ХС-2 від 31 липня 2020 року; ремонтної калькуляції від 29 липня 2020 року; протоколу огляду транспортного засобу; страхового акта № ОЦВ-20-32-31153/1 від 28 вересня 2020 року; розрахунку страхового відшкодування від 25 вересня 2020 року; виплатило потерпілій від ДТП особі – ОСОБА_2 , страхове відшкодування в розмірі 9839 грн. 96 коп. (а.с. 8-19).

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно вимог ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 38.1.1 (б) ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У статті 1191 ЦК України вказано, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, враховуючи надані позивачем докази, а також враховуючи факт керування застрахованим транспортним засобом ОСОБА_1 без посвідчення водія відповідної категорії суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на корить позивача підлягає стягненню виплачене ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 9839 грн. 96 коп.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 133 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2270 грн. 00 коп., що є мінімальною ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.4), підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 22, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 3, 12, 22, 28, 29, 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 10-13, 76-82, 133,141, 259, 263 - 265, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» страхове відшкодування в розмірі 9839 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок та суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Позивач : Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, місце знаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб – невідомі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 28 жовтня 2021 року .

Суддя Л.В. Яковлєва