
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2021 року м. Київ № 640/11351/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним нарахування штрафу у розмірі 20 497,00 грн., що відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» в графі «Нараховано/зменшено» за 10 червня 2019 року (код операції « 951» та « 363»); визнання незаконним нарахування пені в сумі 105 676, 18 грн., що відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» в графі «Сума операції» та в графі «Нараховано пені» за період «З» «По» 30 липня 2018 року (код операції « 221») та зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити об`єктивну інформацію в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат», а саме: відобразити транзакцію із зменшення податкового зобов`язання за результатами поданих уточнюючих розрахунків; виключити з ІКП суму штрафу в розмірі 20 497, 00 грн. (графа «Нараховано/зменшено» за 10 червня 2019 року); виключити з ІКП пеню в розмірі 105 676, 18 грн. (графа «Сума операції» графа «Нараховано пені» за період «З» «По» 30 липня 2018 року (код операції « 221»)).
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування штрафу та пені за наслідками самостійно виправлених товариством помилок, шляхом подання уточнюючих розрахунків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05 серпня 2019 року до суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, з урахуванням їх необґрунтованості. Також, контролюючим органом зазначено про правомірність застосування до ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» штрафу та пені.
12 серпня 2019 року ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» до суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у його відзиві.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
07 червня 2019 року ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року, відповідно до якого, змінено рядок 18 Декларації, а саме: показник, який уточнюється 683 231, уточнений показник -, різниця -683 231.
Крім того, 07 червня 2019 року ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2017 року, однак з огляду на те, що декларація за листопад 2017 року була з від`ємним значенням, то змін показників у рядку 18 Декларації не відбулось.
Аналогічні уточнюючі розрахунки подавались товариством за січень та лютий 2018 року без відповідних змін у рядку 18 Декларації.
10 червня 2019 року ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2018 року, відповідно до якого, змінено рядок 18 Декларації, а саме: показник, який уточнюється 94 052, уточнений показник 777 283, різниця 683 231.
Разом з тим, контролюючим органом в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2018 року розраховано суму штрафу 20 497, 00 грн. в рядку 18.1 та в особистому кабінеті ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» у розділі «Стан розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» відповідачем внесено інформацію про нараховану пеню у розмірі 105 676, 18 грн.
Вказані дані відображені в інтегрованій картці платника податків (по особовому рахунку) - ТОВ «Торговий дім завод Євроформат».
Не погоджуючись із нарахованими штрафом та пенею, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
Стаття 50 Податкового кодексу України регулює внесення змін до податкової звітності.
Відповідно до пункту 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку
При цьому, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: - а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; - б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Пунктом 1 розділу IV Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому, якщо платником податків виявлено факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, такий платник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку та відповідну пеню.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за наслідком подання ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року - березень 2018 року, у останнього не виникло заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість минулих податкових періодів, а відтак відсутні підстави для нарахування штрафу.
Водночас, положення статті 129 Податкового кодексу України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Вказані положення Податкового кодексу України кореспондуються з наведеними положеннями підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17.
З інтегрованої картки платника податків ТОВ «Торговий дім завод Євроформат» вбачається переплата з податку на додану вартість, яка дорівнює сумі зобов`язання за період нарахування пені, а саме з 13 липня 2018 року по 10 червня 2019 року, у зв`язку із чим контролюючим органом протиправно нараховано позивачу пеню у розмірі 105 676,18 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог на наявності правових підстав для визнання протиправним нарахування штрафу у розмірі 20 497,00 грн. та пені в сумі 105 676, 18 грн., що відображені в інтегрованій картці позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача відобразити об`єктивну інформацію в інтегрованій картці, а саме: відобразити транзакцію із зменшення податкового зобов`язання за результатами поданих уточнюючих розрахунків; виключити з ІКП суму штрафу в розмірі 20 497, 00 грн. (графа «Нараховано/зменшено» за 10 червня 2019 року); виключити з ІКП пеню в розмірі 105 676, 18 грн. (графа «Сума операції» графа «Нараховано пені» за період «З» «По» 30 липня 2018 року (код операції « 221»)), суд зазначає наступне.
Підпунктом 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12 січня 2021 року (набрав чинності з 05 квітня 2021 року), затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 2 Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу, а інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.
Коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;
У свою чергу, станом на час виникнення спірних правовідносин, був чинний Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 422) затверджений наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07 квітня 2016 року та який визначав організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За визначеннями наведеними у пункті 2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.
Виходячи з аналізу наведених вище положень, у платника податків наявний правовий інтерес, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності, відображали реальний стан заборгованості та розрахунків з бюджетом.
Вищенаведене відповідає правовому висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 14 липня 2020 року по справі №826/4423/17 та від 05 березня 2021 року по справі №805/1079/17-а.
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №422 при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників інтегрованої картки платника податків у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Таким чином, у разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, у тому числі у ручному режимі.
Порядком, чинним на час ухвалення рішення у даній справі, також передбачено, що відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача відобразити об`єктивну інформацію в інтегрованій картці ТОВ «Торговий дім завод Євроформат».
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні гуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
Визнати протиправним нарахування штрафу у розмірі 20 497,00 грн., що відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» в графі «Нараховано/зменшено» за 10 червня 2019 року (код операції « 951» та « 363»).
Визнати протиправним нарахування пені в сумі 105 676, 18 грн., що відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» в графі «Сума операції» та в графі «Нараховано пені» за період «З» «По» 30 липня 2018 року (код операції « 221»).
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити об`єктивну інформацію в інтегрованій картці платника (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат», а саме: відобразити транзакцію із зменшення податкового зобов`язання за результатами поданих уточнюючих розрахунків; виключити з ІКП суму штрафу в розмірі 20 497, 00 грн. (графа «Нараховано/зменшено» за 10 червня 2019 року); виключити з ІКП пеню в розмірі 105 676, 18 грн. (графа «Сума операції» графа «Нараховано пені» за період «З» «По» 30 липня 2018 року (код операції « 221»)).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» (код ЄДРПОУ 32453930, вул. Куренівська, 21 «Г», м. Київ, 04073) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод Євроформат» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21 «Г», код ЄДРПОУ 32453930).
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 100677844, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/11351/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: