Постанова № 100680521, 29.10.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 194/531/17

1-кп/185/22/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року. м. Павлоград.

Колегія Павлоградського міськрайонного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

суддів: Гаврилова В.А., Бондаренко В.М.,

секретаря - Самойленко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12017040400000114 від 27.02.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця

с. Первомайське, Ясинуватського району, Донецької області,

громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,

неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , тимчасово зареєстрований та

проживаючий за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 24 листопада 2015 року Петропавлівським районним

судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186,

ч.1 ст.296, ч.1 70 КК України до 4 років позбавлення

волі. На підставі ст.75 КК України від відбування

покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

покарання не відбув,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , уродженець м. Орджонікідзе (нині м. Покров), Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою повною освітою, не одруженого, на утримані нікого не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 18 грудня 2009 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ст.75, ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 16 березня 2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.289, ст.69, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 30 липня 2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпра за ч.1 ст.186, ст.395, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.02.2016 року з Дніпропетровської виправної колонії № 89 за ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпро від 16.02.2016 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України,

за участю:

прокурора - Ніколайчука В.А.,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілого - Білоусова Г.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Жмуренка А.В., Сліпця С.М., Бєлякова А.Ф.,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.02.2017 року, приблизно о 00:53 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля автостанції розташованої по вул. Курська 1-а, м. Тернівка Дніпропетровської області, та діючи з корисливих мотивів вступили в злочину змову між собою, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою доведення спільної злочинної змови до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_8 знаходиться в стані сильного алкогольного сп`яніння, при цьому усвідомлюючи, що він зважаючи на свій стан не в змозі чинити активний опір, підійшли до автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , де ОСОБА_1 , перебуваючи у вищевказаний час та місці підійшов до ОСОБА_8 і, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров`я особи, яка зазнала нападу, завдав удар кулаком руки в живіт ОСОБА_8 , таким чином придушив його волю до опору, та приховуючи від оточуючих свою справжню злочинну мету, бажаючи уникнення можливого припинення злочину від сторонніх осіб, притримуючи рукою провів і посадив потерпілого на заднє сидіння салону вказаного автомобіля.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свою злочинну змову, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, керуючись спільним умислом, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , відвезли ОСОБА_8 у безлюдне місце, а саме до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини, на відстані приблизно 700 метрів від м.Тернівка Дніпропетровської області, у напрямку с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.02.2017 року, приблизно в період часу з 01:09 год. до 01:20 год., зупинили даний автомобіль таксі, і залишивши в ньому водія ОСОБА_3 , вивели з салону автомобіля ОСОБА_8 на вказану ділянку місцевості де у вказаний час, з метою доведення своїх злочинних дій, що виразилися у нападі, спрямованому на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, нанесли кожен не менш ніж по п`ять ударів ногами, кулаками рук та ліктями в життєво важливі частини тіла, по обличчю та голові ОСОБА_8 , та свої злочинні дії супроводжували незаконними вимогами передати їм наявні у потерпілого грошові кошти та цінне майно.

В результаті насильницьких дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім`яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім`яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім`яної долей; субарахноїдального крововиливу у об`єкті «речовина головного мозку зі сторони основи»; діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров`я судин у лівих та правих лобних та тім`яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.

Продовжуючи свої насильницькі дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що потерпілий не в змозі чинити опір внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, повалили ОСОБА_8 на землю та заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 , вартістю 600 гривень, з вставленою у нього сім-карткою мобільного оператора «МТС» номер НОМЕР_5 , вартістю 15 гривень,та грошовими коштами у сумі 100 гривень однією купюрою номіналом 100 гривень, чим спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 715 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном скоїли напад поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_8 , та внаслідок їх умисних злочинних дій потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження та завдано матеріальної шкоди на загальну суму 715 гривень.

Залишивши ОСОБА_8 на узбіччі дороги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли використовуючи автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , та викраденим майном розпорядились на свій розсуд, при цьому грошові кошти в сумі 100 грн. ОСОБА_1 привласнив собі, а мобільний телефон марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 з вставленою у нього сім-карткою мобільного оператора «МТС» номер НОМЕР_5 ОСОБА_2 привласнив собі.

Крім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на автостанції по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, усвідомлюючи, що ними напередодні скоєно особливо тяжке кримінальне правопорушення - розбійний напад на ОСОБА_8 поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, у вказаний час та місці попередньо вступили в злочину змову між собою спрямовану на приховування даного злочину, та вдруге за грошову винагороду залучили автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , з метою поїздки за межі м. Тернівка Дніпропетровської області до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області для того щоб попередити можливість звернення потерпілого ОСОБА_8 до поліції про вчинений щодо нього злочин.

Так, приблизно о 02:00 год. 19.02.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 у напрямку вказаної ділянки місцевості, проїхавши будівлю ВСП шахта «Тернівська» Шахтоуправління «Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська 1, побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська» у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка іде пішки ОСОБА_8 . Зупинившись біля вказаного пропускного пункту шахти «Тернівська» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля таксі та підійшли до ОСОБА_8 який не впізнавши їх, попросив допомогу і викликати поліцію.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остаточно впевнившись, що ОСОБА_8 у будь-якому разі звернеться до поліції про вчинений ними відносно останнього злочин, і переконати потерпілого погрозами або застосуванням насильства приховати злочин не вдасться, реалізуючи свою попередню змову, діючи групою осіб, припускаючи протиправне спричинення смерті людині з метою приховування скоєного ними злочину, застосовуючи фізичну силу проти волі потерпілого, помістили його до багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , тобто викрали ОСОБА_8 шляхом відкритого заволодіння, і таким чином, обмежили його волю , та цієї ж доби, приблизно о 02:20 год., привезли ОСОБА_8 у багажному відділенні зазначеного автомобіля на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходячись на вказаній ділянці місцевості, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, свідомо припускаючи протиправне спричинення смерті людині, застосовуючи фізичну силу, витягли потерпілого ОСОБА_8 з багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , та з метою доведення своєї злочинної змови до кінця, 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год. умисно, кожен нанесли не менш ніж 10 ударів кулаками рук та ногами в життєво важливі частини тіла, а саме по обличчю та голові ОСОБА_8 , внаслідок чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім`яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім`яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім`яної долей; субарахноїдального крововиливу у об`єкті «речовина головного мозку зі сторони основи»; діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров`я судин у лівих та правих лобних та тім`яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та утворились при життєво від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вказаній області.

Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_8 впав на землю берегу ріки без ознак перебування у свідомості та перестав ворушитись. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи реалізувати свою злочину змову на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , з метою приховати інший злочин - розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в місці звуження ріки, де розташований залізо - бетонний жолоб, що штучно обмежує русло під мостом, який веде з м. Тернівка в напрямку с. Богданівка Павлоградського району, Дніпропетровської області, та через сильну течію не покривався льодом, а мав шар води достатній для занурення, діючи спільно, умисно зіштовхнули ОСОБА_8 з берегу ріки Тернівка обличчям вниз у воду, при цьому фізично, утримуючи його в такому положенні, розуміючи та свідомо припускаючи, що потерпілий через свій непритомний стан, знаходячись обличчям у воді не має змоги дихати та захлинеться рідиною внаслідок чого настане його смерть.

Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 настала смерть ОСОБА_8 від механічної асфіксії, яка розвинулась при закритті дихальних шляхів рідиною внаслідок утоплення у воді.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розуміючи протиправність своїх дій, що виразилось в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи їх суспільну небезпеку, з метою приховати сліди злочину, діючи спільно, відволокли труп ОСОБА_8 до зарослі очерету у відвідному каналі річки Тернівка, який розташований приблизно на відстані 50 метрів від скоєння злочину, неподалік від будинків №43 та АДРЕСА_8 , де його залишили та зникли з місця скоєння злочину на автомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., знаходячись на ділянці місцевості поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, своїми умисними діями, спрямованими на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, спричинили смерть ОСОБА_8

ОСОБА_3 , 19.02.2017 року, приблизно о 00:50 год., перебуваючи по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був залучений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за винагороду надавати їм послуги з перевезення.

19.02.2017 року, приблизно о 00:53 год., ОСОБА_3 , перебуваючи на вищевказаному місці, діючи умисно, з метою заздалегідь не обіцяного приховування зазначеного особливо тяжкого злочину, надав транспортний засіб, а саме автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під його керуванням для примусової, проти волі потерпілого посадки його в салон автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, ОСОБА_3 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_1 , та розуміючи їх протиправність, перевіз потерпілого ОСОБА_8 та осіб що вчинили щодо нього насильницькі дії - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у безлюдне місце, а саме до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, де зупинивши автомобіль був очевидцем заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та заволодіння його майном. При цьому ОСОБА_3 , заходи по попередженню злочину не вжив, а продовжуючи свої злочинні дії, по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи, що відносно ОСОБА_8 вчинені насильницькі дії і він потребує допомоги, залишив потерпілого ОСОБА_8 на узбіччі дороги, і надав транспортний засіб - автомобіль таксі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких вивіз з місця скоєння злочину.

В подальшому до 01.03.2017 року ОСОБА_3 , з метою перешкоджання своєчасному виявленню, розкриттю зазначеного злочину, притягненню до кримінальної відповідальності винних у ньому осіб, діючи умисно, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, приховав відомі йому обставини злочину та осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приховав факт надання допомоги у скоєнні злочину - послуг з перевезення та надання транспортного засобу - автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Таким чином, ОСОБА_3 , ставши очевидцем вчинення особливо тяжкого злочину, діючи умисно, маючи вільну можливість звернутися до правоохоронних органів, не вчинив будь-яких дій спрямованих на повідомлення про факт вчинення злочину, заздалегідь не обіцяно приховав від правоохоронних органів особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України - розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., знаходячись на ділянці місцевості поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, своїми умисними діями, спрямованими на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, здійснили викрадення потерпілого та спричинили смерть ОСОБА_8 , та з метою перешкоджання викриттю даного злочину, умисно вчинив активні дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування даного особливо тяжкого злочину.

Так, ОСОБА_3 , 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був вдруге залучений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за винагороду надавати їм послуги з перевезення.

19.02.2017 року, приблизно з 01:50 год. по 02.00 год., ОСОБА_3 , на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що ними напередодні скоєно особливо тяжке кримінальне правопорушення - розбійний напад на ОСОБА_8 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, наавтомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L» реєстраційний номер НОМЕР_3 , повіз їх на виїзд з м. Тернівка у напрямку с. Вербки Павлоградського району, Дніпропетровської області, де вони побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська», у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка, йде пішки ОСОБА_8 , який, не впізнавши їх, попросив допомоги і викликати поліцію. ОСОБА_3 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і усвідомлюючи їх протиправність, діючи умисно, у вищевказаний час та місці, з метою заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, надав поліетиленову плівку та надав і відчинив багажне відділення транспортного засобу - вищевказаного автомобіля таксі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які примусово, проти волі потерпілого, із застосуванням фізичної сили помістили туди, тобто викрали ОСОБА_8 . Продовжуючи свої злочинні дії по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, ОСОБА_3 цієї ж доби, приблизно о 02:20 год., продовжуючи виконувати протиправні вимоги ОСОБА_1 , та розуміючи їх протиправність, перевіз у багажному відділенні автомобіля таксі потерпілого ОСОБА_8 на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна м. Тернівка, Дніпропетровської області, де зупинивши автомобіль був очевидцем заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та спричинення смерті ОСОБА_8 .. При цьому ОСОБА_3 , заходи по попередженню злочину не вжив, а продовжуючи свої злочинні дії, по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавили життя ОСОБА_8 , надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль таксі за допомогою якого під його керуванням вивіз останніх з місця скоєння злочину.

В подальшому, до 01.03.2017 року, ОСОБА_3 , з метою перешкоджання своєчасному виявленню, розкриттю зазначеного злочину, притягненню до кримінальної відповідальності винних у ньому осіб, діючи умисно, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснив приховування слідів злочину, що виразилися в їх знищенні, а саме змив сліди крові потерпілого з поліетиленової плівки на якій в багажному відділенні перевозили викраденого потерпілого, крім того, приховав відомі йому обставини злочину, місце знаходження трупу та осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приховав факт надання допомоги у скоєнні злочину - послуг з перевезення та надання транспортного засобу - автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Таким чином, ОСОБА_3 , ставши очевидцем вчинення особливо тяжкого злочину, діючи умисно, маючи вільну можливість звернутися до правоохоронних органів, не вчинив будь-яких дій спрямованих на повідомлення про факт вчинення злочину, заздалегідь не обіцяно приховав від правоохоронних органів особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 3, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто навмисне протиправне спричинення смерті викраденій людині, скоєне з метою приховати інший злочин, та за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_3 , 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи по вул. Курська,1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був вдруге залучений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за винагороду надавати їм послуги з перевезення. 19.02.2017 року, приблизно з 01:50 год. по 02.00 год., ОСОБА_3 добровільно погодився на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвезти їх на місце скоєння напередодні злочину, а саме розбійного нападу на ОСОБА_8 поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто на ділянку місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області, у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Рухаючись наавтомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 на виїзд з м. Тернівка у напрямку с. Вербки Павлоградського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська» у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка, йде пішки ОСОБА_8 , який не впізнавши їх, попросив допомоги і викликати поліцію.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остаточно впевнившись, що ОСОБА_8 у будь-якому разі звернеться до поліції про вчинений ними відносно нього злочин, і переконати потерпілого погрозами або застосуванням насильства приховати злочин не вдасться, реалізуючи свою попередню змову, діючи групою осіб, припускаючи протиправне спричинення смерті людині, з метою приховування скоєного ними злочину, вирішили із застосування фізичної сили проти волі викрасти ОСОБА_8

ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинний характер і протиправність дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , умисно приєднався до дій останніх спрямованих на викрадення людини, тобто відкрите заволодіння нею, та усвідомлюючи, що потерпілий розуміє значення вчинюваних відносно нього злочинних дій, відкрив та надав доступ до багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , куди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скориставшись допомогою ОСОБА_3 , застосовуючи фізичну силу, проти волі потерпілого, помістили його до багажного відділення вказаного автомобіля таксі, тобто викрали ОСОБА_8 шляхом відкритого заволодіння, і таким чином, обмежили його волю.

Цієї ж доби, приблизно о 02:20, ОСОБА_3 , продовжуючи надавати допомогу у викраденні людини, керуючи вищевказаним автомобілем таксі, разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привіз ОСОБА_8 у багажному відділенні автомобіля на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скориставшись допомогою ОСОБА_3 у викраденні людини, знаходячись на вказаній ділянці місцевості, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи очевидно для ОСОБА_3 , який свідомо припускав настання суспільно-небезпечних наслідків від їх дій, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, застосовуючи фізичну силу, витягли потерпілого ОСОБА_8 з багажного відділення автомобіля таксі, та 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., кожен умисно нанесли не менш ніж 10 ударів кулаками рук та ногами в життєво важливі частини тіла, а саме по обличчю та голові ОСОБА_8 , внаслідок чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім`яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім`яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім`яної долей; субарахноїдального крововиливу у об`єкті «речовина головного мозку зі сторони основи», діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров`я судин у лівих та правих лобних та тім`яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та утворились при життєво від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вказані області. Таким чином, ОСОБА_3 19.02.2017 року в період часу з 01:50 год. по 02:47 год. своїми умисними діями, вчинив викрадення людини, що спричинило їй тяжкі наслідки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред' явленному обвинувачені не визнав, та суду пояснив, що 19.02.2017 року він знаходився вдома, та до нього приїхав ОСОБА_1 , о котрій годині, вже не пам`ятає, та вони на автомобілі таксі під керуванням водія, як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_3 , поїхали на автостанцію м. Тернівка, з якої потім вишов ОСОБА_1 , та потім останній підійшов до них в обнімку, як пізніше йому стало відомо, з ОСОБА_8 , та вони сіли в автомобіль таксі під керуванням водія ОСОБА_3 та поїхали за вказівкою ОСОБА_1 . Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_8 він не бачив. Коли вони приїхали за шахту «Тернівська», то він, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , вийшли із автомобіля та стали розмовляти, але про що, він вже не пам`ятає. Розмова була не довга, але гучна. Після чого він та ОСОБА_1 залишили ОСОБА_8 на вище зазначеному місці, та поїхали на автомобілі таксі на вул. Сергія Маркова м. Тернівка, де водій ОСОБА_3 їх висадив, а сам проїхав у невідомому напрямку. Пізніше він згадав, що забув в автомобілі бокал. Вони подзвонили ОСОБА_3 та зустрілися із ним на автостанції м. Тернівка, де відбулася розмова за ОСОБА_8 , а саме "як він там за шахтою, чи не змерзне ?", та вирішили поїхати за ним щоб відвезти додому. В районі ш. Тернівська" вони побачили ОСОБА_8 , який йшов по дорозі їм назустріч. Він та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля, та спитали у ОСОБА_8 , чи відвезти його додому? Той погодився, та сів в автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_3 не хотів щоб ОСОБА_8 у брудному одязі сидів в автомобілі, та запропонував пересадити останнього до багажнику автомобіля та відвезти додому. ОСОБА_3 відкрив багажник автомобіля, поклав туди клейонку, та ОСОБА_8 добровільно сам туди заліз. Спочатку вони поїхали до міста Тернівка, а потім до річки, щоб почистити одяг ОСОБА_8 . Він разом з ОСОБА_8 зайшли у воду та стояли обличчям один до одного. ОСОБА_8 хотів подзвонити, але він вихватив у того мобільний телефон та купюру номіналом 100 грн. ОСОБА_8 намагався повернути назад телефон, та втративши рівновагу впав, провалившись під лід разом із ним. ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, та почав розмовляти з ОСОБА_8 , але про що, вже не пам`ятає, та наніс останньому 2 удари в область грудної клітини, але у нього не було наміру вбивати останнього. ОСОБА_8 почав кидатися на нього. Звідки з`явились тілесні ушкодження тілі ОСОБА_8 , він не знає. Він взяв у ОСОБА_8 100 грн. та мобільний телефон, про що нікому не говорив. ОСОБА_3 говорив, що не буде брати ОСОБА_8 в автомобіль так як той був зовсім мокрий, та брудний. ОСОБА_1 говорив, що б ОСОБА_8 йшов пішки, та самі вони у трьох поїхали в м. Тернівка. ОСОБА_3 він не погрожував, та не говорив, щоб той мовчав про все що бачив. Під час проведення з ним слідчого експерименту у нього не було захисника, та працівники поліції під погрозою фізичного насилля говорили які потрібно давати йому покази. Він читав протокол слідчого експерименту, підписував його, але під тиском працівників поліції. Винним себе визнає тільки у крадіжці мобільного телефону який належав ОСОБА_8 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленному обвинувачені не визнав, підтримав покази обвинуваченого ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, та на запитання суду пояснив, що з ОСОБА_2 він був знайомий за 1 місяць до випадку, зазначеного в обвинувальному акті, а ОСОБА_3 він не знав. Познайомився він із ОСОБА_8 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння біля магазину, що розташований на автостанції м. Тернівка. На автомобілі таксі під керуванням водія ОСОБА_3 він, ОСОБА_2 , та ОСОБА_8 поїхали в район шахти "Тернівська", та він чув як ОСОБА_2 та ОСОБА_8 сварилися, але про що він не чув, так як останні сиділи на задньому сидінні автомобіля, та грала гучно музика. Вони висадили ОСОБА_8 на дорозі та поїхали знову в м. Тернівка. Потім вони повернулися щоб забрати ОСОБА_8 та відвезти додому. Так як на останньому був брудний одяг, то ОСОБА_3 не дозволив сісти в салон автомобіля, та той погодився сісти в багажник, та попросив відвезли додому. Вони хотіли заїхати в магазин за водою, що б помити ОСОБА_8 , та ОСОБА_3 сказав, що це можна зробити на річці, де ОСОБА_2 , відчинив багажник автомобіля з якого виліз ОСОБА_8 та із ОСОБА_2 вони пішли до річки вмиватися. Він сів в автомобіль, та бачив як останні впали у воду. ОСОБА_2 виліз із води сів на заднє сидіння автомобіля, та коли підійшов до них ОСОБА_8 , то він вийшов із автомобіля, та між ними відбулася сварка з приводу того, що він падав у воду. ОСОБА_8 ніхто не бив. Потім вони поїхали, залишивши ОСОБА_8 одного. Він не домовлявся з ОСОБА_2 вбивати ОСОБА_8 . Речей у останнього ніхто не забирав. ОСОБА_2 дав йому 100 грн., та звідки ці гроші, він не знав. 04.03.2017 року він приймав участь у слідчому експерименті, та чи були поняті та захисник, він не пам`ятає, та не пам`ятає, чи підписував протокол. При слідчому експерименті на нього був тиск з боку працівників поліції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, та суду пояснив, що в 2017 році він працював у приватному підприємству "Бабіна" водієм-таксистом, та за ним був закріплений автомобіль марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . У лютому 2017 року, більш точної дати не пам' ятає, він перебував в автомобілі на автостанції м. Тернівка, та чекав клієнта. Приблизно о 24-00 годині, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_1 сів в автомобіль спереду на пасажирському сидінні, а ОСОБА_2 позаду. Вони назвали адресу, а саме вул. С. Маркова, та поїхали. Обвинувачені були у стані алкогольного сп`яніння, та при них було ще 2 літри спиртного. Біля тютюнового кіоску ОСОБА_1 вийшов з автомобіля. Приблизно через хвилин 5 із за кіоску вийшов ОСОБА_1 , обнявши, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_8 , який був у нетверезому стані. ОСОБА_1 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_8 сів позаду. Йому здавалося, що всі троє чоловіків були знайомі, так як вони обіймалися. В автомобілі гучно грала музика, тому розмов він не чув, але чув доручення їхати за адресою вул. Сергія Маркова м. Тернівка. Він їхав по вулиці Харківська в сторону переїзду ш. "Тернівська" за якою, приблизно через 500-700 м. хтось повідомив про зупинку автомобіля біля мостика, в районі дач. Всі троє хлопців вийшли із автомобіля та голосно розмовляли між собою, але про що, він не чув. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сіли в автомобіль, та з їх слів ОСОБА_8 вирішив залишитися. Вони приїхали до магазину АТБ в м. Тернівка, де він висадив обвинувачених, та повернувся на автостанцію. Приблизно через 1 годину хтось з обвинувачених подзвонив йому, та повідомив, що залишив в автомобілі стакан, та скоро вони прийдуть. Номер його телефону обвинувачені могли взяти з візитки, яку останні взяли у нього. Через деякий час обвинувачені зайшли у зал ігрових автоматів, де він перебував, та попросили віддати їм стакан, на що він надав згоду, та пішов до автомобіля. Перший раз розраховувався з ним ОСОБА_1 , давши 100 грн. Потім хтось з обвинувачених сказав поїхали щоб забрати ОСОБА_8 та відвезти додому. Вони поїхали в сторону Тернівської шахти, та напроти прохідної побачили ОСОБА_10 який стояв біля обочини у брудному одязі. Він повідомив, що брудного ОСОБА_8 не повезе, та обвинувачені сказали, що ОСОБА_8 поїде в багажнику автомобіля. Багажник він сам не відчиняв, та чув як його відчиняли, але не придав значення тому хто це зробив. Надалі обвинувачені сказали їхати в магазин щоб купити води та вмити ОСОБА_8 . Так як вони води не знайшли, то хтось із обвинувачених сказав їхати в сторону с. Богданівка. ОСОБА_8 при цьому був весь час в багажнику автомобіля. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, відкрив багажник з якого виліз ОСОБА_8 . Надалі ОСОБА_2 сів в автомобіль, а ОСОБА_1 з ОСОБА_8 пішли до річки вмиватися. Надалі останні здається провалились під лід, та були у воді приблизно по коліна. Пізніше ОСОБА_3 дав покази, що ОСОБА_1 був у автомобілі, а ОСОБА_2 пішов на лід із ОСОБА_8 . ОСОБА_8 виліз з води. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля, став знімати одяг та вижимати його. Надалі вийшов з автомобіля ОСОБА_1 , який 2-3 рази вдарив ОСОБА_8 в область тулуба, та за що, він не знає, та знову сів у автомобіль. Також він бачив, як ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_8 , після чого той впав. Він не чув, що б ОСОБА_8 кликав на допомогу, та хотів швидше їхати додому, та не питав, чому залишили ОСОБА_8 на вулиці у мокрому одязі з брудним обличчям. ОСОБА_8 встав та пішов на дамбу. Обвинувачені повідомили йому, що той вирішив залишитися, а вони поїхали в місто Тернівка. Хтось із обвинувачених сказав їхати в сторону дамби, де вони побачили ОСОБА_8 , та наказали йому зупинитися. Вийшов з автомобіля ОСОБА_1 , та того не було декілька хвилин. Потім останній сів в автомобіль, та вони поїхали до магазину АТБ в м. Тернівка, де обвинувачені вийшли, та він їм віддав шапку. Він не знав, чи живий був ОСОБА_8 коли перевозив того у багажнику автомобіля. Він не звернувся до поліції, так як думав, що той там по добрій волі, та з обвинуваченими вони друзі. Сторонніх речей в салоні автомобіля не було, та багажник автомобіля після цього він не оглядав. Наступного дня він помив автомобіль на якому здійснював перевезення вище зазначених осіб. Обвинувачені не просили його не звертатись у поліцію, та не погрожували йому. Тілесні ушкодження на ОСОБА_8 він не бачив, та труп останнього був знайдений за 200 метрів від місця, де стояв автомобіль на той час. Ці пояснення він давав працівникам поліції, але останнім вони не сподобались, та під їх тиском він розповів те, що вони йому говорили. Його повезли працівники поліції до річки, де біля мосту його били, та наполягали на показах, а саме, що він бачив, як утопили обвинувачені ОСОБА_8 , та той поплив за течією. На слідчому експерименті він показував деталі, які необхідно було працівникам поліції. Перед цим його возили до річки, говорили які слід давати пояснення, та що показувати. До прокуратури з приводу тиску на нього з боку працівників поліції він не звертався. Побої він не знімав, бо боявся. З приводу другого разу нанесення йому працівниками поліції тілесних ушкоджень, він звертався до правоохоронних органів, але відповідь не отримав. До медичного закладу він звертався, де було зафіксовано щодо нанесених йому тілесних ушкоджень. Винним себе визнає тільки в тім, що не повідомив у поліцію про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 обвинуваченими.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які були надані ним в ході судового розгляду, щодо не визнання вини з викрадення людини та приховування злочину, колегія суддів вважає, що даним показам в цій частині необхідно дати критичну оцінку, розцінивши їх як обрану лінію та метод захисту та самозахисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, оскільки судом достовірно встановлено на підставі дослідження наданих стороною обвинувачення кримінального провадження кожного доказу окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачений ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України.

Колегія суддів визнає покази обвинуваченого ОСОБА_3 неспроможними, надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується його показами, даними в судовому засіданні, а саме про те, що ОСОБА_8 їхав в багажнику керованого ним автомобіля, що ОСОБА_1 з ОСОБА_8 ходили до річки нібито вмиватись, та провалились під лід, потім надав пояснення, що ОСОБА_2 пішов на лід із ОСОБА_8 , що ОСОБА_1 2-3 рази вдарив ОСОБА_8 в область тулуба, та ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_8 , після чого той впав, що обвинуваченим він потім віддав шапку, яка була ним знайдена в салоні автомобіля, показами інших обвинувачених, а саме обвинуваченого ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_3 запропонував помістити ОСОБА_8 до багажнику автомобіля, показами обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 не дозволив ОСОБА_8 сісти в салон автомобіля, а помістити в багажник, іншими матеріалами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

Оцінюючи показання обвинувачених ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 які були надані ними в ході судового розгляду, щодо не визнання вини за ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, колегія суддів визнає їх неспроможними, надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами. Вина обвинувачених ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 підтверджується їх показами, даними в судовому засіданні, а саме про те, що ОСОБА_2 вихватив у ОСОБА_8 мобільний телефон та купюру номіналом 100 грн. ОСОБА_8 намагався повернути назад телефон, та втративши рівновагу впав, провалившись під лід разом із ним, що ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, та наніс ОСОБА_8 2 удари в область грудної клітини, що ОСОБА_2 бачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_8 впали у воду. Показами обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_8 їхав в багажнику керованого ним автомобіля, що ОСОБА_1 з ОСОБА_8 ходили до річки нібито вмиватись, та провалились під лід, потім надав пояснення, що ОСОБА_2 пішов на лід із ОСОБА_8 , що ОСОБА_1 2-3 рази вдарив ОСОБА_8 в область тулуба, та ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_8 , після чого той впав, що обвинуваченим він потім віддав шапку, яка була ним знайдена в салоні керованого ним автомобіля. Показами свідка ОСОБА_11 про те, що в лютому місяці 2017 року їй дзвонив ОСОБА_12 та розповів, що він з кимось катали у багажнику якогось чоловіка, та когось кинули у річку, що ОСОБА_12 був у неї вдома та залишав шапку якої у ОСОБА_12 та ОСОБА_2 раніше вона не бачила. Показами свідка ОСОБА_13 про те, що в середині лютого 2017 року ОСОБА_2 показав їй телефон, марки не пам`ятає, срібного чи золотого кольору, сенсорний. Іншими матеріалами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що він не мав наміру вбивати потерпілого та щодо того, що він не наносив тілесні ушкодження, та які були спростовані дослідженим у судовому засіданні протоколом слідчого експерименту від 04.03.2017 року, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста, захисника, ОСОБА_1 надав покази за фактом нападу на ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном та нанесення йому тілесних ушкоджень.

Стосовно показів ОСОБА_2 про те, що він не намагався вбивати ОСОБА_8 , та щодо того, що ним не наносились тілесні ушкодження, судом було спростовано дослідженим у судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_2 сам надав покази про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та як забрав телефон та гроші з куртки ОСОБА_8 . Винність обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , кожного окремо, в скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_8 його син. В 20-х числах лютого місяця 2017 року зі слів його дружини син не повернувся додому. У сина були гроші у сумі 100 грн. 01.03.2017 року він перебував в поліції, де від працівників дізнався, що троє людей побили його сина, потім затовкли у багажник автомобіля, вивезли до річки, та утопили. На березі річки залишилася тільки шапка сина. В поліції він зустрівся, як пізніше йому стало відомо із ОСОБА_3 , одним із обвинувачених, який просив у нього вибачення, та розповів, що на той час до нього підійшли обвинувачені, які повідомили, що їм необхідно поїхати на вул. Харківську м. Тернівка, та потім по дорозі він побачив людину, як пізніше йому стало відомо його сина, який йшов по тротуару та шкандибав. Обвинувачені сказали зупинитись, та що вони бажають з сином поговорити. Один із обвинувачених, хто не говорив, вдарив сина в живіт. Потім обвинувачені посадили сина в його автомобіль, та повідомили, що він повинен їм 500 доларів США, та його необхідно кудись відвезти. По дорозі обвинувачені висадили його сина із автомобіля, та говорили, що при ньому були мізерні гроші. Син говорив, що заявить у поліцію. За послуги таксі обвинувачені йому заплатили 80 грн., та повідомили, що треба поїхати на автостанцію, потім повідомили, що знову необхідно поїхати на місце злочину. Потім він побачив як його син йшов по дорозі у крові та у брудному одязі, та говорив, що його ограбили, та йому необхідно до поліції. Обвинувачені зносу побили сина, та говорили, щоб його покласти у багажник. Останні між собою розмовляли, а саме, що син "здасть їх", та хтось із них сказав, що із сином необхідно закінчувати, а саме хтось із обвинувачених запропонував утопити сина, та відвезти до Тернівського пляжу. Напроти магазину «Ізобіліє» його син перестав стукати у кришку багажника автомобіля. ОСОБА_3 говорив, що не знає, чи вбили, чи ні його сина, та повідомив, що обвинувачені обіцяли з ним розрахуватися, та просили не розповідати про те, що сталося. Далі ОСОБА_3 розповів, що він зупинив автомобіль біля річки, де обвинувачені витягли його сина з багажника автомобіля, та потягли до річки, де довго били. Син упав у воду та сказав, що зателефонує до поліції, на що обвинувачені знову стали бити сина у живіт та по голові ногами. Він при цьому курив біля автомобіля, та не міг нічого зробити, та бачив, як син втратив свідомість. Потім хтось із обвинувачених пощупав пульс у сина, та повідомив, що «грохнули» останнього. Через деякий час його син ОСОБА_8 був знайдений на березі дренажного каналу, наполовину роздягнутий, та без шапки. На обличчі сина були сліди від удару взуттям, та розчесананя з вух, рота та носу йшла кров. Просить суд призначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі, а обвинуваченому ОСОБА_3 позбавлення волі строком на 10 років. Крім того, просить суд задовольнити його позовні вимоги щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином. Суму матеріальної шкоди становить 87 810 грн., в яку входять витрати на встановлення місця знаходження сина, його поховання та в подальшому понесених витрат на спорудження надгробного пам`ятника, що частково підтверджується розрахунковими документами, виданих суб`єктами господарської діяльності, які надавали послуги, виконували роботи та продавали товари, необхідні для поховання сина. Також просить задовольнити моральну шкоду у сумі 3 000 000 грн., а саме по 1 000 000 гривень з кожного обвинуваченого, так як він зазнав певних моральних страждань внаслідок вчинення відносно його сина злочину, втратив рідну людину, єдиного сина.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого вона не знає. Раніше зустрічалася з ОСОБА_12 , який був її хлопцем, та на даний час стосунків не підтримує. ОСОБА_2 був її сусідом, та на даний час не має з ними стосунків. Обвинуваченого ОСОБА_3 вона не знає. Приблизно в лютому місяці 2017 року їй дзвонив ОСОБА_12 та розповів, що він з кимось катали у багажнику автомобіля якогось чоловіка, та когось кинули у річку. Коли ОСОБА_12 був у неї вдома то залишав шапку, яку спочатку вона не помітила, але потім подумала, що це шапка ОСОБА_2 . Описати шапку вона не може, так як не пам`ятає, але знає, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_2 такої шапки не було. Ця шапка не її знайомого, який приходив до неї у гості. Оговорювати ОСОБА_12 у неї не має мети.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого вона раніше бачила по місту Тернівка. З обвинуваченим ОСОБА_2 вона перебувала у цивільному шлюбі з кінця листопада 2016 року по кінець лютого 2017 року. Обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вона не знає. В середині лютого 2017 року з ранку ОСОБА_2 пішов з дому, та повернувся приблизно о 12.00 год. Ввечері він показав їй мобільний телефон, марки якого вона не пам`ятає, срібного чи золотого кольору, сенсорний, та він не говорив у кого його взяв.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 її син, та на той час був інвалідом 2 групи. Потерпілий її чоловік, та обвинувачених вона не знає. 18.02.2017 року син був цілий день на роботі, та додому приїхав після 19 години, та повідомив, що йому з хлопцями необхідно щось допомогти перевезти. У той день син був одягнутий у чорного кольору куртку, в`язану темного кольору шапку, з наклейкою з тканини світлого кольору, велюрову кофту, светр темно-синього кольору з полосами, темно-сині джинси. Після 22.00 год. син подзвонив, та повідомив, що коли буде вдома, то подзвонить. При розмові він був адекватний. О 1.30 год. вона передзвонила сину, але телефон був вимкнутий. Вранці також телефон був вимкнутий, тому вона пішла до сина додому, та зрозуміла, що сина двома не було. Це було вперше, коли син не ночував вдома. Коробка від телефону знаходилась за місцем мешкання сина, яку потім вилучили працівники поліції. Сину було 37 років. 3 останні роки він жив сам.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого та обвинувачених вона не знає. Взимку 2017 року вона працювала у ломбарді касиром-оцінювачем. Не пам`ятає хто здавав мобільний телефон у ломбард. Марку та колір телефону вже не пам`ятає. Цей телефон не було прийнято, з причин того, що він не пройшов параметри, можливо щось було з динаміком. Документи на право власності на телефон не надавались. Вона не пам`ятає обвинувачених, так як можливо не звернула уваги.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він працює охоронцем в магазині «АТБ-маркет» м. Тернівка. Потерпілого та обвинувачених він не знає, але бачив обвинувачених приблизно в зимку 2017 року після 00 годин, які заходили 2 рази, та просили викликати таксі або надати номер телефону. Він сам був у магазині, та викликав зі свого телефону таксі. Можливо і були обвинувачені у нетверезому стані, та вже не пам`ятає.

Експерт ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що у 2017 році вона проводила розтин трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження. Обвинувачених, та потерпілого вона не знає. У тілі ОСОБА_8 були виявлені водорості одноклітинні, які потрапляють у людину при утопленні через дихальні шляхи, через природні отвори, далі через легені, потім через кровоносні сосуди, далі у серце, потім у аорту. Далі по судинам розносяться в органи. У даному випадку була встановлена їх наявність, а саме в нирках де було виявлено 7 водоростей та рідину пазухи основної кістки. Це є основними критеріями підтвердження діагнозу утоплення людини. Утоплення у воді - це вже є насильницьким видом смерті. У даному випадку смерть ОСОБА_8 настала з механічної асфексії внаслідок закриття дихальних шляхів при утопленні в воді, що підтвердилося при експертизі спеціальними препаратами. Вона не може точно сказати, який проміжок часу ОСОБА_8 міг прожити з такою травмою. Були зовнішні та внутрішні тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження не оцінюються окремо, та не розмежовуються. Береться до уваги разом сама голова, тобто одна анатомічна ділянка, де і були всі ці тілесні ушкодження. Малоймовірно, що такі тілесні ушкодження могли утворитися при падінні з висоти власного зросту. Розмежувати окремо тілесні ушкодження у всій області голови, не можливо. При одному тілесному ушкодженні можливо було б розмежувати, але у даному випадку тілесне ушкодження не одне. Ступінь алкогольного сп`яніння не оцінювався експертом, так як труп було виявлено з гнільними змінами на момент розтину. Черепно-мозкова травма могла привести потерпілого до безпорадного стану, та сприяла утопленню потерпілого. З такою травмою могло настати утоплення людини. Достатньо наявність діотонових водоростей, для встановлення експертом факту утоплення. Тілесні ушкодження могли бути нанесенні у короткий проміжок часу, а саме можливо у одну дату, яка зазначена у постанові слідчого. Черепно-мозкова травма переслідує втрату свідомості. Коли утоплення виникло, тоді людина і померла. Малоймовірно, що потерпілий міг сам пересуватися. Утоплення могло бути як у відкритих водоймах, так і у калюжі. Достатньо, що б з водою контактували ніс та рот. При вдиханні рідини все розноситься у внутрішні органи. Не має різниці перебував потерпілий у воді чи ні, так як все одно настала смерть при утопленні. Свій висновок вона підтверджує в повному обсязі.

Аналіз показань обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, викладених вище, на думку колегії суду є допустимими та об`єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій кожного обвинуваченого, та підтверджують їх вину в інкримінованих їм злочинах.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_14 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом - заявою від 27.02.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_7 звернувся з заявою про зниклого сина - ОСОБА_8 (Том № 4 а. с. 90-93);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю свідка ОСОБА_20 було оглянуто чоловічу шапку сірого кольору, на якій було виявлено три плямами бурого кольору. (Том № 4 а. с. 95);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, та за участю ОСОБА_3 було оглянуто поліетиленову плівку білого кольору, яку ОСОБА_3 надав, та яка перебувала в автомобілі, та на якій було виявлено дві плями від рідини бурого кольору, залишки сльозоподібної речовини, забруднення від землі та води, в деяких місцях виявлено порізи. (Том № 4 а. с. 97-99);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю ОСОБА_3 було оглянуто транспортний засіб марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 з кузовом сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 , на якому їздив ОСОБА_3 19.02.2017 року, та який було вилучено до Тернівського ВП., а також досліджений у судовому засіданні. (Том № 4 а. с. 100-104);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 року відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_3 розповів та показав про обставини подій, які відбувалися 18.02.2017 року з ним, іншими обвинуваченими, та ОСОБА_8 , а саме про скоєння злочинів відносно останнього, а також диском з відео слідчого експерименту, дослідженого у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_3 підтвердив обставини подій, які відбувалися 18.02.2017 року (Том № 4 а. с. 106-110);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих за участю ОСОБА_2 , було оглянуто мобільний телефон марки «Nokia - Lumia» 620», який надав для огляду ОСОБА_2 в кабінеті № 307 Тернівського ВП ПВП, та який зі слів ОСОБА_2 він забрав 18.02.2017 року у чоловіка, якого він побив спільно з ОСОБА_1 (Том № 4 а. с. 111-113);

- протоколом огляду місця події від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_2 показав місце, а саме ділянку місцевості за шахтою «Тернівська», де він разом з ОСОБА_1 здійснили напад на чоловіка, якого побили, та у якого забрали мобільний телефон та гроші, та де було виявлено чоловічу шапку на березі річки в м. Тернівка. (Том № 4 а. с. 114-117);

- протоколом огляду місця події від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціаліста, ОСОБА_1 показав місце, а саме ділянку місцевості на берегу ріки Тернівка, розташовану біля моста при виїзді з м. Тернівка у бік с. Богданівка де знаходився автомобіль коли вони приїхали до річки, та де він разом з ОСОБА_2 здійснили напад на чоловіка якого побили, та у якого забрали майно, та де вони залишили ОСОБА_8 , а також диском з відео файлами до протоколу огляду місця події, дослідженого у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_1 підтвердив події від 18.02.2017 року (Том № 4 а. с. 118-123);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, було оглянуто 4 шапки, серед яких ОСОБА_7 під номером 2 впізнав шапку його зниклого сина. (Том № 4 а. с. 128-131);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_3 впізнав під номером 2 хлопця за рисами обличчя, на зображенні якого ОСОБА_1 , який їздив в його машині на передньому пасажирському сидінні 18.02.2017 року. (Том № 4 а. с. 132-134);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_3 впізнав під номером 2 хлопця за загальними рисами, на зображенні якого ОСОБА_8 , якого на його автомобілі перевозили в багажнику, та потім було залишено у річці. (Том № 4 а. с. 135-137);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_3 впізнав під номером 4 хлопця за загальними рисами обличчя, на зображенні якого ОСОБА_2 , та якого він з іншими особами 18.02.2017 року возив на своєму автомобілі на задньому сидінні. (Том № 4 а. с. 138-140);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю ОСОБА_1 , було оглянуто його куртку та джинсові штани, добровільно надані ним, та на яких було виявлено плями темного, світлого кольорів, та які були брудні, та зі слів ОСОБА_1 в яких він перебував в ніч з 18.02.2017 року на 19.02.2017 року під час скоєння злочину, коли возили в багажнику автомобіля чоловіка та били його. (Том № 4 а. с. 146-149);

- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю ОСОБА_2 , було оглянуто його куртку та джинсові штани, добровільно надані ним, та на яких було виявлено плями темного кольору, та які були брудні, та зі слів ОСОБА_2 , в яких він перебував в ніч з 18.02.2017 року на 19.02.2017 року під час того, як він був на річці та бив чоловіка. (Том № 4 а. с. 154-156);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 02.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто 4 мобільні телефони серед яких ОСОБА_7 під номером 4 впізнав мобільний телефон, який він передавав своєму сину у користування. (Том № 4 а. с. 159-163);

- протоколом огляду предмету від 06.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, спеціаліста було оглянуто автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 при огляді якого у багажнику автомобіля було виявлено чоловічу перчатку чорного кольору. (Том № 4 а. с. 176-177);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста, захисника, підозрюваний ОСОБА_1 надав покази за фактом нападу на ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном та нанесення йому тілесних ушкоджень, яке мало місце з 18 на 19 лютого 2017 року, а також диском з відео фактами до протоколу слідчого експерименту, дослідженого у судовому засіданні. Так, 18.02.2017 року він з ОСОБА_2 привезли ОСОБА_8 за шахту «Тернівська». Він показав місце де вони висадили ОСОБА_8 , а саме на виїзді з м. Тернівка у сторону с. Вербки. Приблизно за 250 метрів від стели «Тернівка» ОСОБА_1 пояснив, що вони дістали з салону автомобіля ОСОБА_8 та почали наносити тому тілесні ушкодження, зокрема він правою рукою вдарив ОСОБА_8 в живіт від чого той упав навколішки, а потім вдарив ліктем по обличчю. Вони почали питати, де гроші, які ОСОБА_8 їм винен. Той відповів, що грошей у нього немає. Далі вони запхнули ОСОБА_8 у багажник автомобіля, який відчинив водій ОСОБА_3 , а напроти прохідної шахти «Тернівська» висадили, та поїхали назад в м. Тернівка. У подальшому вони поїхали до магазину «АТБ» по вул. С. Маркова м. Тернівка, а звідти подзвонили таксисту ОСОБА_3 , та поїхали шукати ОСОБА_8 . Знайшовши останнього, вони знову запхали того у багажник автомобіля та відвезли до магазину «Ізобіліє», а звідти до магазину «Сільпо» м. Тернівка, а потім поїхали у сторону с. Богданівка до річки біля залізо - бетонних блоків щоб помити ОСОБА_8 . Річка була з лівої сторони, міст праворуч. ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль ОСОБА_3 стояв передом по відношенню до ОСОБА_8 , фари автомобіля були відключені, багажник відчиняв знову ОСОБА_3 . ОСОБА_1 показав, де стояв ОСОБА_8 , де стояв він, та пояснив що ОСОБА_8 стояв спиною до річки. Він ударив останнього лівою рукою у живіт та долонею правої руки по обличчю. Далі ОСОБА_2 взяв чоловіка та потягнув до річки, на поверхні якої тоді був лід, та зазначив, що течія була значно меншою. Пояснив, що ОСОБА_2 почав штовхати ОСОБА_8 у воду, та той упав і зачепив рукою ОСОБА_2 .. Обидва вони упали, а ОСОБА_1 у цей час був в автомобілі, та все бачив. Потім ОСОБА_8 підвівся, та ОСОБА_1 вдарив того ногою по спині від чого чоловік впав на живіт, а ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_8 ногами, зіштовхувати того у жолоб річки, від чого той упав у річку, при цьому обличчя було у воді жолобу річки. Рівень води тоді був приблизно 10 см. Далі ОСОБА_1 пояснив що ОСОБА_8 , лежачи обличчям у воді був непритомний. ОСОБА_1 вирішив перевірити у ОСОБА_8 пульс, та як йому здалось, пульс був відсутній. Він про це сказав ОСОБА_2 , але той говорив, що останній живий, та якось добереться додому. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили ОСОБА_3 не розповідати нікому про те що сталося, так як останній все бачив. В м. Тернівка вони поїхали без ОСОБА_8 (Том № 4 а. с. 178-187);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року відповідно до якого, в присутності понятих підозрюваний ОСОБА_2 надав покази про обставини, які мали місце в період часу з 18.02.2017 року по 19.02.2017 року, а саме, як на автостанції ОСОБА_1 побачив ОСОБА_8 , та вони посадили останнього на заднє сидіння автомобіля таксі і поїхали в сторону шахти «Тернівська». Далі показав, як повалили ОСОБА_8 на землю, та з внутрішнього карману він забрав телефон та гроші, та вони поїхали, залишивши потерпілого. Коли вони знову поверталися, то він побачив ОСОБА_8 який йшов по дорозі в напрямку м. Тернівка. Таксист розвернув автомобіль, та вони наказали ОСОБА_8 поїхати з ними. Так як останній був брудний, то таксист витяг клейонку з багажнику та поклав в салон на заднє сидіння. Потім вони поїхали на річку в с. Богданівка, де перед мостом звернули ліворуч на грунтову дорогу і з неї повернули праворуч у бік лугу та річки, після чого за вимогою ОСОБА_2 зупинились. Відстань від мосту була приблизно 50 - 60 метрів. Автомобіль стояв на відстані приблизно 5-7 метрів від річки, багажником до мосту. Потім хтось відкрив багажник, з якого виліз ОСОБА_8 з яким він зайшли на лід, де він штовхнув останнього. ОСОБА_8 схопив його за куртку, та вони удвох впали, а потім вилізли із річки. Коли ОСОБА_8 підійшов до машини, то ОСОБА_1 наніс тому декілька ударів. Шапки вже на ОСОБА_8 не було, але коли вони заходили у воду, то шапка була на останньому. Після чого вони поїхали (Том № 4 а. с. 188-192);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1188-17 від 31.03.2017 року відповідно до якого станом на 08.02.2017 року залишкова вартість з ПДВ мобільного телефону марки «Nokia Lumia 620» imei НОМЕР_4 - 600 грн. та сім - картка мобільного оператора МТС - 15 грн. (Том № 4 а. с. 194-199);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.04.2017 року, та довідкою-аналізом до нього, відповідно до яких шляхом опрацювання було встановлено інформацію про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг у період часу з 00.01 год. 18.02.2017 року до 23.59 год. 27.02.2017 року з абонентними номерами користувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 (Том № 4 а. с. 203-209);

- висновком експерта № 400 від 17.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що кров ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. (Том № 4 а. с. 216-217);

- висновком експерта № 399 від 17.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. (Том № 4 а. с. 218-219);

- висновком експерта № 405 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що на штанах (об`єкт № 1-22), які належать ОСОБА_2 , та на куртці (об`єкти № 23-39), яка належить ОСОБА_2 , наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 220-221);

- висновком експерта № 406 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що на штанах (об`єкт № 1-15), які належать ОСОБА_1 та на куртці (об`єкти № 16-30), яка належить ОСОБА_1 , наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 222-223);

- висновком експерта № 401 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження поліетиленовій плівці, вилученій 01.03.2017 року в ході огляду, кров людини?» Відповідь експерта: «В двох слідах на поліетиленовій плівці ( об`єкти № 1,4) встановлена наявність крові людини. В інших слідах на поліетиленовій плівці (об`єкти № 2,3,5,6) наявності крові не встановлено.» (Том № 4 а. с. 224-225);

- висновком експерта № 402 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження шкіряній рукавичці, вилученій 06.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , кров людини?» Відповідь експерта: "На рукавичці ( об`єкти № 1-5) наявність крові людини не встановлено. (Том № 4 а. с. 226-227);

- висновком експерта № 404 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблені такі підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження чоловічій в`язаній шапці, вилученій 01.03.2017 року у ОСОБА_20 в ході огляду кров людини?» Відповідь експерта: "На шапці (об`єкт № 1) встановлено наявність крові людини. (Том № 4 а. с. 228-229);

- висновком експерта № 403 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблені такі підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження чоловічій в`язаній шапці, вилученій 01.03.2017 року в ході огляду місця події кров людини?» Відповідь експерта: "На шапці (об`єкт № 1-5) наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 230-231);

- протоколом огляду трупа від 31.03.2017 року, та фотознімками до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціалістів було оглянуто труп, розташований в канаві поблизу будинку № 47 по вул. Набережна м. Тернівка Дніпропетровської області, який знаходився у воді на животі обличчям донизу, права рука відставлена в сторону, ліва лежала вздовж тіла. Труп одягнутий у курточку, светр, футболку, джинси, труси, черевики. На обличчі було виявлено забійну рану. (Том № 4 а. с. 232-242);

- диском з відео огляду трупу ОСОБА_8 , який розташований в канаві поблизу будинку АДРЕСА_8 , дослідженого у судовому засіданні. (Том № 4 а. с. 243);

- висновком експерта № 197 від 01.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі висновки. На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження, з огляду на відомі обставини випадку, викладених в постанові про призначення судово-медичної експертизи, дані додаткових методів дослідження та у відповідності до поставлених запитань, експерт приходить до наступних висновків: 1 "Яка безпосередня причина смерті?" Відповідь: "Смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії, яка розвинулась при закритті дихальних шляхів рідиною внаслідок утоплення у воді, що й призвело до смерті потерпілого. Даний висновок підтверджується морфологічною картиною, виявленою при розтині трупа, характерною для даного виду смерті та судово-гістологічним дослідженням при якому виявлено: при проведенні судово-гістологічного дослідження мікропрепаратів зроблених з рідини пазухи основної кістки та перегляді їх у затемненому полі зору мікроскопа знайдені діатомові водорості, що відносяться до класу Центричних. При мікроскопічному дослідженні мінералізату нирки за допомогою фазово-контрастного мікроскопу знайдені панцирі діатомових водоростей у кількості 7 штук". 2. "Чи є ознаки насильницької смерті?" З. "Чи є на трупі тілесні ушкодження, якщо так, то яка їх локалізація, час, механізм виникнення, ступень тяжкості, при життєвість або після смертність спричинення?" Відповідь на 2 та 3 запитання: "При дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім`яну область та праву скроневу область, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім`яній області, в області крижу; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Виявлена внутрішньочерепна травма з травматичним субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку стала вирішальним фактором в утопленні потерпілого у воді, та виявлені тілесні ушкодження в області голови мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Також при судово-гістологічному дослідженні виявлено: наявність вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім`яної долі, субарахноїдальний крововилив у об`єкті «речовина головного мозку зі сторони основи», діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тілі повнокров`я судин у лівих та правих лобних та тім`яних долях головного мозку. Тілесні ушкодження у вигляді синців на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів та садна в області крижу за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, відносно живих осіб. Враховуючи морфологічні ознаки та характер виявлених тілесних ушкоджень (наявність крововиливів, набряків, результати судово-гістологічного дослідження), вони утворилися при життєво, та давність і спосіб їх утворення можуть відповідати даті та обставинам, зазначеним в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 18.02.2017року". 4. "Якщо є тілесні ушкодження, то скільки міг прожити з отриманими тілесними ушкодженнями?" Відповідь: "Враховуючи характер та морфологічні ознаки виявленої травми голови, більш вірогідно, що після її спричинення ОСОБА_8 міг прожити незначний проміжок часу". 5. "Наявність алкоголю в крові та сечі померлого?" Відповідь: "При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження виявлений етиловий спирт у концентрації 1,85 проміле у крові, 2,12 проміле у сечі, однак дана концентрація алкоголю не враховується при оцінці алкогольного сп`яніння так як труп довгий час перебував у воді та піддався гнильним змінам. Згідно трупних явищ, виявлених при розтині трупа, смерть ОСОБА_8 настала більш ніж за 48 годин до моменту проведення експертизи. При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження група крові не встановлена з гнилісних змін. Акт № 292 від 10.04.2017 року отриманий 11.04.2017 року е/п. При судово-гістологічному дослідженні рідини з серцевої сорочки від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження, виявлено: при проведенні судово-гістологічного дослідження мікропрепаратів зроблених з рідини порожнини серцевої сорочки та перегляді їх у затемненому полі зору мікроскопа діатомові водорості не виявлені. Акт № 3568 від 18.04.2017 року, отриманий 19.04.2017 року. При судово-гістологічному дослідженні фрагменту лівого стегна від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження виявлено: при мікроскопічному дослідженні мінера лізату кісткового мозку за допомогою фазово - контрастного мікроскопа не знайдені панцирі діатомових водоростей. Акт № 3824 від 24.04.2017 року, отриманий по е\п 25.04.2017 року. При судово-медико-криміналістичному дослідженні органокомплексу шиї від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження встановлено: при дослідженні представленого комплексу органів переднього відділу шиї від трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження, представилось можливим висловитись про наступне: 1. Порушення цілісності кісткової тканини, окістя та зв`язкового апарату під`язичної кістки, хрящової тканини та охрястя крупних хрящів (щитоподібного, перснеподібного) та дрібних хрящів (парних - клиноподібних, черпалоподібних, рожкоподібних) хрящового остову гортані не виявлено. 2. Верхній лівий ріжок щитоподібного хряща рухливий на рівні своєї верхівки за рахунок наявного сесамовидного хряща. Вказаний хрящ розташований в товщі тяжщито-під`язичної зв`язки і є анатомічною нормою. Акт № 425-МК від 27.04.2017 року, отриманий по е\п 28.04.2017року. (Том № 4 а. с. 244-248);

- висновком експерта від 197-д від 17.05.2017 року, відповідно до якого зроблено такі висновки. На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , 1980 року народження, з огляду на відомі обставини випадку, викладених в постанові про призначення додаткової судово-медичної експертизи, дані додаткових методів дослідження, та у відповідності до поставлених запитань експерт приходить до наступних висновків: 1. "Чи могли виявлені тілесні ушкодження у трупа ОСОБА_8 утворитись при падінні з висоти власного росту?" Відповідь: "Враховуючи характер та локалізацію, виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 на різних анатомічних областях, можна виключити можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту". 2. "Чи можливо визначити точну чи орієнтовну кількість нанесених ударів ОСОБА_8 , якщо так то яка їх кількість та локалізація?" Відповідь: "Враховуючи локалізацію та кількість виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_8 можна висловитись про наступне, що в область голови йому було спричинено не менше чотирьох травматичних дій (наявність тілесних ушкоджень у вигляді синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім`яну область та праву скроневу область, саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім`яній області, забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку), не менше трьох травматичних дій в області кінцівок (наявність тілесних ушкоджень у вигляді саден на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів) та не менше однієї травматичної дії в області крижу (наявність тілесних ушкоджень у вигляді садна в області крижу)." 3. "Чи характерне виявлене садно в області крижу на трупі ОСОБА_8 для волочіння останнього об поверхню ґрунту, льоду, бетонної поверхні?" Відповідь: Наявність виявленого тілесного ушкодження на тілі ОСОБА_8 у вигляді садна в області крижу та характер його поверхні, тобто поздовжньої посмугованості може свідчити про переміщення трупа, тобто його волочіння." 4. "Чи можливо розмежувати по послідовності утворення тілесні ушкодження виявлені на голові у ОСОБА_8 з урахуванням їх кількості, локалізації, механізму утворення, ступеню тяжкості описаних у висновку СМЕ №197 від 29.04.2017 року?" Відповідь: "Так як виявлені тілесні ушкодження, враховуючи їх морфологічні ознаки, утворилися за короткий проміжок часу, то судити про послідовність їх утворення не видається можливим, та оскільки тілесні ушкодження голови зосереджені в одній анатомічній області, тобто в одній частині тіла - голова, то розмежування їх не є доцільним та оцінюються в сукупності. 5. "3 урахуванням наявності діатомових водоростей, виявлених при судовому гістологічному дослідженні трупу, чи мав змогу потерпілий ОСОБА_8 самостійно пересуватися після потрапляння даних мікроорганізмів, а також, який механізм їх потрапляння?" "Чи можливо їх потрапляння в організм людини після настання смерті?" Відповідь: "Так як при утепленні планктон (діатомові водорості) разом з водою потрапляють в рот, звідки в дихальні шляхи, легені з них по судинам в серце, далі в аорту, звідки з кров`ю розносяться по судинам по всьому організму, затримуючись в паренхіматозних органах та кістковому мозку довгих трубчатих кісток, довго зберігається в пазухах основної кістки, то враховуючи вищезазначене, можна висловитись про наступне, що потрапляння виявлених діатомових водоростей до організму ОСОБА_8 є прижиттєвим та смерть його настала внаслідок утоплення, тобто від механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів рідиною, про що свідчить наявність діатомових водоростей в мінералізаті нирки та в мікропрепаратах зроблених з рідини пазухи основної. кістки, можна виключити можливість його самостійного пересування вже після потрапляння даних мікроорганізмів, а також потрапляння їх в організм людини після настання смерті. (Том № 5 а. с. 53-54);

- висновком експерта № 200 від 26.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі підсумки. 1. Із слідів крові на чоловічій в`язаній шапці з написом Evrosport, вилученій 01.03.2017 року у свідка ОСОБА_20 , отримані препарати ДНК, встановлені їх генетичні характеристики. 2. Препарати ДНК, виділені із слідів крові на шапці, являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння їх генотипу з генотипом потерпілого ОСОБА_8 , 1980 року народження, та неспівпадіння з генотипами підозрюваних ОСОБА_2 , 1991 року народження, та ОСОБА_1 , 1997 року народження ДНК цих слідів крові на шапці може походити від потерпілого ОСОБА_8 з ймовірністю не менше 99,999999999999999959%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,41х10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,41 чоловіків на квінтильйон. (Том № 5 а. с. 11-14);

- висновком експерта № 199 від 26.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі підсумки: 1. Зі слідів крові на поліетиленовій плівці, вилученій 01.03.2017 року у ОСОБА_3 з багажного відділення автомобіля марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримані препарати ДНК формально чоловічої генетичної статі. Ці препарати містять ознаки суміші ДНК не менше 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК. Провести молекулярно-генетичний порівняльний аналіз і вирішити питання про належність цих слідів крові певній особі) певним способом), в тому числі потерпілому або підозрюваному, не представляється можливим. (Том № 5 а. с. 15-17);

- DVD - диском з записом відео фактів з камер спостереження ТОВ «АТБ - Маркет», відповідно до запису від 01.03.2017 року за вих. № 513-1403, дослідженого у судовому засіданні, на якому було відтворено, як з ТОВ «АТБ - Маркет» вийшло 2 чоловіків у куртках, під`їхав до них транспортний засіб, та вони поїхали на даному автомобілі. (Том № 5 а. с. 61 )".

- протоколом огляду легкового автомобіля марки "Дачіа Логан 90Л» д.н.з. НОМЕР_3 від 01.03.2017 року на якому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перевозили у багажнику ОСОБА_8 ОСОБА_3 , було надано покази, та підтверджено факт перевезення ОСОБА_8 саме у цьому автомобілі. Огляд проведено із дотриманням ст. 237 КПК України;

- висновком судово-психіатричного експерта № 90 від 04.05.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованих йому діянь не страждав і на теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час емоційно нестійкий розлад особистості. Випробуваний в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том № 5 а. с. 43-47);

- висновком судово-психіатричного експерта № 91 від 04.05.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованих йому діянь не страждав і на теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час емоційно нестійкий розлад особистості. Випробуваний в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том № 5 а. с. 43-47);

Наведені вище докази, на думку колегії суддів, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.

Досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що на час події були відсутні будь-які реальні протиправні посягання з боку ОСОБА_8 , які направлені на порушення прав та інтересів обвинувачених. Не маючи об`єктивних причин побоюватися за своє життя, здоров`я, та маючи реальну можливість не наносити тілесні ушкодження ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навпаки, умисно, протиправно, діючи за попередньою змовою групою осіб нанесли удари ногами, кулаками рук та ліктями в життєво важливі частини тіла ОСОБА_8 , після чого скинули його у річку обличчям вниз, розуміючи, що останній у такому положенні захлинеться, та залишили його у такому стані, що і привело до загибелі. Обвинувачені не могли не усвідомлювати те, що таким способом позбавляють життя ОСОБА_8 і бажали настання смерті останнього. Діями обвинувачених, а саме нанесенням тілесних ушкоджень, та штовхнувши ОСОБА_8 річку, є наслідком у виді смерті ОСОБА_8 , що стоїть у прямому причинному зв`язку.

У ОСОБА_3 , на думку колегії суддів, була можливість повідомити правоохоронні органи про події, очевидцем яких він був. Більше того, ОСОБА_3 мав реальну можливість врятувати життя ОСОБА_8 коли останній переміщував у багажнику керованого ним автомобіля. Однак із власних спонукань, останній не вчинив жодних дій, щоб спробувати врятувати життя ОСОБА_8 . Він навіть не повернувся на місце, де залишив ОСОБА_8 після того, як вони розійшлися з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для того щоб надати тому першу допомогу в умовах, які унеможливлювали виживання ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили, що саме ОСОБА_3 уперше відкривав багажник автомобіля щоб помістити туди ОСОБА_8 .

З сукупністю наведеного, характеру послідовністю і динамічністю дій обвинуваченого ОСОБА_3 , його поведінки до, під час та після вчинення злочину, збігаються з ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України.

Відсутність наміру на надання будь-якої допомоги ОСОБА_8 у обвинувачених, а навпаки останні поїхали, оставивши того у безпорадному стані, що свідчить про їх небажання надати будь-яку допомогу.

ОСОБА_8 повідомив обвинуваченим, що викликав поліцію, та буде просити у них допомоги. Саме ця обставина стала кінцевою для остаточного закріплення у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_8 у тому числі з метою приховати раніше розпочаті ними суспільно-небезпечні та протиправні діяння. Обвинувачені залишили ОСОБА_8 у безпорадному стані, не вжили заходів для надання йому допомоги.

З показань під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вбачається що останній після перевірки пульсу повідомив ОСОБА_2 , що він не відчуває пульс у ОСОБА_8 . Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розуміли, що залишають ОСОБА_8 у воді, після спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння - не менше чотирьох у голову та локалізацію у життєво важливі органи. При цьому, погодні умови, а саме мороз та ніч, без будь-яких джерел освітлення наявність яких усвідомлювалась ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виключали самостійну можливість ОСОБА_8 дістатися додому, навіть якщо він гіпотетично зміг би прийти до тями.

Отже характер, послідовність і динамічність дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх поведінка до, під час, та після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , та механізм їх спричинення, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого п.3, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України, а також з ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, що підтверджено доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченими відбулося у стані алкогольного спяніння. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлювали неспроможність ОСОБА_8 , як людини, яка також була у стані сильного алкогольного сп`яніння, будучи інвалідом 2 групи протистояти їх діям.

Колегія суддів також бере до уваги те, що ОСОБА_8 був адекватною людиною, а тому він сам не міг самостійно сісти у багажник автомобіля.

Колегія суддів спростовує заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що всі слідчі дії були проведенні без адвоката, так як відповідно до матеріалів кримінального провадження, з часу, коли ОСОБА_2 було пред`явлено обвинувачення, йому одразу ж було надано захисника.

Заперечення захисника Жмуренка А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в частині визнати протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , та відеозапис до нього недійсними, з тих підстав, що останній був свідком, а також ОСОБА_3 не були роз`яснені його права, спростовуються тим, що у зазначеному протоколі стоїть підпис ОСОБА_3 про роз`яснення йому прав та обов`язків, відповідно до ст. 66, 67 КПК України. А також, відповідно до ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Крім того, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України (Об`єднана палата ККС ВС у справі №740/3597/17).

Заперечення захисника Жмуренка А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 не відбувався з повною відео фіксацією процесуальних дій, спростовується наступним.

Так, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звукозапис, чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію цієї слідчої (розшукової) дії за допомогою технічних засобів приймає особа, яка її проводить. Колегія суддів вважає, що протокол проведення слідчого експерименту складений без порушення прав обвинуваченого на захист та у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону. Так, у присутності понятих було складено відповідний документ, обвинувачений мав право робити заяви, давати пояснення або відмовитись від них, про що йому було роз`яснено. Крім того, така слідча дія відбувалась в присутності понятих, захисника, які не заявляли клопотання про застосування до слідчого експерименту технічних засобів фіксування.

Захисник Жмуренко А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 зазначає, що протокол проведення впізнання телефону не має ознак, яким чином потерпілий його впізнав.

Суд вважає доводи захисника Жмуренка А.В. в цій частині неспроможними, оскільки вищенаведений протокол містить усі необхідні дані, його підписано усіма учасниками слідчої дії, та він відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 237 КПК України.

Захисник Жмуренко А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 зазначає, що в багажнику автомобіля було оглянуто плівку на якій було виявлено дві плями рідини бурого кольору, але не встановлено будь-яких ознак ідентифікуючих, що ця кров належала потерпілому, адже автомобіль використовувався потім ще 2 тижні в якості таксі.

Колегія суддів вважає доводи захисника Жмуренка А.В. в цій частині неспроможними, так як необхідно зазначити, що протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та в присутності понятих, за участю ОСОБА_3 було оглянуто поліетиленову плівку білого кольору, яку ОСОБА_3 надав, та яка перебувала в автомобілі марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 з кузовом сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 , на якому їздив ОСОБА_3 19.02.2017 року, та на якій було виявлено дві плями від рідини бурого кольору, залишки сльозоподібні речовини, забруднення від землі та води, в деяких місцях виявлено порізи. Суд вважає, що огляд місця події був проведений із дотриманням норм КПК України, підстав для визнання вказаного протоколу недопустимим доказом не вбачається, а будь-яких даних про те, що під час огляду або до його початку до салону автомобіля було щось підкинуто, судом не отримано.

Захисник Бєляков А.Ф. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 зазначає про відсутність доказів нападу організованою групою зі сторони обвинувачених.

Суд вважає доводи захисника Бєлякова А.Ф. в цій частині неспроможними, та наголошує, що доказом вини обвинувачених у вчиненні даного злочину слідство представило мобільний телефон марки «Нокіа lumia 620 imei: НОМЕР_4 ». Указаний мобільний телефон був наданий добровільно ОСОБА_2 слідчому, та той пояснив, що заволодів указаним мобільним телефоном у Скоробогатих А,М. При цьому, свідок ОСОБА_24 пояснила, що бачила вказаний мобільний телефон. Також, відповідно до довідки від 13.03.2017 року за результатами дослідження інформації, отриманої на виконання тимчасового доступу до речей і документів та яка була отримана від оператора мобільного зв`язку мобільний номер, яким користувався ОСОБА_8 , той знаходився в зоні дії ретрансляційної вежі по вул. Харківська, 5 в період з 22.20 год. 18.02.2017 року, та в зоні дії ретрансляційної вежі, розташованої в АДРЕСА_10 в період з 05.25 год. по 06.05. год. 19.02.2017 року, що співпадає з напрямком місця мешкання ОСОБА_2 по вул. С. Маркова . Указаний телефон також упізнав потерпілий ОСОБА_7 в ході пред`явлення для впізнання від 01.03.2017 року.

Захисник Жмуренко А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 зазначає, що на даний час ще проводиться досудове розслідування щодо катування ОСОБА_3 , а отже суд не може винести на даний час рішення за ознаками злочину, які інкримінуються останньому.

Колегія суддів спростовує дане твердження захисника, так як у судовому засіданні стороною обвинувачення було заявлено клопотання про проведення перевірки працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань за фактом повідомлення в судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування до них недозволених методів слідства працівниками Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх захисники погодились з клопотанням прокурора та наполягали на проведення даної перевірки, на запитання суду стосовно даної перевірки обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Жмуренко А.В. зазначили, що на даний час вже проводиться перевірка працівниками правоохоронних органів та на проведення перевірки саме Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань вони не наполягають.

Згідно висновку експерта за № 52 від 02.03.2017 року, з огляду на відомі обставини справи, викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи, та у відповідності до поставлених запитань. І. "Чи маються у підозрюваного ОСОБА_2 будь які тілесні ушкодження, якщо так, то який ступінь їх тяжкості, механізм утворення та локалізація?" Відповідь: "На момент огляду у ОСОБА_2 вивалені тілесні ушкодження у вигляді синців лівої вушної раковини та саден лівої бічної поверхні шиї які утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударними механізмом та по дотичній з місце прикладання діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. Виявлений рубець лобної області є наслідком загоєння рани чи глибокого садна та враховуючи його морфологічні ознаки утворився за декілька діб до моменту проведення експертизи". 2. "Чи відповідають тілесні ушкодження, даті отримання, а саме 01.03.2017 року, способу їх отримання, а саме нанесення ударів чи в інший спосіб?" Відповідь: "Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень (колір синців та ступінь загоєння саден) більш вірогідно, що вони могли утворитися в межах 7-10 діб до моменту проведення експертизи. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень не виключена можливість їх утворення внаслідок нанесення ударів". 3. Чи можливо отримання тілесних ушкоджень з висоти падіння власного зросту, або спричинення собі самостійно?" Відповідь: "Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень не виключена можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту. Локалізація даних тілесних ушкоджень є доступною для спричинення власноруч". (Том № 4 а. с. 157-158).

Доводи сторони захисту про застосування насильства до обвинувачених під час проведення слідчих експериментів спростовується тим, що на ухвалу суду про застосування до обвинуваченихнедозволених методів слідства працівниками поліції Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040400000114 від 27 лютого 2017 року, старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві капітаном Державного бюро розслідувань винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62021170030000110 від 20.04.2021 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення.

Як зазначено у постанові слідчого, під час досудового розслідування не встановлено факту вчинення працівниками поліції хоча б однієї з дій, передбачених статтею 365 КК України, фактичне існування застосування недозволених методів ведення слідства, а також факт заподіяння внаслідок таких дій тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нічим, окрім показань самих обвинувачених, наданих у судовому засіданні, об`єктивно не підтверджується. Запитуваною інформацією з ІТТ №4 ГУНП в Дніпропетровській області, повідомлено, що обвинувачені за медичною допомогою у вказаний період досудового слідства, про застосування до них фізичного впливу не звертались, а також фіксування скарг на насильницькі дії поліцейських, наявність тілесних ушкоджень під час поміщення та утримання обвинувачених перед поміщенням до ІТТ №4, проведено первинний огляд, під час якого тілесних ушкоджень не було виявлено, скарг на стан здоров`я не надходило.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 наголосив, що у медичний заклад не звертався з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції.

Відтак, комісія прийшла до висновків, що обставин чи інших належних та допустимих доказів, які свідчили б про вчинення поліцейськими дій, які б суперечили основним завданням поліції та вказували на невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни, перевищення влади або службових повноважень, в частині вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень не встановлено.

Таким чином, доводи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування до них недозволених методів ведення досудового розслідування перевірено і спростовано у встановленому законом порядку.

При оцінці дій обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 колегією суддів повністю врахована практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський, де суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». А в цілому колегія суддів розцінює позицію обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини у повному обсязі.

Також колегією суддів враховується, що стороною захисту не надано суду переконливих та об`єктивних доказів, які б спростовували сукупність досліджених доказів, та які переконливо вказують на те, що саме обвинувачені вчинили сформовані у обвинувальному акті злочини.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 07.12.2020 року в справі № 728/578/19, згідно ст.. 85 КПК України, належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При цьому, чинний КПК України, не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Навпаки, ст.. 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Підстав для визнання доказів, які покладені в основу судового рішення - недопустимими, у колегії суддів не має.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків колегією суддів, не встановлено.

В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров`я особи» зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного при розгляді кримінальних проваджень проти життя та здоров`я особи. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненою діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Відтак, колегія суддів ретельно дослідила докази по справі, які мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винних, встановила обставини та спосіб вчинених злочинів, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винних і потерпілого, що передувала події, їх стосунків і всі інші обставин, що мали відношення до справи.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченим колегія суддів враховує, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Скоєні обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 злочини відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 колегія суддів ураховує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджувався за вчинення різних злочинів у тому числі корисливих, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вироком від 30.07.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпра за ч.1 ст. 186, ст. 395, ч.ч.1, ст. 70, ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 16.02.2016 року, та через рік вчинив нові кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався за вчинення різних злочинів у тому числі корисливих, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вироком від 24.11.2015 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, та звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, та в період іспитового строку вчинив нові особливо тяжкі кримінальні правопорушення.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жодних висновків для себе не зробили і знову вчинили злочини.

Відповідно до характеризуючих даних, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніде не працюють, на утриманні нікого не мають, ведуть аморальний спосіб життя, систематично вчиняють різні кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що винність обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожного окремо «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує їх дії кожного окремо, як вбивство, тобто навмисне протиправне спричинення смерті викраденій людині, скоєне з метою приховати злочин та за попередньою змовою групою осіб.

Їх дії кожного окремо кваліфікуються за п.3,9,12, ч.2 ст. 115 КК України.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кожен окремо винні у нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Їх дії кожного окремо кваліфікуються за ч.4 ст. 187 КК України.

При визначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виду та розміру покарання колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, наслідки, що настали, а саме смерть людини молодого віку, те, що злочини, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими, дані про осіб, а саме обвинувачені раніше неодноразово судимі, на шлях виправлення не стали, суспільно-корисною працею не займаються, не одружені, на утриманні нікого не мають, а тому не мають міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризуються негативно. Їх зухвала поведінка в судовому засіданні не свідчила про критичну оцінку вчинених ними злочинів, та жалю з приводу вчиненого. Більше того, обвинувачені неодноразово висловлювались у бік потерпілого ОСОБА_7 із погрозами після звільнення з місць позбавлення волі завдати йому фізичної розправи, та всіляко його ображали та принижували.

Під час визначення покарання суд враховує також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - є рецидив злочинів, та скоєння злочинів у стані алкогольного сп`яніння, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - скоєння злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

При призначені покарання колегія суддів враховує вище зазначені обставини, а також думку потерпілого про призначення обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самого суворого покарання, а саме довічного позбавлення волі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції п.3,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України колегія суддів вважає необхідним до призначеного покарання, за сукупністю вироків, обвинуваченому ОСОБА_1 до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року, оскільки останній вчинив злочин у період іспитового строку.

Частина 2 ст. 71 КК України наголошує, що при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в загальній частині КК України. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п`ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п`ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п`яти років.

Вирішуючи питання щодо остаточного строку покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , що має бути призначене обвинуваченому за сукупністю вироків, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.71 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі понад п`ятнадцять років, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у межах санкції п.3,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Також, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 396 КК України.

ОСОБА_3 винний у викраденні людини, що спричинило тяжкі наслідки.

Його дії кваліфікуються за ч.3 ст. 146 КК України.

При визначенні ОСОБА_3 виду та розміру покарання колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, те, що він вчинив два особливо небезпечних кримінальних правопорушення, один з яких є тяжким. Також, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одружений, за місцем проживання характеризується задовільно.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є повторність.

При призначені покарання колегія суддів враховує вище зазначені обставини, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості скоєних злочинів, наслідки, що настали, а саме смерть людини молодого віку, думку потерпілого про призначення обвинуваченому самого сурового покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі.

Дане покарання на думку колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та попередження вчинення ними злочинів, оскільки виправити останніх не можливо без їх ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суду враховує правовий висновок Великої Палати Верховного суду щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання), викладений в постанові Верховного суду від 29.08.2018 року у провадженні № 13-31кс18.

Так, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046 - VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу (ультра активну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046- VIII є неправильним, оскільки зворотня дія Закону № 2046 - VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст. 5 КК України не допускається.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 березня 2017 року перебувають під вартою на час розгляду кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017040400000114, тобто після набрання чинності Законом України від 26.11.2015 року N 838-VIII, а також після змін, внесених Законом України № 2046-VIII від 18.05.2017 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне при зарахуванні у строк відбування покарання зарахувати строк їх попереднього ув`язнення, застосовуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції від 26.11.2015 року, відповідно до якого зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув`язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

Суд приходить до висновку про необхідність зарахування обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 01 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 87 810 грн.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна " (далі Постанова) при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків ( ч.2 ст.1192 ЦК України), що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, а саме на суму 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн., що підтверджується розрахунковими документами, виданими суб`єктами господарської діяльності, які надавали послуги та виконували роботи, та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У позові потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 відмовити, так як ОСОБА_3 , згідно матеріалів кримінального провадження, причетний до злочинів, а саме заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, та у викраденні людини, що спричинило тяжкі наслідки.

Також потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн., солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року, зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що потерпілий зазнав певних моральних страждань внаслідок вчинення відносно його сина злочину, а саме це виразилось в його сильних душевних та моральних страждань в зв`язку з втратою рідної людини, а саме єдиного сина.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з моменту звернення з цивільним позовом потерпілого та на даний час не надали йому допомоги, не цікавились його станом здоров`я, не попросили у нього пробачення за скоєне, тобто проявили байдужість як до скоєного так і до його наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди колегія суддів оцінює виходячи з характеру скоєного, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн., та з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 300 000 грн.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 198 (сто дев`яносто вісім) грн. слід стягнути з обвинувачених, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по 66 (шістдесят шість) грн. з кожного, на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією всього належного йому майна;

- за п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 71 КК України ОСОБА_1 , за сукупністю вироків,до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року, та призначити остаточне покарання у вигляді 16 (шістнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією всього належного йому майна;

- за п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

- за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 01 березня 2017 року.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 01 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 , майнову шкоду у сумі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн.

Стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку, на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 300 000 (триста тисяч) грн.

В іншій частині позову ОСОБА_7 відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , кузов сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 - передати за належністю ОСОБА_25 .

- чоловічу в`язану шапку з наклейкою з написом «Sport» та мобільний телефон марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 , які належали ОСОБА_8 - передати потерпілому ОСОБА_7 ;

- куртку, джинсові штани, светр, підштаники, футболку, пару ботинок, светр, носки, труси, запальничку, гребінець, платок, які було вилучено під час огляду трупу ОСОБА_8 , та які передано на зберігання до Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати потерпілому ОСОБА_7 ;

- опечатаний поліетиленовий спеціальний пакет №3520232 з чоловічою в`язаною шапкою з написом Evrosport; вилученою 01.03.2017 року, опечатаний поліетиленовий пакет з джинсами, опечатаний поліетиленовий пакет з курткою, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю ОСОБА_1 ;

- опечатаний поліетиленовий спецпакет №3470363 з поліетиленовою плівкою вилученою 01.03.2017 року у ОСОБА_3 , паперовий конверт з печаткою, вилучений 06.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , паперові конверти з зразками крові ОСОБА_2 , ОСОБА_26 - знищити;

- опечатаний поліетиленовий пакет з джинсами, опечатаний поліетиленовий пакет з курткою, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю ОСОБА_2 ;

- опечатаний поліетиленовий спец пакет № 3574512 з мобільним телефоном «Nokia-105» imei НОМЕР_7 , чорного кольору, в який встановлена сім-картка мобільного оператора «МТС» НОМЕР_8 , вилучені 01.03.2017 року в ході затримання ОСОБА_1 , та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 198 (сто дев`яносто вісім) грн., по 66 (шістдесят шість) грн. з кожного.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити дійсний у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити дійсний у вигляді домашнього арешту.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя С.О. Тимченко.

Судді: В.А. Гаврилов.

В.М. Бондаренко.