Рішення № 100677851, 28.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Київ № 640/927/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахування до призначеної полковнику запасу, ветерану військової служби, учаснику бойових дій в зоні АТО, ОСОБА_1 пенсії усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (премії, згідно зі ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації) за період з 01.10.2017 по 30.09.2019 за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної полковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення, з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (премії, згідно зі ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації) за період з 01.10.2017 по 30.09.2019, з урахуванням довідки від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, і виплатити йому різницю, що утворилась, з моменту призначення пенсії до моменту фактичного перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії до моменту фактичного перерахунку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у проведенні належної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, вказаних у довідці від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що щомісячна грошова винагорода військовослужбовцям не є додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до ст.ст. 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У той же час, матеріальна допомога носить одноразовий характер, а із сум індексації та вихідної допомоги при звільненні єдиного соціального внеску сплачено не було. На додаток, представником відповідача зауважено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин розмір пенсії позивача граничним розміром не обмежено.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 12.05.2020, в якій просив здійснити перерахунок належної йому пенсії, відповідно до довідки від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій за 24 місяці перед звільненням з військової служби, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 19.05.2020 №2600-0312-8/62866 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначено таких видів грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразові додаткові види грошового забезпечення, премії та індексація, а тому їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Приписами ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №2011-XII, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Водночас, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.

На підставі викладеного, враховуючи, що отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та премія (згідно зі ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ), не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, відтак, у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії із включенням до складу вказаних виплат грошового забезпечення, а також здійснення заявленого перерахунку пенсії.

Разом з тим, з наявної у матеріалах справи копії довідки від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, вбачається, що у період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода у загальному розмірі 32 564,82 грн.

Така щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена і виплачувалася позивачу, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка втратила чинність у зв`язку з введенням в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Така винагорода носила систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення та відповідно до ст. 43 №2262-ХІІ підлягає врахуванню під час обчислення пенсії позивачу. Такий висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

У свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі ст. 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами ст. 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого ст. 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов до висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які, натомість, не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №1282-ХІІ.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17.

Таким чином, особи, які отримують пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отримуваної ними індексації доходів.

Слід також зазначити, що як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, станом на момент виникнення спірних правовідносин розмір пенсії позивача не обмежено граничним розміром. Натомість, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено захисту прав на майбутнє, що, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість позовних вимог у наведеній частині.

Як наслідок, суд вказує про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсію з червня 2020 року (наступного місяця, що передував зверненню до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії), з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, на підставі довідки від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України. В іншій частині позовних вимог суд дійшов до висновку про відмову в їхньому задоволенні.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсію з червня 2020 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, на підставі довідки від 16.03.2020 №305/291, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок