Рішення № 100676230, 29.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2021 року м. Рівне №460/13514/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання бездіяльності протиправною, скасування арешту нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якому просить

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття (нескасування) арешту з майна позивача, накладеного постановою державного виконавця від 02.06.2010 у межах виконавчого провадження №19387379;

скасувати арешт з майна позивача, накладеного постановою державного виконавця від 02.06.2010 у межах виконавчого провадження №19387379 (запис про обтяження №12113197).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що орган державної виконавчої служби допустив протиправну бездіяльність, оскільки в супереч вимогам ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 при завершенні виконавчого провадження 27.06.2012 не зняв арешт з майна.

Ухвалою суду від 22.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, поновлено пропущений строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами, встановленими статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні о 10:00 год. 29.10.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 22.10.2021 отримано відповідачем 25.10.2021 (а.с.31).

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було. Відтак, враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вирішує дану справу за наявними матеріалами.

У судове засідання 29.10.2021 позивач та представник позивача не прибули. Про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання 29.10.2021 представник відповідача не прибув, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

28.10.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ухвала про відкриття провадження надійшла до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 26.10.2021 та фактична наявність трьох днів не надає відповідачу змоги підготувати відзив на позовну заяву та відповідні докази. Враховуючи викладене, просить суд розгляд справи відкласти на іншу дату (а.с.32-33).

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 268 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, лату, час та місце судового засідання (ч.2 ст.268 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Положеннями ч.4 ст.287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Тобто, даною нормою у взаємозв`язку з приписами статті 268 КАС України визначено скорочені строки розгляду справ даної категорії, а участь учасників справи у судовому засіданні не є обов`язковою та їх відсутність не перешкоджає розглядові справи.

Представник відповідача в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи зазначає, що ухвалу про відкриття провадження отримав 26.10.2021 та фактична наявність трьох днів не надає відповідачу змоги підготувати відзив на позовну заяву та відповідні докази. Такі твердження відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки 23.10.2021 відповідача було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки, ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками на офіційну електронну адресу.

Враховуючи викладене, а також скорочені строки розгляду даної категорії справ, достатність доказів у справі та установленого процесуальним законом припису щодо відсутності перешкод для розгляду справ даної категорії у разі неявки учасника справи в судове засідання, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Оскільки учасники справи в судове засіданні не прибули, то відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали судової справи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Як ствердив позивач у позовній заяві, в серпні 2021 року він звернувся в Територіальний сервісний центр МВС № 5641 м. Рівне для перереєстрації належного йому автомобіля AUDI-100, д.н. НОМЕР_1 , 1986 року випуску. Працівниками сервісного центру у здійсненні перереєстрації було відмовлено, мотивуючи це тим, що на автомобіль накладено арешт державною виконавчою службою.

07.09.2021 адвокат Шаблій В.І. звернувся з адвокатським запитом до начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просив повідомити: 1) чи перебуває у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виконавче провадження №19387379, боржником у якому значиться ОСОБА_1 ; 2) якщо виконавче провадження завершено, то коли і на якій підставі; 3) надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження №19387379 із ідентифікатором доступу до матеріалів провадження; 4) зняти арешт з майна ОСОБА_1 та оголошення заборони його відчуження (а.с.8).

Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом від 15.09.2021 №133698 повідомив, що згідно відомостей АСВП (спецрозділ) за боржником ОСОБА_1 обліковується невиконане виконавче провадження, а саме: ВП №19387379 з виконання виконавчого листа Рівненського міського суду №1-224 від 26.04.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 32000,00 грн матеріальної та моральної шкоди, що 27.06.2012 завершене на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником обліковується арешт нерухомого майна, накладений згідно постанови №19387379 від 02.06.2010.

Щодо надання копій постанов про відкриття виконавчого провадження повідомлено, що вищевказані матеріали виконавчого провадження знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 (з подальшими змінами) (а.с.9).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття (нескасування) арешту з майна позивача, накладеного постановою державного виконавця від 02.06.2010 у межах виконавчого провадження №19387379, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим судом обставинам справи, суд враховує таке.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV), який був чинним на час накладення арешту на майно, було визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

У відповідності до ч.1 ст.25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Суд встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 номер інформаційної довідки №275650969, дата та час формування: 20.09.2021 13:53:40, у розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" внесено запис про державну реєстрацію обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 19387379, виданий 02.06.2010, видавник: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Сиськова О.Л. Вид обтяження – арешт нерухомого майна Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35007146. Опис предмета обтяження: все майно (а.с.10-12).

Зі змісту листа Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 15.09.2021 №133698 встановлено, що: 1) виконавче провадження № 19387379 завершене на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження"; 2) матеріали виконавчого провадження №19387379 знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 22.12.2008.

Відповідно до положень п. 9.9, 9.10 вказаного Порядку строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Питання повернення виконавчого документа стягувачу врегульовані ст. 47 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно до п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція №512/5) (в редакції, чинній на момент відповідних правовідносин) у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Таким чином, відповідно до зазначеної статті Закону № 606-XIV та положень Інструкції №512/5 державний виконавець, завершуючи виконавче провадження №19387379 у зв`язку з поверненням виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону №606-XIV, зобов`язаний був зняти накладений на майно позивача арешт.

Проте, при поверненні виконавчого документа стягувачу арешт з майна позивача, накладений постановою від 02.06.2010 в межах виконавчого провадження №19387379, державним виконавцем знятий не був.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що виконавче провадження в рамках якого було винесено постанову про арешт майна боржника №19387379 завершене без стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Наявність запису про арешт майна боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою №275650969 від 20.09.2021, (номер запису про обтяження: 12113197) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.10-12).

Судом при підготовці до розгляду даної справи здійснено пошук в Автоматизованій системі виконавчого провадження за номером виконавчого провадження 19387379 та за прізвищем, іменем, по-батькові позивача, при цьому жодних записів знайдено не було.

Водночас суд зазначає, що існування арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).

Окрім того, згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Зміст цієї статті полягає, серед іншого, в тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У сукупності викладених обставин та враховуючи наявність чинного арешту майна позивача, накладеного у виконавчому провадженні, завершеному 27.06.2012, суд дійшов висновку, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №817/928/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою від 02.06.2010 у межах виконавчого провадження №19387379.

На час звернення позивача до суду, розгляду та вирішення справи питання про зняття арешту з майна врегульовано ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон №1404-VIII).

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з ч.5 ст.59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, визначений у ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна (коштів) боржника є вичерпним, а згідно з ч.5 цієї статті - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Разом з тим, суд зауважує, що законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідному реєстрі інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме: арешту його нерухомого майна, номер запису про обтяження 12113197.

Таким чином, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.

Враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини та існування чинного арешту нерухомого майна позивача, накладеного в рамках завершеного та знищеного виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у даному випадку є прийняття судом рішення відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону №1404-VIII про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного постановою від 02.06.2010 у межах виконавчого провадження №19387379 (номер запису про обтяження 12113197).

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано свого процесуального обов`язку щодо доказування правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судовий збір в сумі 908,00 грн. Оригінал квитанції про сплату судового збору від 185.10.2021 №4 знаходиться в матеріалах справи (а.с.25).

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Замкова, 22А, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 35007146) про визнання бездіяльності протиправною, скасування арешту нерухомого майна задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), щодо не зняття арешту з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: №19387379, виданої 02.06.2010, Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Сиськова О.Л., вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно.

Зняти арешт нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: №19387379, виданої 02.06.2010, Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Сиськова О.Л., вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно (номер запису про обтяження 12113197).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2021 року

Суддя Н.О. Дорошенко