Рішення № 100677653, 27.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Київ № 640/25850/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,

вул. Бульварно-Кудрявська, 16)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо врахування до призначеної підполковнику запасу, ветерану військової служби, інваліду війни, ОСОБА_1 пенсії усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових виплат (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту) за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок призначеної підполковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових виплат (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту) за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року з урахуванням довідки №182/3/690 від 01 березня 2020 року, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, і виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначеної пенсії до моменту фактичного перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з моменту призначення пенсії до моменту перерахунку без обмеження її максимального розміру.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок раніше призначеної йому пенсії з урахуванням доплат до його попереднього розміру пенсії, а саме щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових виплат, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок до складу пенсії позивача.

Крім того, позивач вважає, що застосування до нього положень частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскільки зазначені позивачем види грошового забезпечення не є постійними, а мають разовий характер, то останні не підлягають врахуванню до грошового забезпечення під час призначення пенсії.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

При цьому, суд враховує подані представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді викладача кафедри застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки інституту інформаційних технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Згідно з наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 15 грудня 2017 року №127 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас (за станом здоров`я) на підставі частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

На підставі наказу начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (по стройовій частині) від 28 грудня 2017 року №280 позивача з 28 грудня 2017 року виключено із списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення.

Після звільнення з військової служби в запас позивача взято на пенсійний облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та призначено пенсію з 09 грудня 2019 року відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ - пенсію по інвалідності (пенсійна справа 2601043304).

Загальний розмір пенсії позивача обраховано відповідно до відомостей про його грошове забезпечення, вказаних у грошовому атестаті форми № 2 серії ЗУ №359353, виданого Фінансовим управління Генерального штабу Збройних Сил України (для обчислення пенсії з основних видів грошового забезпечення перед звільненням), а також у довідці від 27 грудня 2017 року №182/3/1939, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського за період з грудня 2015 року по 24 листопада 2017 року.

Відповідно до грошового атестату грошове забезпечення, з якого обчислювалась пенсія позивача, складалось з окладу за військовим званням; посадового окладу, надбавки за вислугу років.

Відповідно до довідки Київського міського військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 12 грудня 2019 року №158475 до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу пенсію, увійшли основні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

Як повідомив позивач, у довідку від 27 грудня 2017 року №182/3/1939, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського за період з грудня 2015 року по 24 листопада 2017 року не було включено розмір щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 05 березня 2020 року №182/3/690 про суми нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05 травня 2020 року №2600-0312-8/54314 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не передбачено такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразові додаткові види грошового забезпечення, премії, та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, та їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративними позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон 2262-ХІІ).

Статтею 63 Закону № 2262-XII передбачається перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про розмір грошового забезпечення від 01 березня 2020 року №182/3/690 за період з 01 грудня 2015 року по 29 листопада 2017 року позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у грудні 2015 року, в серпні 2016 року, в липні 2017 року; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена у серпні 2016 року та у липні 2017 року, одноразова премія згідно статуту ЗСУ нарахована і виплачена позивачу в грудні 2015 року, у вересні 2016 року, в грудні 2016 року та серпні 2017 року.

З огляду на викладене вбачається, що такі види грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія згідно статуту ЗСУ, не є щомісячними виплатами або такими, що виплачуються раз на місяць, а тому, з урахуванням вищевикладених правових норм законодавства, підстави для їх врахування при обчисленні пенсії позивача відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку з урахуванням усіх доплат та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з моменту її призначення з урахуванням одноразових виплат (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія згідно статуту ЗСУ) задоволенню не підлягають.

В той же час, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 01 березня 2020 року №182/3/690 за період з 01 грудня 2015 року по 29 листопада 2017 року позивачу щомісячно виплачувались додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (15%), премія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода (60 %), однак до складу грошового забезпечення, з якого обраховано позивачу пенсію відповідачем вказані складові не включено, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача стосовно врахування до призначеної підполковнику запасу, ветерану військової служби, інваліду війни, ОСОБА_1 пенсії усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

При цьому, з метою повного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, судом вбачаються обґрунтовані законодавчо передбачені підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної підполковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року з урахуванням довідки №182/3/690 від 01 березня 2020 року, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, і виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначеної пенсії до моменту фактичного перерахунку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії до моменту перерахунку, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось позивач отримує пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 09 грудня 2019 року.

При цьому, згідно матеріалів пенсійної справи, до пенсії позивача не застосовано обмеження максимальним розміром, виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 911-VIII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже, протягом 2017-2019 років стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом № 1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію з 2019 року відповідно до Закону № 2262-XII.

Таким чином, дія пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII (яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") в частині виключення не може бути застосована до позивача, оскільки пенсія йому призначена після 01.01.2016 (у 2019 році).

Оскільки, зазначена норма неконституційною не визнавалась, остання на даний час є чинною та підлягає застосуванню.

В той же час, суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають виключно порушені права та законні інтереси у сфері публічно-правових відносин. Однак, матеріали пенсійної справи не містять доказів обмеження розміру пенсії позивача її максимальним розміром, відтак суд приходить до висновку про передчасність вимог позивача в даній частині.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як ветеран війни, тому зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 без врахування до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, нарахованих та виплачених за останні 24 місяці служби перед звільненням сум надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної підполковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії згідно постанови Кабінету Міністрів України №1294, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року з урахуванням довідки №182/3/690 від 01 березня 2020 року, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук