Ухвала суду № 100677312, 28.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2561/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2195, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Військової частини 2195 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини 2195 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року;

- зобов`язати Військову частину 2195 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року в сумі 93623,66 грн з урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Ухвалю суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача подано до суду клопотання, про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що є такі що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зокрема, відповідач звертав увагу суду на те, що в липні 2020 року позивач звертався в суд з позовом до Чернівецького прикордонного загону, в якому просив (в тому числі) зобов`язати військову 2195 нарахувати щомісячно та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року фіксовану суму індексації грошового забезпечення в сумі 4243,35 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі № 600/1028/20-а, яка набрала законної сили, у задоволенні зазначеної вище вимоги відмовлено.

Представник відповідача вважає, що спір який виник між учасниками справи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року вже вирішено судом, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, де наводив свої заперечення щодо клопотання, про закриття провадження в справі.

Зокрема зазначив, що в межах справи №600/1028/20-а на яку посилається відповідач, суд апеляційної інстанції тільки досліджував право позивача на отримання індексації у відповідний період служби. Проте, не досліджував правильність нарахування індексації відповідачем, а саме врахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення, оскільки така не була нарахована та встановити такі протиправні дії було неможливим.

На переконання позивача, предметом розгляду даної справи є протиправне ігнорування відповідачем вимог абзаців 4, 5,6 пункту 5 Порядку №1078, та як наслідок виплата позивачеві індексації грошового забезпечення у не повному обсязі, що є протиправним.

Окрім того, звертав увагу суду на те, що протиправні дії відповідача, які є предметом розгляду даної справи додатково підтверджується листом Мінсоцполітики від 12.02.2021 року № 22/0/214-21, який не був предметом дослідження при вирішенні справи №600/1028/20-а в апеляційному суді.

З огляду на наведене позивач вважає, що клопотання про закриття проваджені в справі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Розглянувши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України).

За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є протиправність дій Військової частини 2195 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року, та як наслідок обов`язок Військової частини 2195 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року в сумі 93623,66 грн з урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Також судом встановлено, що в липні 2020 року ОСОБА_1 звертався в Чернівецькій окружний адміністративний суд (справа №600/1028/20-а) з позовом до військової частини 2195 (Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України). Предметом розгляду даної справи було (в тому числі) зобов`язання в/ч 2195 нарахувати щомісячно та виплатити за період з 01.03.2018 року по 18.11.2019 року фіксовану суму індексації грошового забезпечення в розмірі 4243,35 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Разом з тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, яка набрала законної сили в задоволенні вищезазначеної вимоги відмовлено.

Зокрема, Сьомим апеляційним адміністративним судом встановлено, що є безпідставними твердження позивача про те, що нарахування індексації за період з березня 2018 року по 18.11.2019 року повинно здійснюватися з урахування фіксованої величини індексації.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що позивач повторно звернувся до суду з такими ж позовними вимогами і з тих самих підстав, яким вже надана правова оцінка, та які фактично вже вирішені судом апеляційної інстанції.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на лист Мінсоцполітики від 12.02.2021 року № 22/2/214-21, оскільки лист не є нормативно-правовим актом, а носить інформаційний, роз`яснювальний та рекомендацій характер, відтак не може свідчити про протиправність дій чи бездіяльності відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд звертає увагу позивача на те, що обраний спосіб захисту останнього не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.

За вказаних обставин, суд зазначає, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії (умовного) виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Системний аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави дійти висновку, що сторони, предмет та підстави позову є аналогічними з тими, з якими позивач уже звертався до суду раніше та яким вже була надана оцінка в межах справи №600/1028//20-а та постановлено рішення, яке набрало законної сили.

Відтак, суд дійшов до висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду фактичного з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і тих самих підстав - тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Військової частини 2195, про закриття провадження у справі - задовольнити повністю.

2. Провадження в справі № 600/2561/21-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2195, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк