Рішення № 100679586, 28.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2021Справа № 910/11109/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В. розглянувши

матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В) до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25), про стягнення 3 529 766,38 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гулевич В.Г.;

від відповідача: Буркова О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (далі - відповідач) про стягнення 3 529 766,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0204-01024 від 22.04.2019 в частині своєчасного здійснення розрахунків, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 529 766,38 грн, з яких: 2 421 573,58 грн - пені, 554 253,39 грн - 3% річних та 553 939,41 грн - інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11109/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.07.2021 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що може сплачувати позивачу вартість електричної енергії з метою врегулювання небалансів виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил ринку» від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку, а відтак неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, у свою чергу, перешкоджала своєчасному розрахунку з позивачем.

Відповідач зазначає, що не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання (тим більше, за відсутності таких коштів через їх ненадходження на спеціальний рахунок від інших сторін, відповідальних за баланс), відтак заявлені до стягнення вимоги щодо інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими

Також, відповідач зазначає, що позивач не повідомив і не надав підтверджень щодо дат отримання відповідачем надісланих позивачем рахунків, не вказує яким чином він направляв відповідачу рахунки підписані зі своєї сторони.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що у розрахунку штрафних санкцій позивач помилково, всупереч п. 7.6.4 Правил ринку, відраховував строк оплати рахунків не від дати отримання відповідачем рахунків, надісланих позивачем, а від дати їх «розміщення їх у Системі». Розмір пені, нарахований позивачем у розрахунку, не встановлений ні договором, ні чинним законодавством. Сторони у договорі не передбачили розмір пені, а тому, на думку відповідача, нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату є неправомірним.

Таким чином, здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені є помилковими, у підтвердження чого відповідачем надано контррозрахунки.

10.08.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує стосовно викладених у відзиві на позовну заяву аргументів.

Так, позивач зазначає, що зі змісту правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків (відповідач). В розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків, а ні Правилами ринку, а ні умовами договору не передбачено. Отже, враховуючи п. 7.6.4 Правил ринку, строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в Системі.

Викладена позиція позивача узгоджується з позицією Господарського суду міста Києва, зазначеній в рішенні від 27.02.2020 у справі № 910/18654/19, а також Постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Стосовно нарахування пені позивач посилається на п. 7.7.2. Правил ринку (в редакції до 18.11.2020), якою передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин (п. 7.7.3. Правил ринку (в редакції до 18.11.2020).

У судовому засідання від 12.08.2021, судом без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовче засідання на 02.09.2021.

31.08.2021 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Вказане клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідачем добровільно сплачено суму основного боргу за укладеним з позивачем договором (але з незначним простроченням строків оплати), що свідчить про його добросовісність поведінки та намагання якнайшвидшого усунення порушень щодо виконання зобов`язань.

Окрім того відповідач звертає увагу суду, що ступінь виконання відповідачем зобов`язання за Договором (зобов`язання виконано відповідачем на 100% на момент звернення позивача з позовом до суду). Відповідач - Національна енергетична компанія «Укренерго» - Приватне акціонерне товариство складає 100% акцій, що знаходиться у власності держави та належить до сфери управління Міністерства фінансів України. Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» - оператор системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об`єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України.

Наявність у кредитора можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для відповідача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить зменшити розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних, пені до 95%.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/11109/21 та призначено справу до розгляду по суті на 30.09.2021.

Судове засідання, призначене на 30.09.2021, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці, відтак судове засідання підлягає повторному призначенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 судове засідання у справі № 910/11109/21 було призначено на 07.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2021, було оголошено перерву до 28.10.2021

У судове засідання 28.10.2021 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору. Зокрема відповідач надав пояснення, що позивач повинен був керуватись посібником учасника ринку в частині направлення рахунків відповідачеві №001.ИЗ.01.2, який обговорений та затверджений Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО".

В судовому засіданні 28.10.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42095943), Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42101003), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42102122), Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42117825), Товариством з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42132581), Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 42114410) було укладено Договір про створення балансуючої групи для врегулювання небалансів № 037 (далі - Договір № 037).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 037, що сторони об`єднались з метою створення балансуючої групи та визначили стороною відповідальною за баланс (СВБ) - Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ».

У розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір про врегулювання небалансів електричної енергії є публічним договором приєднання, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Повідомленням про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідач інформував позивача про приєднання останнього до умов Договору та внесення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор Договору - № 0204-01024, дата акцептування - 22.04.2019).

Так, 22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» було укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0204-01024 (надалі - Договір № 0204-01024).

Умови вказаного Договору № 0204-01024 затверджувалися відповідачем відповідними наказами НЕК «УКРЕНЕРГО» «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії» № 204 від 03.04.2019, № 366 від 08.07.2019, № 423 від 07.08.2019, № 441 від 16.08.2019 та № 85 від 06.03.2020.

Так, наказ НЕК «УКРЕНЕРГО» № 204 від 03.04.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії», яким було врегульовано умови договору небалансів електричної енергії, який був чинним відповідно до п 10.1 до 31 грудня поточного року включно та втратив чинність у відповідності до наказу НЕК «УКРЕНЕРГО» № 366 від 08.07.2019 року «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії»;

Наказ НЕК «УКРЕНЕРГО» № 366 від 08.07.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії», яким було врегульовано умови договору небалансів електричної енергії, який був чинним відповідно до п 9.1 до 31 грудня включно та втратив чинність у відповідності до наказу НЕК «УКРЕНЕРГО» № 423 від 07.08.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії»;

Наказ НЕК «УКРЕНЕРГО» № 423 від 07.08.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії», яким було врегульовано умови договору небалансів електричної енергії, який був чинним відповідно до п 9.1 до 31 грудня включно та втратив чинність у відповідності до наказу НЕК «УКРЕНЕРГО» № 441 від 16.08.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії»;

Наказ НЕК «УКРЕНЕРГО» № 441 від 16.08.2019 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії», яким було врегульовано умови договору небалансів електричної енергії, який був чинним відповідно до п 9.1 до 31 грудня включно та втратив чинність у відповідності до наказу НЕК «УКРЕНЕРГО» № 85 від 06.03.2020 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії».

Відповідно до п. 1 наказу НЕК «УКРЕНЕРГО» № 85 від 06.03.2020 «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії» було затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір).

За цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

За підсумками місяця визначається індиктивна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309, Законом та чинним законодавством України (п. 3.1 Договору).

У пп. 3 п. 3.3 Договору визначено, що ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1 Договору, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви- приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання умов Договору відповідачем було здійснено оплату рахунків - фактур від 05.03.2020 (дата рахунку) по 07.09.2020 (дата рахунку) за розрахунковий період з 24.02.2020 по 28.08.2020 в повному обсязі, однак оплата останніх здійснювалась частинами та з простроченням їх оплат, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями за Договором від 22.04.2019 № 0204-01024.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що зі змісту правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків (відповідач). В розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків, а ні Правилами ринку, а ні умовами Договору не передбачено. Отже, враховуючи п. 7.6.4 Правил ринку, строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в Системі, однак оскільки відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків, позивач просить стягнути з відповідача 2 421 573,58 грн - пені, 554 253,39 грн - 3% річних та 553 939,41 грн - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦК України)

Частиною першою ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома ст. 193 ГК України.

Спір у даній справі виник у зв`язку з несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків.

Умовами п. 3.3 Договору сторони погодили, що ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1 Договору, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку. (п. 5.6 Договору).

Положеннями п. 1.1.1 Правил ринку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (а саме з дати виставлення рахунку фактури від 05.03.2020, з якого виникла прострочення заборгованості), визначено, що ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами;

У пункті 1.1.4 Правил ринку, викладено значення таких скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.

Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку, за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E.

Згідно з п. 5.13.10 Правил ринку, АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.

Відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку, АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Як встановлено судом з матеріалів справи з 05.03.2020 у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії (надалі також - Система) АР розмістив відомості щодо вартості небалансів електричної енергії, що має бути сплачена зі сторони ОСП (відповідача) на користь СВБ (позивача).

Згідно з п. 7.6.3 Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.

Положеннями п. 7.6.4 Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, суд встановив, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.

Отже, суд доходить висновку, що в розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту Договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.

Іншого порядку та способу направлення рахунків, а ні Правилами ринку, а ні умовами Договору не передбачено, а тому суд уважає належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії. Отже, враховуючи п. 7.6.4 Правил ринку, суд погоджується з позивачем, що строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в Системі.

У зв`язку з викладеним, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність доказів направлення рахунків зі сторони позивача, а також те, що позивач не повідомив і не надав підтверджень у позовній заяві щодо дат отримання відповідачем надісланих позивачем рахунків, оскільки відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває у абсолютно різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, відповідно має різні права та обов`язки по відношенню до позивача.

Крім того, заперечуючи проти отримання вказаних вище рахунків, відповідач, разом з тим, під час здійснення оплат у призначеннях платежів за небаланси електричної енергії посилається саме на такі рахунки. При цьому, аргументує свою позицію тим, що у посібнику учасника ринку №001.ИЗ.01.2, який обговорений та затверджений Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" зазначено на сторінці 20 в розділі 4.2.3 приклад робочого процесу, відповідно до якого сума за кредитом - це сума, яку повинен адміністратор розрахунків сплатити учаснику ринку за певним видом рахунку. В такій ситуації учасник ринку завантажує рахунок, підписує та надсилає його адміністратору розрахунків для оплати засобами поштового зв`язку або електронною поштою.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить ст. 610 ЦК України.

Так, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, позивач в обґрунтування нарахування пені посилається на п. 7.7.2. Правил ринку (в редакції до 18.11.2020 року) передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин (п. 7.7.3. Правил ринку (в редакції до 18.11.2020 року).

Однак суд не може погодитись з вищевказаною позицією позивача з наступних підстав.

В розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків, а ні Правилами ринку, а ні умовами Договору не передбачено.

Оскільки виставлення рахунків за спірний період почалось з 05.03.2020 (дата рахунку-фактури) і застосовувати до вищевказаних правовідносин необхідно Правил ринку чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме з 01.03.2020.

Пункт п. 7.7.2. та п. 7.7.3. Правил ринку, на які посилається позивач як на підставу нарахування пені, розташовані в у главі 7.7 розділу VII «Запити платіжних документів».

Відповідно до п. 7.7.1. вказаної главі 7.7 розділу VII «Запити платіжних документів», якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

Пунктом 7.7.2 Правил ринку передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.

Пеня, відповідно до положень п. 7.7.3 Правил ринку, нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин. Запит платіжного документа обробляється відповідно до чинного законодавства (п. 7.7.4 Правил ринку).

Згідно з п. 7.7.5 Правил ринку, при розрахунках відповідно до запиту платіжного документа оплата повинна бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту вирішення суперечки. Після цієї дати пеня на непогашену суму нараховується за ставкою, що встановлюється відповідно до діючого законодавства.

Із наведених норм вбачається, що законодавець чітко визначив порядок нарахування пені за несвоєчасну оплату сум, виявлених за результатами розгляду запиту платіжного документа на підставі ініційованої суперечки щодо сум, зазначених в рахунках.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а також підтверджено позивачем у судовому засіданні 07.10.2021, суперечки між позивачем та відповідачем у відповідності до п. 7.7.3 щодо сплачених сум не було, а отже і різниці між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, також не відбулось.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для нарахування пені у розмірі 2 421 573,58 грн, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 554 253,39 грн та інфляційної складової боргу у розмірі 553 939,41 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною другою ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та надані відповідачем контррозрахунки до них, суд дійшов висновку, що вони містять описки та арифметичні помилки, у зв`язку з чим, судом здійснено власний розрахунок, яким встановлено, що 3% річних становлять 519 024,09 грн та інфляційні втрати складають 553 939,41 грн.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних становлять 519 024,09 грн та інфляційних втрат складають 553 939,41 грн., в задоволенні іншої частини вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних, пені до 95%, суд зазначає наступне.

Відповідач обґрунтовує вищевказане клопотання тим, що останнім добровільно сплачено суму основного боргу за укладеним з позивачем договором, але з незначним простроченням строків оплати, що свідчить про його добросовісність поведінки та намагання якнайшвидше усунути порушення щодо виконання зобов`язань.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на правовий висновок викладений у п.8.28-8.38 постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 902/417/18.

Відповідно до якої, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Щодо визначення подібності правовідносин то такі викладені у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Щодо посилання відповідача на правовий висновок, викладений у постанові Великої палати Верховного Суду, а саме в п.8.28-8.38 постанови від 18 березня 2020 року по справі № 902/417/18, як підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду, остання встановила невідповідність принципу справедливості з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96%. Нарахована у справі № 902/417/18 сума річних була більшою за суму основного боргу.

В той час у справі № 910/11109/21 відсутні обставин такої очевидної не співмірності заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Суд зазначає, що застосування судами обмежень свободи договору носить винятковий характер. Отже, виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами.

Водночас, зі змісту положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України не зобов`язує кредитора доводити наявність у нього збитків для того, щоб притягнути боржника до відповідальності у вигляді штрафних санкцій, а посилання відповідача, в обґрунтування заяви про зменшення штрафних санкцій, на добровільно сплачену суму основного боргу, а також на те, що стягнення на користь позивача інфляційних втрат певною мірою компенсує знецінення несплачених своєчасно відповідачем коштів, а також, що при зменшенні розміру пені та 3% річних позивач не зазнає значного негативного наслідку не може вважатися такими винятковими підставами для зменшення штрафних санкцій.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/3177/20 від 24 червня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Доказів на підтвердження існування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

При цьому, невиконання контрагентом своїх зобов`язань не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, код ЄДРПОУ 42094646) 3% річних у розмірі 519 024 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч двадцять чотири) грн. 09 коп. інфляційні нарахування у розмірі 553 939 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 094 (шістнадцять тисяч дев`яносто чотири) грн 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021

Суддя Владислав ДЕМИДОВ